Україна

                                  Суворовський районний  суд міста Одеси

    Справа № 2-64    

    2010 рік

РІШЕННЯ

Іменем України

    12  жовтня    2010  року Суворовський районний суд міста Одеси в складі головуючого судді Гудіної Н.І.

при секретарі Мельніченко А.О.

розглянув в відкритому судовому засіданні в місті Одесі

 справу за позовом

     ОСОБА_1 до ОСОБА_2. третя особа приватний нотаріус Гашова Вікторія Валентинівна про визнання договору  дарування недійсним та стягнення моральної шкоди

        Установив:

    17.10.2006 року  позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача     про визнання договору  дарування недійсним та стягнення моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тім, що,20.08.1983 року між нею , ОСОБА_1, та відповідачем, ОСОБА_2, був зареєстрований шлюб. Після одруження вони (разом з її сестрою ОСОБА_4 та її чоловіком, ОСОБА_5) мешкали у будинку АДРЕСА_1 який належав їй, ОСОБА_1, на підставі договору купівлі-продажу від 15 жовтня 1981 року.

    Від шлюбу вони  мають  повнолітнього сина, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який з моменту народження проживав разом з ними у вищевказаному будинку.

     Після одруження відповідач поводив себе як гарний господар, добрий батько, уважний чоловік, проте з травня 1985 року його ставлення до неї, як до дружини, та сина змінилося. Відповідач постійно вчиняв сварки, бив її (що можуть підтвердити свідки), робив неможливим їх спільне проживання в одному будинку. Внаслідок цього у 1994 році вона  змушена була переїхати до матері у Миколаївську область. Син не схотів залишати Одесу і залишився з батьком, проте згодом відповідач створював неможливі умови для їх спільного проживання і син змушений був у лютому 2000 року  піти з дому (дані обставини також можуть бути підтверджені свідками).

    В результаті постійних фізичних та психологічних знущань у неї почали спостерігатись розлади психіки, вона  навіть зверталась за допомогою до Баштанської районної лікарні, знаходилась на обліку у психіатра.

    21.10.1988 року шлюб між нею , ОСОБА_1 , та відповідачем, ОСОБА_2 був розірваний. Відповідач вигнав її  з будинку, а вона  змушена проживати де прийдеться (дані обставини можуть підтвердити свідки).

    Застосовуючи фізичну силу, відповідач переконував її підписати якісь папери, як виявилось пізніше, договір дарування (від 04.08.2004 року, зареєстрований  приватним нотаріусом Гашовою В.В.). У зв'язку  з тим, що вона не розуміла значення своїх дій вона  не могла оцінити наслідків підписання договору. Відповідач знову побив її і вигнав з будинку. Оригінал договору залишився у відповідача.

    У липні 2005 року її госпіталізували до Одеської обласної психіатричної лікарні, де вона  знаходилась на лікуванні 5 місяців, і їй  було встановлено 2 групу інвалідності.

    Зазначені обставини підтверджують, що підписуючи договір дарування від 04.08.2004 року  вона не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними , а також її  волевиявлення не було вільним  та  не відповідало її внутрішній волі, тобто згідно ст. 214 Цивільного  кодексу України є підставами для визнання правочину недійсним.

    Неправомірними діями відповідача їй була завдана також моральна шкода, яка полягає у наступному : вона  не мала постійного місця; проживання, терпіла знущання з його боку, у неї  виник  психічний  розлад здоров'я ,вона  змушена була лікуватись у психіатричній лікарні внаслідок  чого  змінився її   звичний  спосіб  життя.  Відповідач неодноразово застосовував до неї фізичну силу, спричиняючи їй біль та страждання.   Таким чином, зважаючи на те, що в момент підписання договору відповідач знав про її стан , згідно ст. 23 та ст. 225 ЦК України відповідач, ОСОБА_2 зобов’язаний  відшкодувати їй моральну шкоду, завдану у зв'язку  з вчиненням такого правочину завдану їй  моральну шкоду вона  оцінює у 1500 грн. Тому вона прохає :

Визнати  договір  дарування  , зареєстрований, Гашовою В. В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу від 04.08.2004 року  № 8985
недійсним.  Стягнути з відповідача,  ОСОБА_2,  завдану
їй моральну шкоду у розмірі 1500 грн.

     Вивчив матеріали справи, вислухав пояснення представника позивача, та його адвоката, котрі наполягали на задоволенні позову, думку відповідача, та його представника, котрі заперечували проти задоволення позову,  пояснення свідків, суд дійшов до висновку про те, що в позові належить відмовити з наступних підстав:

     В судовому засіданні встановлене наступне:

    04.08.2004 року   ОСОБА_1 подарувала, а ОСОБА_2 отримав в дар будинок  АДРЕСА_1 . Даний договір був зареєстрований, Гашовою В. В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу від 04.08.2004 року  за № 8985.

     Оскільки в позовної заяві позивачка зазначила, що вона страждає на психічні розлади, тому ухвалою Суворовського районного суду міста Одеси від 15 лютого 2007 року була призначена судово - психіатрична експертиза.

    Як слідує з акту № 473 від 15 травня 2007 року хвора страждає хронічним психічним  захворюванням у вигляді параноїчної  шизофренії . Їй рекомендована госпіталізація, з вирішенням питання, які поставлені в ухвалі суду після виходу із хворобливого стану .

     Далі актом № 646 від 12 червня 2007 року, експерта комісія дійшла до висновку, що ОСОБА_1 страждає хронічним стійким  психічним  захворюванням у вигляді параноїчної  шизофренії  , дефектний стан, через що в період складання договору дарування 04.08.2004 року не могла усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними. Однак, цей акт не може прийнятий до уваги, оскільки судом не була призначена повторна експертиза. Ухвалою Суворовського районного суду від 24 вересня 2007 року була призначена додаткова експертиза.

    Із акта № 1063 від 07.11.2007 року слідує, що ОСОБА_1 під  час складання  та  підписання  нею    договору  дарування житлового будинку  4 серпня 2004 року, страждала хронічним стійким  психічним  захворюванням у вигляді параноїчної  шизофренії з формуванням змішаного  дефекту, тому не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними( а.с. 94-100 том 1).

     Однак , суд не може прийняти до уваги цей акт, оскільки він  постановлений в порушення вимог чинного законодавства. Так, в акті  експерти посилаються  на  пояснення  ОСОБА_7, лікаря  психіатра Баштанської  ЦРЛ  , яки були направлені до Суворовського районного суду міста Одеси 15.05.2007 року , на прохання судово-медичної експертизи № 1 міста Одеси( а.с. 65 том 1). Суд вважає, що пояснення ОСОБА_7,  лікаря  психіатра Баштанської ЦРЛ   неможливо було використовувати, оскільки вона не була заявлена представником позивача в якості свідка,  та котрий не давав пояснення в судовому засіданні. Крім того, суд вважає, що представники експертизи вийшли за межи своїх повноважень при встановленні  фактів, та посилаються на пояснення свідків, котрі взагалі не були допитані в судовому засіданні. Як вбачається з листа № 1136 від 01.12.2006 року  Баштанської центральної районної лікарні: ОСОБА_1, 1957 року народження за медичною допомогою в лікувально  – профілактичні заклади району не зверталася.( а.с. 36 том 1).

      В рішенні Ленінського районного суду міста Одесі від 24 квітня 2001 року по справі за позовом Ленінської районної адміністрації міста Одеси в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав,  встановлено, що ОСОБА_1 майже біля 7-8 років потому  залишила родину та  пішла  жити до другого чоловіка. З цього часу вона не цікавилася  дитиною, не відвідувала його, її масує знаходження не було відомо, внаслідок чого було прийнято рішення про позбавлення її батьківських прав.( а.с. 135 том 1).

     ОСОБА_1 визнана судом недієздатною рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області 25 лютого 2008 року ( а.с. 247 том 1)

    Таким чином, на підставі викладеного, суд дійшов до висновку про те, що в позові повинно бути відмовлено в повному обсязі.

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 14, 15, 57, 60, 62, 169, 209,212- 215, 218 ЦПК України, 23,203,205,207,-209,215,216,225 ЦК України,    суд,-

Вирішив:

    В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа приватний нотаріус Гашова Вікторія Валентинівна про визнання договору  дарування недійсним та стягнення моральної шкоди відмовити. .

      Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд Суворовського району міста Одеси шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення   апеляційної скарги .

Суддя -