Справа № 2-1009/10 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    29 липня 2010 р. Ленінський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого судді: Олещенко Л.Б.

при секретарі: Настоящої М.С.

за участю представника позивача: Могольницької

    відповідача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Донецька цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

    Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості по кредиту. У обґрунтування  позовних вимог вказав, що 12.05.2008 р. між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір № 27/2008. Відповідно до умов вищевказаного договору позивач надав відповідачці кредит у сумі 10 000,00 гривень, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% річних з строком кредитування 12.05.2011 р. У порушення умов договору відповідач зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконував. Відповідно до ч.2 ст. 1054 та ч.2 ст. 1050 ЦК України, наслідками порушення відповідачем зобов’язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. У зв’язку з зазначеними порушеннями зобов’язань за кредитним договором відповідач має заборгованість 22646,71 гривень. До теперішнього часу заборгованість не погашена, тому позивач звернувся до суду з цим позовом.  Просив стягнути з відповідача на користь  ВАТ ВТБ Банк заборгованість за кредитним договором № 27/2008 від 12.05.2008 р.  в сумі 22 646,71 гривень, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 226,47 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 гривень.

    Крім того, позивач ВАТ ВТБ Банк звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог, зазначивши, що станом на 20 липня 2010 р. відповідачами було погашено частину заборгованості у зв’язку з чим, загальний розмір заборгованості змінився та складає 27 959,25 гривень, що складається з заборгованості за простроченим кредитом – 2775,62 гривень; прострочена заборгованість з урахуванням індексу інфляції – 6660,98 гривень; несплачена сума нарахованих відсотків за користування кредитом, нарахованих за період з 11.09.2009 р. по 10.07.2010 р. з урахуванням індексу інфляції – 2050,70 гривень; несплачена сума непрострочених непогашених відсотків за користування кредитом, нарахованих за період з 11.07.2010 р. по 19.07.2010 р. – 65,74 гривень; несплачена пеня за несвоєчасну сплату кредиту – 9 779,23 гривень; несплачена сума 3% річних від суми кредиту за несвоєчасне повернення кредиту – 160,73 гривень; несплачена пеня за несвоєчасну сплату відсотків – 6361,68 гривень; несплачена сума 3% річних від суми прострочених відсотків за весь час прострочення – 104,57 гривень,  а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 226,47 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 гривень

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково та пояснив, що він дійсно укладав договір про  надання кредиту з позивачем, при цьому був ознайомлений з умовами кредитного договору. Банк виконав свої зобов’язання, надав йому грошові кошти, які він витратив на ремонт квартири. Проте, він належним чином не виконував умови договору у зв’язку з важким матеріальним становищем, він згоден з залишковою сумою кредиту та пенею, проте не у такій великій сумі як вимагає банк. Завод на якому він працює у період кризи зупиняв виробництво, не виплачувалась заробітна платня. В теперішній час підприємство знову запрацювало, він буде отримувати заробітну плату та сплачувати заборгованість за кредитом. Письмово з заявами до банку про відстрочку оплати кредиту він не звертався.

 Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає  задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні встановлено, згідно кредитного договору № 27/2008 від 12.05.2008 р. позивачем відповідачу ОСОБА_1 був наданий кредит в сумі 10 000,00 гривень із сплатою відсотків за користування кредитом з розрахунку 30% річних, у термін до 12.05.2011 р. Погашення основної суми кредиту та сплата процентів повинно здійснюватись щомісячно з 11 по 18 число кожного місяця згідно графіку, який є невід’ємною частиною договору. Проте відповідач платежі в погашення кредиту та сплати відсотків за його користування здійснював з порушенням графіка, що призвело до створення простроченої заборгованості.

Відповідно до п.9.1 кредитного договору, у разі несвоєчасної сплати процентів за користування кредитом, позичальник сплачує банку пеню у розмірі 0,5% в день від суми невиконаних зобов’язань.  

Згідно з розрахунком заборгованості, наданого позивачем (а.с.8-11), заборгованість за кредитним договором станом на 20.07.2010 р. становить 27 959,25 гривень, що складається з заборгованості за простроченим кредитом – 2775,62 гривень; прострочена заборгованість з урахуванням індексу інфляції – 6660,98 гривень; несплачена сума нарахованих відсотків за користування кредитом, нарахованих за період з 11.09.2009 р. по 10.07.2010 р. з урахуванням індексу інфляції – 2050,70 гривень; несплачена сума непрострочених непогашених відсотків за користування кредитом, нарахованих за період з 11.07.2010 р. по 19.07.2010 р. – 65,74 гривень; несплачена пеня за несвоєчасну сплату кредиту – 9 779,23 гривень; несплачена сума 3% річних від суми кредиту за несвоєчасне повернення кредиту – 160,73 гривень; несплачена пеня за несвоєчасну сплату відсотків – 6361,68 гривень; несплачена сума 3% річних від суми прострочених відсотків за весь час прострочення – 104,57 гривень.

    Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити відсотки.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення кредиту та сплати процентів, що залишилися за договором.  

Крім того, частиною 2 статті 625 ЦК України, передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

Суд не приймає до уваги доводи відповідача ОСОБА_1, оскільки погіршення його матеріального становища не є правовою підставою для невиконання зобов’язань за кредитним договором.

    Таким чином, суд вважає за необхідне   стягнути з ОСОБА_1 на користь ВАТ ВТБ Банк заборгованість за кредитним договором № 27/2008 від 12.05.2008 р. в сумі 27 959,25 гривень.

    Крім того, при подачі заяви в суд позивачем було сплачене судовий збір, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, оскільки внаслідок невиконання ним узятих на себе зобов'язань позивач вимушений звернутися до суду із даною позовною заявою.

На підставі ст. ст. 526, 527, 536, 625, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 10,11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд,  -

ВИРІШИВ:

    Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк про стягнення заборгованості  за кредитним договором задовольнити.

    Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. народження на користь Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк заборгованість за договором кредитування № 27/2008 від 12.05.2008 р. в сумі 27 959,25 гривень, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 226,47 гривень та інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 гривень.  

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10- денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження й подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: