ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

31.08.06 р.                                                                               Справа № 10/79                               

Господарський суд Донецької області у складі:        головуючого судді -  Приходько І.В.;

при секретарі судового засідання – Давидовській Т.В.

за участю представники сторін:

                  від позивача  - не  з’явився;

                  від відповідача –  Лактіоновій О.Г. – довіреність;

розглянув у відкритому судовому засіданні суду справу  

за позовом   Відкритого  акціонерного  товариства «Підприємство електричних  мереж «Енерговугілля» м.Донецьк,     

до відповідача Державного  відкритого акціонерного  товариства  Шахтоуправління «Донбас» м.Донецьк,    

про стягнення  заборгованості   у  розмірі  282 077,70 грн., -

                                                                      в  судовому  засіданні  оголошувались перерви:

                                                                      з 11.05.2006 р.  по  01.06..2006р.;

                                                                       з 14.08.2006 р.  по 29.08.2006 р.

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду звернувся позивач,  Відкрите  акціонерне  товариство «Підприємство електричних  мереж «Енерговугілля» м.Донецьк, з  позовом  до  відповідача,  Державного  відкритого акціонерного  товариства  Шахтоуправління «Донбас» м.Донецьк, про  стягнення суми  основного боргу  у  розмірі  282 077,70 грн. за  договором  № 195 пр за  користування  електричною  енергією  від 01.11.2002 р.

           В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на  договір № 195пр  від 01.11.2002 р., додаток  до  нього  № 5,   акти  прийому-передачі об’ємів  електроенергії  за  травень 2003 р., червень 2003 р., липень 2003р.,  серпень  2003 р.,  жовтень  2003 р.,  листопад 2003 р.,  січень 2004 р.,  лютий  2004 р., вимогу  про  сплату  боргу  № 11/595  від 22.02.2006 р., розрахунок  заборгованості.

Представник  відповідача  у  відзиві   на  позовну  заяву № 15-1134  від  27.03.200 р.  та  в  судових  засіданнях  проти  позову  заперечував.

Вважає, що  за  період  з  01.11.2002 р.  по  01.03.2003 р.  сплив  термін  позовної  давності  і  тому  сума у  розмірі 112 928,20  грн.  не  підлягає  задоволенню.

 Звертає  увагу  суду  на  те,  що  за деякі  періоди  заявлених  позовних вимог,   відсутні акти прийому  передачі  електроенергії.

 Крім  того, посилається  на  те, що  за  заявлений  період,  позивач надав Акти  по  поставці  активної електроенергії, а  також  на  те,  що  Акти   за   серпень 2003 р.,  жовтень 2003 р.,  листопад 2003 р.,  грудень 2004 р.,  січень 2004 р. підписані  іншою  юридичною  особою.

В  подальшому  представник  відповідача  доповнив  заперечення  до  позовної  заяви, повідомив  про  безпідставне  нарахування  до  позовних  вимог  суми  у  розмірі 691,58  грн., яка  виникла  за  іншим  договором.

11.05.2006 р.  відповідач   визнав  позовні  вимоги  на суму  5 848,77  грн. за період жовтень 2003 р.- лютий  2004 р.  – заборгованості шахти  «Заперевальна 2»,  яка  була  передана  йому  на  підставі  Акту  прийому передачі. Вважає  взаємозалік,  який був  здійснений  з  позивачем  у  грудні,  червні  2004  р. на   суму  6 840,15  грн.  був  проведений  саме  по  заборгованості  шахти  «Заперевальна 2»,  тому  на думку  відповідача  заборгованість  на  сьогоднішній  час  є  погашеною.

         Представник  відповідача 28.03.2006 р.  заявив  клопотання  про  витребування  у  позивача   копій   платіжних  вимог  за  весь  період  заявлених  позовних вимог.

        Заявлене  клопотання  суд  задовольнив  в  порядку  передбаченому  ст.22 ГПК України.

        28.03.2006 р. від відповідача  надійшло  клопотання  в  порядку  ст.22 ГПК  України та  ст.ст.258, 267  ЦК України  просить  застосувати  термін  позовної  давності.

        14.08.2006 р.  від  позивача   надійшло  пояснення  №  11/3205  від 11.08.2006 р. до  позовної  заяви, в якому  від    уточнює  період  та  суму  заборгованості:  

листопад - грудень  2002 р.(включно)   заборгованість  у  сумі 50 473,64  грн.,

лютий-грудень 2003 р.(включно)  заборгованість  у  сумі  230 434,91  грн.,

січень - лютий  2004 р.(включно) заборгованість  у  сумі 1 169,15  грн.

         За  клопотанням  сторін  термін  розгляду  справи продовжувався  на  підставі  положень  ст.69  Господарського процесуального кодексу  України.

       Розглянув  матеріали  справи,  додатково  представлені  документи,  заслухав   пояснення сторін,  оцінив докази за своїм внутрішнім  переконанням, суд  приходить  до  висновку,  що  позовні   вимоги  не підлягають    задоволенню  з   наступних   підстав.

Судом встановлено, що  01.11.2002 р. між  позивачем (енергопостачальник)  та відповідачем  (споживач)  був  укладений  договір № 195пр  за користування  електричною  енергією

Відповідно  до пункту 1 договору  позивач  прийняв  на  себе  зобов’язання   по  поставці електроенергії  відповідачу  у  відповідності  з  умовами  договору,  а споживач  зобов’язувався  своєчасно здійснювати  оплату  спожитих  послуг.

Крім  того, сторони  передбачили,  що  при  виконанні  умов  договору,  а  також  рішення  всіх  питань,  які не  обумовлені  договором,  сторони    керуються  Правилами користування  електричною  енергією, які  затверджені  Постановою НКРЕ  від 31.07.1996 р № 28  і  діючим  законодавством (далі  Правила).

Приймаючи  рішення суд  враховує  наступне.

Як  визначено  статтею 4  Цивільного  кодексу  України (у  редакції 1963 р.)  підставами  виникнення  зобов’язання  є  зокрема  договори.

        Аналогічні  положення  містить до ст.11  Цивільного  кодексу  України  (у  редакції  2003 р.).

        Суд  встановив,  що  обгрунтовуючи  позовні  вимоги  у  позовній  заяві (арк.5),  а  в  подальшому  у  додаткових  поясненнях  до  суду (арк.91 - пояснення № 11/1299, арк.154 - пояснення № 11/3205),  позивач  посилається  на  наявність   заборгованості  у  відповідача за  договором  № 195 пр  від 01.11.2002  р. за  період  листопад - грудень  2002 р. у  сумі 50 473,64  грн., лютий-грудень 2003 р. - у  сумі  230 434,91  грн.,  січень - лютий  2004 р. – у  сумі 1 169,15  грн.

      В  той  же  час,  як  убачається  з  матеріалів  справи,   нарахована  сума  заборгованості  у  розмірі   17 382,18  грн.  за  період  з  вересня  2003 р.  по  лютий  2004 р.  (включно), а  саме  за  період   з   вересня  по грудень 2003 р. -  у  сумі   16 213,03 грн.,  січень-лютий 2004 р. у сумі 1 169,15  грн.,   позивачем  заявлена    у  відповідності   з  Актом  прийому-передачі,  підписаного  між  відповідачем  та  ГП «Шахта «Заперевальна 2»,  на  підставі  якого  остання  передала   ДВАТ «Шахтоуправлінню «Донбас» (відповідачу по справі) заборгованість  за спожиту  електроенергію,  яку  отримала  від   ПЕС «Енерговугілля (позивач по справі).

      Вказаний  факт не  заперечувався  позивачем  по  справі.

      Крім  того,  у  підтвердження  заборгованості ДП «Шахта  «Заперевальна 2»,  позивач  надав  до  суду договір № 59 пр  від 01.05.2003 р., укладений  між  ним  та ДП «Шахта «Заперевальна 2» (арк166-169); Акти прийому-передачі об’єму  електроенергії (арк.26-32); копії платіжних вимог (арк.132-138).

     Також, позивач  у  судових  засіданнях  підтвердив,  що   за  вказаний  період -  з  вересня  2003 р.  по  лютий  2004 р.(включно)  до  суми  позовних  вимог  включена  лише  заборгованість,   яка  утворилась  у ДП «Шахта «Заперевальна 2»,   заборгованості  за  спожиті  об’єми     електроенергії   саме  ДВАТ «Шахтоуправління «Донбас»  не  має. Вказані  пояснення  позивача  підтверджуються  також  матеріалами  справи.

      Відповідно  до  Наказу  Міністерства  палива  та  енергетики № 547  від 18.09.2002 р. (арк.58)   Державне відкрите акціонерне  товариство «Шахтоуправління «Донбас»  було  реорганізоване  та на  його  базі  створене  Державне  підприємство «Шахта «Заперевальна 2», основні фонди  та матеріальні  цінності   були  передані  ДП «Шахта «Заперевальна 2» відповідно  до розподільчого  балансу  станом  на 01.09.2002 р.

      З  вказаних  документів убачається,  що  державне  підприємство ДП «Шахта «Заперевальна 2»  це  самостійна  юридична  особа.  

       Враховуючи  викладене,  суд  приходить  до  висновку,  що   заявлена  заборгованість  у  сумі  17  382,18  грн.  виникла  на  підставі   договору № 59 пр, укладеного  позивачем  з  ДП «Шахта «Заперевальна 2».

       Таким  чином,  є  необгрунтованим  посилання   позивача   щодо   наявності  заборгованості  у  відповідача  за  користування  електричною  енергією  саме  за   договором  № 195 пр  від 01.11.2002 р.

       Що  стосується  примітки на  Акті  прийому-передачі,  що він є Додатком  до  договору  № 195пр  від 01.11.2002 р.,  суд  вважає її  такою,  що  не  відповідає  вимогам  діючого  законодавства,  оскільки  в  самій  угоді  № 195пр не  має  будь-якого  посилання  на вказаний Акт;  додаткових  угод  з  цього  приводу  не  укладалось;  не  визначено,  що  вказаний  документ  є невід’ємно   частиною  договору № 195 пр.

     Вказані  виводи  суду  також  підтверджуються  листом  відповідача №  6-764  від 09.03.2004 р. на   адресу  позивача (арк.99).

     Враховуючи вищенаведене,  суд  вважає,  що  позовні  вимоги щодо  наявності  заборгованості  за  спожиті  перетоки  реактивної  електроенергії  за  договором № 195 пр  від 01.11.2002 р.  за  період  з  вересня   по  грудень  2003 р.  у  сумі   16 213,03  грн.,  а  також  за   січень - лютий (включно)  2004 р.  у  сумі   1 169,15  грн.  не  обгрунтовані  та  не  підлягають  задоволенню.

       При  розгляді  іншого  періоду  заборгованості, суд  враховує  наступне.

         Правила  користування  електричною енергією,  які  затверджені  НКРЕ від 31.07.1996 р. № 28  (далі  Правила)  визначають,  що  користування електричною енергією   це   споживання електричної енергії з дотриманням споживачем визначених відповідними договорами умов приєднання до електричних мереж, умов оплати купованої електричної енергії та режимів споживання електричної енергії для отримання договірних обсягів електричної енергії та рівня потужності.

          Як  визначено  вказаними Правилами  перетікання реактивної електричної енергії - складова фізичних процесів передачі, розподілу та споживання активної електричної енергії, яка залежно від параметрів, схеми та режиму роботи електричної мережі спричиняє додаткові технологічні втрати активної електричної енергії та погіршення показників якості електричної енергії;

           Плата за компенсацію перетікання реактивної електроенергії - плата за послуги, які електропередавальна організація змушена надавати споживачу, якщо він експлуатує електромагнітно незбалансовані електроустановки;

  Відповідно  до  пункту 4.5.  договору  сторони  передбачили,  що споживач  повинен  додержуватись режимів споживання  та  генерації реактивної  енергії (Додаток 5) , передбачених умовами  договору.

         У  відповідності  з  пунктом 7.11.  правил   розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється на підставі договору або акта, який складається представниками постачальника електричної енергії і споживача, в якому визначається частка участі в сумарному електроспоживанні кожного споживача (струмоприймача) відповідної тарифної групи.

        Відповідно  до пункту   7.8.  Правил  встановлено,  що  остаточний розрахунок за електричну енергію здійснюється споживачами відповідно до показів розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором.

Покази розрахункових засобів обліку знімаються представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та підтверджуються споживачем відповідно до договору. За домовленістю сторін у договорі може бути передбачений інший порядок зняття показів розрахункових засобів обліку.

У  Додатку № 5  до  договору  № 195  сторони  визначили  порядок  розрахунків   за  перетікання  реактивної електроенергії.

Крім  того, у пунктах 7,8,9  Додатку № 5  сторони передбачили,  що контроль  за  споживанням  та  генерацією  реактивної електроенергії  здійснюється  приладами  обліку,  споживач зобов’язаний  вести щодобові  записи в  журналі показань  лічильників  реактивної  електроенергії  за  добу  та накопичувальним  підсумком за  розрахунковий  період, споживач  зобов’язаний  письмовим повідомленням  забезпечувати  передачу показань розрахункових електролічильників реактивної електроенергії.

Суд  встановив,  що  споживання   відповідачем  генеруючої  реакривної  енергії  здійснювалось  за  показниками приладів  обліку (Додаток № 5 до договору № 195 пр).Будь-яких  заперечень  з  цього  приводу  позивач  до  суду  не  надав.Актів прийому – передачі використаних об’ємів  електроенергії  позивач   до  суду  не  надав. Таким  чином,  з  наданих  до  суду  документів  убачається,  що  за  період  з  листопада  2002 р. по  квітень  2003  р.  позивач  не  довів  суду  об’ємів   використаної  відповідачем  електроенергії.

     Враховуючи  викладене,  відсутність  Актів прийому-передачі об’ємів  використаної електроенергії,   позовні  вимоги  за період  листопад-грудень  2002 р.  у  сумі  50  473,64  грн.  а  також  лютий-квітень (включно) 2003 р.  у  сумі 129 709,11  грн., не  доведені  належним  чином  та  не  підлягають  задоволенню.

Досліджуючи  інші  документи,  які  були  надані  позивачем  суд  встановив,  що   платіжна  вимога  № 2234 пр  від 29.08.2003 р. на  суму 5300  грн. (арк.132)  стосується    споживання  за  перетоки  реактивної  енергії  за  період серпень 2003 р.  по  договору № 59 ПР   Державним  підприємством “Шахта “Заперевальна 2”.

Крім  того,  суд  встановив, що  вказана  сума  не  була  визначена  в  Акті  при  прийомі  передачі  заборгованості  від ДП “Шахта “Заперевальна 2”  до  ДВАТ “Шахтоуправління “Донбас”.

При  досліджені  періоду    з  травня  по  серпень (включно) 2003 р.  суд  встановив,  що  позивач  надав  до  суду  Акти  прийому-передачі об’ємів  електроенергії, які  були  підписані посадовою  особою  відповідача  за  період  з травня  по  серпень  2003 р.(арк.22-25).

Представник  відповідача  в  судовому  засідання  проти вказаних  актів  заперечував  та посилався  на  ті  обставини, що  вказані  Акти  підтверджують об’єм використання  активної  електроенергії,  звертав увагу  суду  та  той  факт ,  що  об’єм  електроенергії  вказаний  у кВтч,  в  той  час, як  при  знятті  показників  перетоків реактивної  електроенергії  проводяться з  позначкою “Р”.

Перевіряючи  вказаний  факт,  суд  досліджував  платіжні  вимоги  за  вказаний  період  з травня  по  серпень  2003 р. (арк.124-131),  оскільки,  пунктом  7.4. Правил  визначено,  що   плата за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії  зараховується на поточний рахунок постачальника електричної енергії за регульованим тарифом або електропередавальної організації у відповідності до умов укладеного договору.

У  пункті 6.1.  договору  сторони  встановили  щомісячно 17-20,26,30, 31, 1 числа  споживач направляє свого представника у  відділення  збиту  електроенергії  для  проведення звірки розрахунків спожитої електроенергії за  розрахунковий  період  та  отримує платіжну  вимогу , для сплати  спожитих  послуг.

        Положеннями  пункту 7.8. Правил встановлено,  що тривалість періоду для оплати отриманого рахунку зазначається у договорі або на платіжному повідомленні і має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку.

      Відповідно  до пункту 6.2.  договору сторони  визначили,  що оплата по платіжним  документам  здійснюється споживачем самостійно  протягом 5-тиденного строку після  дати,  яка  визначена у платіжному  документі.

     Враховуючи  наведене,  суд  вважає,  що  показники  об’ємів  спожитої  електроенергії  вказані  у  Актах  та  показники об’єму та  сума  до  оплати, визначена  у  платіжній  вимозі,  повинні  співпадати.

      Досліджуючи Акти  прийому-передачі спожитої електроенергії  за   травень 2003 р.(арк..22), суд встановив,

-по  Акту (4097)   від 05.06.2003 р.  відповідачем було спожито 5 174158 кВтч,  

-по Акту  (4094)  від  05.06.2003 р. було  спожито  3 835098 кВтч.

       Перевіряючи  за  вказаний  період (арк.124-127) платіжні  вимоги № 1352/ПР, №1379/ПР, № 1446/ПР, № 1447/ПР  суд  встановив, що  вони  містять  інші  показники об’ємів: 19777 кВАрч, 383645 кВАрч, 2267577 кВАрч, 1797597 відповідно.

        Досліджуючи  період за червень 2003 р. (арк.23), суд встановив, що

Акт (4094) від 04.07.2003 р. містить показник 4034005 кВтч з приміткою:  01660/ПР 4094  4034005;   Акт(4097) від 04.07.2003 р. містить показник 5 336835 кВтч з примітками: 01441/ПР  4077     4468526, 01437/ПР  277   851841, 01422/Пр  15  16468.

        Перевіряючи  за  вказаний період  платіжні  вимоги (арк. 128-129 об.), суд встановив, що платіжна  вимога № 1621/ПР  від 18.06.2003 р.  містить показник  13174 кВАрч; № 1604/ПР  від 26.06.2003 р. містить показник 940795 кВАрч; № 1670  від 27.06.2003 р. показник  2483208, № 1671/ПР  від 27.06.2003 р. показник  1920877.

        Досліджуючи  період за липень 2003 р.  (арк..24), суд встановив, що

Акт (4094)  від 06.08.2003 р. містить показник  4563969 кВтч;

Акт  (4097)  від 06.08.2003 р. містить показник  5969914 кВтч з примітками,  у тому числі  з  вартістю спожитої електроенергії -  978 742,70  грн.,  112 403,13  грн.,  1 964,88  грн.     

        Перевіряючи  за  вказаний період  платіжні  вимоги (арк. 130-131 об.), суд встановив, що платіжна вимога  № 1886/Пр  від 21.07.2003 р. містить показник  8584 кВАрч  на суму 40,69  грн., платіжна  вимога №  1880/ПР від 30.07. 2003 р. містить показник  423984 кВАрч на суму 2511,68 грн., платіжна  вимога № 1943/ПР від 31.07.2003 р. містить показник  2416452 на суму 12 997,69  грн.

        Досліджуючи  період  за серпень 2003 р.(арк.25), суд встановив,  що

Акт (4094)  від 04.09.2003 р. містить показник  4645251 кВтч  та  примітку “ у відповідності з платіжною вимогою 02223/ПР   4094   962 681,82  грн.”;

Акт (4097)  від 04.09.2003 р. містить показник 5440515 кВтч  та примітку  ”у відповідності з платіжними вимогами №........   суми - 1 122 463, 66  грн., 3 802,01 грн., 1 056,10 грн.”

        За  вказаний  період платіжні вимоги  позивачем  надані  не  були, але  в розрахунку який позивач надав до  суду (арк..100) за серпень 2003 р.  нарахована  заборгованість  7 177,54 грн.  та 12 997,69  грн.

       Таким  чином,  суд  встановив  розбіжності  у  Актах  прийому-передачі  об’ємів  спожитої  електроенергії  та у платіжних  вимогах   за  відповідний  період.

       Будь-яких  інших  доказів  фактично  спожитих  об’ємів  перетоків  реактивної  електроенергії позивач  до  суду  не  надав.

      Як  визначено  положеннями  ст.173  Господарського  кодексу України, господарським  визначається зобов’язання ,  що  виникає між суб’єктами господарювання та іншими  учасниками відносин у сфері  господарювання з  підстав,  передбачених   господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт  зобов’язаний вчинити певну дію  господарського  чи  управлінсько-господарського  характеру на  користь іншого  суб’єкта (виконати роботу,  передати  майно,  сплатити  гроші,  надати  інформацію  тощо).

       Враховуючи  викладене,  суд  приходить  до  висновку, що  позовні  вимоги  у  сумі  89 813,76  грн.  за  період  травень –серпень 2003 р. (включно)  не  доведені  та  не  підлягають  задоволенню

        На підставі статей 11, 202, 625 Цивільного  кодексу  України,  статей  173, 230  Господарського кодексу України, керуючись статтями 22, 30, 33, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського  процесуального  кодексу  України,  господарський  суд, -

В И Р І Ш И В :

Відмовити  в  задоволені  позовних  вимог  Відкритого  акціонерного  товариства «Підприємство електричних  мереж «Енерговугілля» м.Донецьк, з  позовом  до  відповідача,  Державного  відкритого акціонерного  товариства  Шахтоуправління «Донбас» м.Донецьк, про  стягнення суми  основного боргу  у  розмірі  282 077,70 грн. за  договором  № 195 пр за  користування  електричною  енергією  від 01.11.2002 р.

Суддя                                                                         Приходько І.В.                               

Пом. с.: Давидовська Т.В.

тел.: 305-75-46

Надруковано 3 прим.:

1 прим. – позивачу;

1 прим. – відповідачу;

1 прим. – у справу.