Справа № 2-а-189/1115/2010 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2010 року м. Новомиргород
Новомиргородський районний суд Кіровоградської області у складі:
Головуючого - судді Іванова Д.Л.,
при секретарі - Горбуліній О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомиргород адміністративний позов ОСОБА_1 до дорожньо-патрульної служби Державної автомобільної інспекції Любашівського району при Управлінні ДАІ УМВС України в Одеській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
25 серпня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до Новомиргородського районного суду Кіровоградської області з адміністративним позовом в якому просить скасувати постанову інспектора Любашівського ВДАІ - Смолінського В.А. від 16 серпня 2010 року вказуючи на відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП, оскільки він рухалася на автомобілі по автомагістралі Київ - Одеса в межах дозволеної швидкості руху, у зв’язку з цим вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за перевищення дозволеної швидкості руху було безпідставним та незаконним.
В судове засідання позивач не з’явився і звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутністю.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Відповідно до ч.4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд вважає можливим розглянути дану справу по суті за відсутністю сторін на підставі наявних у справі доказів.
За змістом положень ст.71 КАС України, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
При розгляді справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, при чому він має спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Суб’єкт владних повноважень - відповідач у справі зобов’язаний подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі, незалежно від того, на чию користь вони можуть бути використані на користь відповідача чи позивача.
Відповідачем матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 121 ч.1 КУпАП не представлені.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Статтями 245-246 КпАП України встановлено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її з точною відповідністю з законом.
Однак, зазначені вимоги закону при притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП інспектором Любашівського ВДАЇ - Смолінським В.А. були порушені.
Згідно п.12.6 ПДР України поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.47 дозволяється рух із швидкістю: а) автобусам (мікроавтобусам), що здійснюють перевезення організованих груп дітей, легковим автомобілям з причепом і мотоциклам - не більше 80 км/год.; б) транспортним засобам, якими керують водії із стажем до 2 років, - не більше 70 км/год; в) вантажним автомобілям, що перевозять людей у кузові, - не більше 60 км/год; г) автобусам (за винятком мікроавтобусів) - не більше 90 км/год; ґ) іншим транспортним засобам: на автомобільній дорозі, що позначена дорожнім знаком 5.1 - не більше 130 км/год., на автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою - не більше 110 км/год., на інших автомобільних дорогах - не більше 90 км/год.
Відповідно до ст.ст. 10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд, за таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки.
Прилад « Беркут « яким в даному випадку проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, не є автоматичним засобом фото- чи відео- фіксації, оскільки він знаходився у співробітника ДАІ, він керується ним безпосередньо.
Відповідно до ст. 283 КпАП України розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова від 16 серпня 2010 року не містить повного найменування органу чи посадової особи, який наклав адміністративне стягнення, а скорочений набір спеціального звання посадової особи, що не дає можливість визначити чи правомочна вказана особа накласти адміністративне стягнення.
Крім того, у оскаржуваній постанові зазначено, що до неї додається лише протокол, тобто відсутні об’єктивні дані, про те, що дана дорога не відноситься до автомагістралей, рух по якій згідно ПДР дозволяється не більше 130 кмгод., текст постанови виконаний нерозбірливим почерком, зміст якої навіть неможливо прочитати, що є порушенням вимог, щодо порядку оформлення постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, дійсні обставини перевищення ОСОБА_1 дозволеної швидкості руху та його причетність до даного правопорушення, інспектором ДАІ залишились не з’ясованими та належним чином у процесуальних документах, які мають доказове значення - не зафіксовані.
Постанова інспектора Любашівського ВДАІ Смоленського В.А. від 16 серпня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за перевищення швидкості руху не ґрунтується на повному, всебічному та об’єктивному з’ясуванні обставин справи, винесена з порушенням чинного законодавства і підлягає скасуванню.
Керуючись ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до дорожньо-патрульної служби Державної автомобільної інспекції Любашівського району при Управлінні ДАІ УМВС України в Одеській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову інспектора дорожньо-патрульної служби Державної автомобільної інспекції Любашівського району при Управлінні ДАІ УМВС України в Одеській області Смоленського Володимира Антоновича серія ВН № 287691 від 16 серпня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 255,00 грн. - скасувати.
Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 20 вересня 2010 року.
Суддя Новомиргородського районного суду
Кіровоградської області Іванов Д.Л.