Категорія №6.13
ПОСТАНОВА
Іменем України
20 липня 2010 року Справа № 2а-4441/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Захарової О.В.,
секретаря судового засідання: Шабаліній О.С.,
за участю представників
від позивача: Коньков Д.Г. (довіреність №16/08-08 від 04.01.2010)
від відповідача: не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м.Брянці Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Брянківський рудоремонтний завод» про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 2108,00 грн., -
В С Т А Н О В И В:
02 червня 2010 року управління Пенсійного фонду України в м.Брянці Луганської області звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Брянківський рудо ремонтний завод», в якому просить стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню пільгових пенсій у сумі 2108,00 грн. В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Брянківський рудо ремонтний завод» зареєстровано в управлінні Пенсійного фонду України в м.Брянці як платник внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Відповідно до п.1,2 ст.1, абзацу 4 ст.2 Закону України «Про збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року, п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», п. 6 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», підприємства незалежно від форм власності та господарювання з коштів призначених на оплату праці, на підставі повідомлень, зобов’язані відшкодовувати органам Пенсійного фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів «б-з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівником загальновстановленого пенсійного віку, а саме: чоловіком – 60 років, жінкою – 55 років. Станом на 01.05.2010 року заборгованість зазначеного підприємства по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.02.2010 року по 30.04.2010 року становить 2108,00 грн. До цього часу в добровільному порядку сума боргу Товариством з обмеженою відповідальністю «Брянківський рудо ремонтний завод» не сплачена.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив, про дату й час розгляду справи повідомлений належним чином, заперечення проти адміністративного позову не надав.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судовчинства встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Справи за участю управлінь Пенсійного фонду України є адміністративними, оскільки відповідають вимогам пункту 1 частини першої статті 3 КАС стосовно визначення адміністративної справи.
Пункт 4 частини першої статті 17 КАС України визначає, що до компетенції адміністративних судів відносяться спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Окрім того, такі справи не підпадають під перелік публічно-правових справ, визначених частиною другою статті 17 КАС, на які не поширюється компетенція адміністративних судів.
Згідно зі ст. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями, пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.
Згідно ст. 15 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.
У відповідності до п. 5 ст. 4 вказаного Положення, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України щодо, зокрема, забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про пенсійне забезпечення; забезпечення збирання та акумулювання страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; призначення і виплати пенсій; забезпечення повного та своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.
Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел є Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Спеціальним законом, який гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій є Закон України «Про пенсійне забезпечення».
Процедура реєстрації та обліку платників внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями (далі - Підприємства) незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах (далі - органи Пенсійного фонду України) визначається Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663.
Судом встановлено, що Товариства з обмеженою відповідальністю «Брянківський рудоремонтний завод» зареєстровано в управлінні Пенсійного фонду України в м.Брянці як платник внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Згідно п.6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. №221-1, відшкодуванню підлягають 100% фактичник витрат на виплату і доставку пенсій, призначених особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за спискамм N 1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають.
Відповідно до п. 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.
Таким чином, відповідач має відшкодовувати позивачу фактичні витрати з виплати та доставки пільгових пенсій.
Згідно п. 6.8 вищевказаної Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Як вбачається з розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, що складалися позивачем протягом спірного періоду відповідач мав сплатити за період 01 лютого 2010 року по 30 квітня 2010 року суму відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком №2 у розмірі у розмірі 2108,00 грн.
Однак станом на 01.05.2010 року за Товариством з обмеженою відповідальністю «Брянківський рудоремонтний завод» утворилася заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2 у розмірі 2108,00 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків №13 від 13 травня 2010 року, підписаним представником підприємства (арк. справи 6).
Враховуючи, що позовні вимоги документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідають чинному законодавству, суд вважає, що адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м.Брянці Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Брянківський рудоремонтний завод» про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підлягає задоволенню в повному обсязі.
Питання про розподіл судових витрат не вирішується, так як позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до ст. 4 Декрету Кабінета Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року та при поданні заяви не сплачував судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 136, ст. ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м.Брянці Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Брянківський рудоремонтний завод» про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Брянківський рудоремонтний завод» (р/р 26001552397530 ОБ філія УСБ м.Брянка, МФО 304018, ЄДРПОУ 32905399, вул.Щетиніна, 12, м.Брянка/ на користь Управління Пенсійного фонду України в м.Брянці Луганської області / р/р 25603301729 Луганське облуправління ощадного банку м. Луганськ, МФО 304665, код 21792364) заборгованість по витратам на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 2108,00 грн. (дві тисячі вісім гривень 00 коп.)
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу— з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
СуддяО.В. Захарова