Справа № 2-313/10

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2010 року                                                                    Ленінський районний суд м. Вінниці

в складі : головуючого судді Голоти Л.О.,  

при секретарі Пишний О.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулось до суду з вищевказаним позовом, який мотивовано тим, що 25.08.2004 року сторони уклали договір про довічне утримання (догляду) позивача. 25.08.2004 року вказаний договір посвідчений ОСОБА_3, приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу та зареєстрований у КП ВООБТІ у м. Вінниця.

Позивач є інвалідом першої групи війни і потребує стороннього догляду. Влаштуватися до будинку престарілих позивач не зуміла, і вимушена була запропонувати своїй онучці ОСОБА_2 укласти договір довічного утримання.

Відповідно до договору довічного утримання квартира за АДРЕСА_1 перейшла у власність відповідачки. Відповідачка у свою чергу згідно із вказаним договором повинна проживати разом з позивачем, доглядати її, надавати довічне матеріальне забезпечення, а також забезпечити житлом шляхом збереження права безоплатного пожиттєвого проживання у вище вказаній квартирі.

Вартість матеріального забезпечення (харчів, догляду та необхідної допомоги) визначена сторонами в розмірі 50 грн. на місяць. Дана оцінка підлягала індексації у порядку, встановленому законом. До липня 2006 року відповідачка сумлінно виконувала умови договору, з липня 2006 року і по даний час, відповідачка переїхала проживати на територію Російської Федерації та з цього часу повністю перестала виконувати умови договору по моєму догляду та утриманні.

Позивач  неодноразово зверталася до відповідачки в добровільному порядку розірвати договір довічного утримання, але за тяжким матеріальним становищем, вона не може приїхати на територію України для розірвання даного договору. Зазначені обставини сталі підставою для звернення до суду з даним позовом.

В судове засідання позивач не з’явилась. 30.09.2010 р. на адресу суду надійшла заява від позивача, в якій просила справу розглядати у її відсутність, а також зазначила, що позовні вимоги вона підтримує в повному обсязі.  

Відповідач в судове засідання не з’явилась. На адресу суду з Пушкинського міського суду Московської області надійшли матеріали окремого доручення, зокрема протокол судового засідання від 28.04.2010 р., в якому зазначено, що ОСОБА_2 погоджується на  розірвання договору довічного утримання від 25.08.2004 р. та не заперечує проти розгляду справи у її відсутність.        

Згідно положень ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно ч.1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 744 ЦК України за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

Згідно ч.1 п.1 ст. 755 ЦК України договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов’язків, незалежно від його вини.

Дослідивши матеріали справи, суд  переконавшись у наявності законних підстав, приймає визнання відповідачем даного позову та приходить до переконання, що позов слід задовольнити та розірвати договір довічного утримання від 25.08.2004 року укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріальною округу ОСОБА_3 за реєстровим №4956.

Крім того, задовольняючи пред’явлений позов судом враховуються  вимоги частини 1 ст. 756 ЦК України, в якій зазначено, що у разі розірвання договору довічного утримання (догляду) у зв’язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов’язків за договором, відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення. У цьому разі витрати, зроблені набувачем на утримання та (або) догляд відчужувача, не підлягають поверненню.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 3, 525, 526, 744, 755, 756 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 174, 209, 213,215, 218 ЦПК  України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати договір довічного утримання від 25.08.2004 року укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріальною округу ОСОБА_3 за реєстровим №4956.

Поновити за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1.

Стягнути з  ОСОБА_2 на користь держави судові витрати у вигляді судового збору в сумі 51,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн.

    Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: