№2-4269/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
23.09.2010 року Ленінський районний суд м. Вінниці
в складі : головуючого судді Голоти Л.О.,
при секретарі Пишний О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Вінницької філії страхова компанія «Універсальна» про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, який мотивований тим, що ОСОБА_2 керуючи автомобілем марки «ВАЗ 2109» д.н.з. НОМЕР_4 скоїв зіткнення із автомобілем марки «Мітсубісі Лансер» д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням позивача, в чого автомобіль марки «Мітсубісі Лансер» отримав механічні пошкодження. 12.02.2010 року вина ОСОБА_2 у скоєнні дорожньо -транспортної пригоди визнана Вінницьким районним судом Вінницької області за порушення п. 12.1 ПДР України, а саме небезпечне контролювання руху автомобіля, що стало можливим, внаслідок не врахування дорожньої обстановки і стану транспортного засобу.
В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди позивачу було спричинено матеріальну шкоду в розмірі 29 170,75 грн. яка включає вартість запчастин та робіт - 24 956,05 грн.; упущену вигоду - 2079,70 грн.; неустойку - 312 грн.; витрати щодо явки до суду, із розрахунку на 3 судові засідання - 300 грн.; додаткові витрати - 400 грн.; індекс інфляції - 1 123 грн. Крім матеріальних збитків, позивачу завдано моральної шкоди, яку позивач оцінює в сумі 10 000 гривень. Зазначені обставини і стали підставою звернення до суду.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги зменшив в частині стягнення суми за вартість запчастин та робіт, оскільки страхове відшкодування йому було сплачено в розмірі 18 998,72 грн., просив стягнути решту суми 5957,33 грн. та упущену вигоду в розмірі 2079,70 грн.; неустойку в розмірі 312 грн.; витрати щодо явки до суду, із розрахунку на 3 судові засідання в розмірі 300 грн.; додаткові витрати в розмірі 400 грн.; індекс інфляції в розмірі 1123 грн., а також 10 000,00 грн. моральної шкоди та судові витрати.
Відповідач та представник третьої особи в судове засідання не з’явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись завчасно та належним чином, що стверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення, в зв’язку з чим за згодою позивача судом ухвалено провести заочний розгляд справи.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, власником транспортного засобу Mitsubishi Lancer Intense 2.0., 2008 р.в., державний реєстраційний номер НОМЕР_3 є ОСОБА_1 (а. с. 10).
З постанови Вінницького районного суду Вінницької області від 12.02.2010 року по справі про адміністративне правопорушення №3-171/2010, вбачається, що 05.01.2010 року о 09:00 год. на прилеглій території вул. Келецька № 128, в м. Вінниці, водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем марки «ВАЗ 2109» д.н.з. НОМЕР_4 під час вибору у встановлених межах безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, через що втратив змогу контролювати рух автомобіля і безпечно керувати ним, що призвело до зіткнення автомобіля «Міцубісі Лансер», д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 та пошкодження транспортних засобів, чим порушив п.12.1 ПДР України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП України.
За вчинення правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП вищевказаною постановою Вінницького районного суду Вінницької області від 12.02.2010 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 400 грн. в прибуток держави (а. с. 8).
Частиною 1 ст. 1166 ЦК України, встановлено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Для настання матеріальної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, яка полягає в наявності заподіяної шкоди, протиправної поведінки, причинному зв’язку між протиправною поведінкою і шкодою та наявності вини.
В частині 2 ст. 1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно п.1 ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підстава, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Судом при розгляді справи встановлено, що вина ОСОБА_2 у заподіянні матеріальної шкоди позивачу ОСОБА_1 полягає у тому, що ОСОБА_2 керуючи джерелом підвищеної небезпеки автомобілем марки «ВАЗ 2109» д.н.з. НОМЕР_4 здійснив дорожньо-транспортну пригоду, що призвело до пошкодження транспортних засобів.
Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Вартість запчастин та робіт, які позивачем були сплачені для відновлення свого пошкодженого автомобіля склали 24 956,05 грн., що в свою чергу підтверджується актом виконаних робіт № Ав По - 00002 від 26.01.2010 року, видатковою накладною № Ав - 05058 від 14.01.2010 року, видатковою накладною № ФОП - 000052 від 26.01.2010 р., які в силу положень ч.1 – 3 ст. 22 ЦК України є реальними збитками та включається до суми матеріальної шкоди завданої позивачу.
Як було встановлено в судовому засіданні та не заперечувалось самим позивачем, 14.07.2010 р. страховою компанією «Універсальна» позивачу було виплачено страхове відшкодування в розмірі 18 998,72 грн. Враховуючи вищевикладене суд приходить до переконання, що відповідно до вимог закону збитки понесені позивачем повинні бути відшкодовані відповідачем частково, а тому на користь ОСОБА_1, як власника транспортного засобу, з ОСОБА_2 необхідно стягнути 5957,33 грн. матеріальної шкоди.
Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача упущеної вигоди в розмірі 2079,70 грн.; неустойки в розмірі 312 грн.; витрат щодо явки до суду, із розрахунку на 3 судові засідання в розмірі 300 грн.; додаткових витрат в розмірі 400 грн.; індексу інфляції в розмірі 1 123 грн., то суд враховуючи вимоги ст. 60 ЦПК України відмовляє у їх задоволені з тих підстав, що жодних належних та обґрунтованих доказів понесення даних витрат позивачем надано не було.
В постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» вказано, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв’язку з ушкодженням здоров’я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв’язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв’язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Враховуючи те, що позивачем не обґрунтована суму оціненої в 10 000 грн. заподіяної йому моральної шкоди, суд беручи до уваги ступінь вини відповідача, характер моральних страждань, які переніс ОСОБА_1, а також вимоги розумності та справедливості вважає, що вимоги позивача про стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі 2 000 гривень.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 1166, 1167, 1187, 1188 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 5957,33 грн. та 2 000 грн. моральної шкоди, а також судові витрати понесені позивачем при сплаті судового збору 63,86 грн. та 28,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду.
В решті вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку він може подати протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя: /підпис/
Копія вірна:
Суддя:
Секретар:
- Номер: 6/433/65/19
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-4269/10
- Суд: Троїцький районний суд Луганської області
- Суддя: Голота Людмила Олегівна
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 22.04.2019
- Дата етапу: 29.10.2019
- Номер: 2-в/433/49/19
- Опис:
- Тип справи: на заяву про відновлення втраченого судового провадження
- Номер справи: 2-4269/10
- Суд: Троїцький районний суд Луганської області
- Суддя: Голота Людмила Олегівна
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 02.05.2019
- Дата етапу: 09.09.2019