АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц – 7964/2010 Головуючий в 1 інстанції - Шестакова З.С.
Категорія - 57 Доповідач - Петешенкова М.Ю.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 липня 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Гайдук В.В.
суддів - Петешенкової М.Ю., Варенко О.П.
при секретарі - Лещинської О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
цивільну справу за апеляційною скаргою
Управління праці та соціального захисту населення
Нікопольської міської ради
на постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Нікопольської міської ради про стягнення недоотриманої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
ВСТАНОВИЛА:
Управління праці та соціального захисту населення Нікопольської міської ради звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2009 року скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та прийняти нове рішення по справі, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права / а. с 38-39 /.
Зазначеною постановою від 19 листопада 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Суд зобов’язав Управління праці та соціального захисту населення Нікопольської міської ради провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 суму недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року у розмірі 2 027 грн.
В іншій частині позову відмовлено / а. с. 35-36 /.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 має малолітню доньку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, і перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Нікопольської міської ради у зв’язку з народженням дитини, де їй виплачується допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
З 01 січня 2007 року набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» і ст.ст. 56,71 цього Закону була зупинена дія ст.12, ч.1 ст.15, п.3 розділу УІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та встановлено новий розмір відповідної допомоги для застрахованих осіб, що дорівнював різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, але не менше 90 грн. для незастрахованих осіб та не менше 23% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб у порядку встановленому Кабміном України.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років: з 1 січня – 434 грн., з 1 квітня – 463 грн., з 1 жовтня – 470 грн.
Конституційним Судом України 09 липня 2007 року було ухвалене рішення у справі № 6рп-2007, яким визнані неконституційними положення ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», в частині визначення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, та положення ст. 71 цього ж Закону, в частині зупинення дії ст.12, ч.1 ст.15, п.3 розділу УІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми». У зв’язку з цим, законодавство, що регулює спірні питання, повернулося до стану, що існував до набрання чинності Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Оскільки, згідно ст. 73 Закону України «Про Конституційний Суд України», акти, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення відповідного рішення, але не з часу їх прийняття, то дії відповідача за період з 01 січня 2007 року по 09 липня 2007 року не можуть бути визнані неправомірними, оскільки допомога у цей період виплачувалась позивачці відповідно до вимог чинного законодавства.
Дії ж відповідача, щодо виплати позивачці зазначеної допомоги у неналежному розмірі у період з липня по грудень 2007 року, на думку суду першої інстанції, при вище викладених обставинах, не можуть бути визнані правомірними, а тому заявлені вимоги щодо цього періоду підлягають задоволенню.
З 01 січня 2008 року набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» і п.23 розділу ІІ цього Закону були внесені зміни до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», якими визначений останнім законом порядок виплати зазначеної допомоги поширений на осіб, застрахованих у системі державного соціального страхування, а також визначений єдиний для всіх отримувачів розмір такої допомоги, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, але не менше 130 грн.
Конституційним Судом України 22 травня 2008 року було ухвалене рішення у справі № 10-рп/2008, яким положення п.23 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» не були визнані неконституційними, а тому заявлені позивачкою вимоги щодо цього періоду – задоволенню не підлягають.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, а постанову суду залишити без змін з наступних підстав.
Вирішуючи даний спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з’ясував права та обов’язки сторін, обставини справи та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.
При вище викладених обставинах суд першої інстанції прийшов до правильного та обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Приведені в апеляційній скарзі доводи відповідача, щодо незаконного задоволення позовних вимог ОСОБА_1 за період з липня по грудень 2007 року, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм права.
Відповідно ж до ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновки суду та встановлені ним обставини.
Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтовані, а постанова суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Нікопольської міської ради – відхилити.
Постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2009 року – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.
Головуючий :
Судді :