АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Чернівці "21" вересня 2010р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Тарбинського В.Г.
суддів Дембіцької О.О.,Семенюка К.М.
за участю прокурора Малик Н.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Садгірського районного суду м. Чернівців від 22 червня 2010 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
Цим вироком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з повною загальною середньою освітою, одружений, не працюючий, раніше судимий:
вироком Садгірського районного суду м. Чернівців від 28.05.2003 року за ст. 185 ч.3 КК України на три роки позбавлення волі, звільнений 19.04.2005 року умовно –достроково на сім місяців п’ять днів ;
вироком Садгірського районного суду м. Чернівців від 26.08.2005 року за ст.ст. 309 ч.1, 71 КК України на один рік два місяці позбавлення волі, звільнений 13.09.2006 року по відбуттю покарання;
вироком Садгірського районного суду м. Чернівців від 29.05.2007 року за ст.186 ч.3 КК України на чотири роки позбавлення волі, звільнений 12.08.2009 року умовно –достроково на один рік два місяці чотири дні,-
засуджений за ст. 185 ч.2 КК України на три роки шість місяців позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднане невідбуте покарання за вироком Садгірського районного суду м. Чернівців від 29.05.2007 року та остаточно призначене покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.
Міра запобіжного заходу ОСОБА_1 залишена у виді тримання під вартою.
Початок строку відбуття покарання обчислено з 18.02.2010 року.
Згідно вироку, ОСОБА_1 засуджений за те,що 17 лютого 2010 року, приблизно о 23.00 год., знаходячись по місцю свого проживання по АДРЕСА_1, з приміщення кухні житлового будинку, розташованого за цією ж адресою, власником якого є його рідний брат ОСОБА_2
Справа №11-294/2010 р. Головуючий у І інстанції: Галузінський А.М.
Категорія: ст.185ч.2 КК України Доповідач: ДембіцькаО.О.
маючи вільний доступ до даного приміщення,таємно викрав належне останньому майно:плазмовий телевізор фірми «ВВЕ діджитал», вартістю 2800 грн. та дві колонки до телевізора фірми «Атесн», вартістю 200 грн.,заподіявши ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 3000 грн.
На вказаний вирок ОСОБА_1 подав апеляцію, в якій , не оспорюючи доведеність вини та кваліфікацію діяння, просив вирок суду змінити та пом'якшити призначене покарання.Посилався на те,що районний суд не врахував обставин,які пом»якшують покарання- характеристику по місцю проживання,наявність на утриманні малолітньої доньки та матері-інваліда,тому призначив надто суворе покарання.
Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1, який підтримав подану ним апеляцію, прокурора, який просив вирок суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, судова колегія вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Винуватість засудженого ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України за обставин, викладених у вироку, доведена дослідженими судом першої інстанції доказами і не оспорюються апелянтом.
Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ст. 185 ч.2 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
При призначенні виду та сроку покарання суд першої інстанції, у відповідності до вимог ст.65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого,який раніше неодноразово судимий,негативно характеризується по місцю проживання,обставини, які пом'якшують покарання,в тому числі і ті,на які посилається апелянт-визнання вини у скоєному,з»явлення із зізнанням та сприяння у розкритті злочину. Остаточне покарання судом вірно призначене із застосуванням вимог ст.71 КК України,оскільки злочин був вчинений засудженим у період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання за вироком Садгірського районного суду м. Чернівці від 29.05.2007 року.
За таких обставин судова колегія вважає, що вирок районного суду є законним і обгрунтованим,тому підстав для задоволення апеляції не вбачає.
Оскільки п ри постановленні вироку судом 1 інстанції не вирішена доля речових доказів, колегія суддів вважає необхідним рекомендувати районному суду вирішити таке питання в порядку ст.ст.409,411 КПК України.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, судова колегія,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення,а в ирок Садгірського районного суду м. Чернівців від 22 червня 2010 року,яким ОСОБА_1 засуджений за ст. 185 ч.2 КК України- без змін.
Рекомендувати районному суду вирішити долю речових доказів в порядку ст.ст. 409, 411 КПК України.
Головуючий-суддя В.Г.Тарбинський
судді О.О.Дембіцька
К.М.Семенюк