Судове рішення #11381159

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц -6430/2010                            Головуючий в 1 інстанції  - Чепурнов Д.В.

Категорія  - 57                                                     Доповідач   -  Петешенкова М.Ю.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ          УКРАЇНИ

(Вступна та резолютивна частини)

29 липня 2010 року          Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого    -  Пищиди М.М.

            суддів               -  Петешенкової М.Ю., Варенко О.П.

            при секретарі   -  Лещинській О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

цивільну справу за апеляційною скаргою

Управління Пенсійного Фонду України в Жовтих Водах

на постанову Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 24 грудня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Жовтих Водах про визнання протиправними дій та  нарахування сум,

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Жовтих Водах – відхилити.

Постанову Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 24 грудня 2009 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.

Головуючий :

Судді :

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц -6430/2010                            Головуючий в 1 інстанції  - Чепурнов Д.В.

Категорія  - 57                                                     Доповідач   -  Петешенкова М.Ю.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ          УКРАЇНИ

29 липня 2010 року          Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого    -  Пищиди М.М.

            суддів               -  Петешенкової М.Ю., Варенко О.П.

            при секретарі   -  Лещинській О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

цивільну справу за апеляційною скаргою

Управління Пенсійного Фонду України в Жовтих Водах

на постанову Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 24 грудня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Жовтих Водах про визнання протиправними дій та  нарахування сум, -

ВСТАНОВИЛА:

Управління Пенсійного Фонду України в м. Жовтих Водах звернулося до суду з апеляційною скаргою в якій просить постанову Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 24 грудня 2009 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, відповідач вважає, що судом неправильно застосовані положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» / а.с. 31-34/.

Зазначеною постановою від 24 грудня 2009 року позов ОСОБА_1 – задоволено частково.

Суд визнав протиправною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в м. Жовтих Водах щодо здійснення перерахунку та виплати позивачу ОСОБА_1 підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 01 грудня 2009 року.

Суд зобов’язав Управління Пенсійного Фонду України в м. Жовтих Водах здійснити перерахунок пенсій ОСОБА_1 відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ” та її виплату за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 01 грудня 2009 року.

В іншій частині позовних вимог відмовлено / а.с. 26-27 /.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1., ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в м. Жовтих Водах, де отримує пенсію за віком. Відповідно до абз.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-1У позивач має статус дитини війни, що підтверджується копією пенсійного посвідчення / а.с. 5,8 /.

Згідно ст.6 Закону № 2195-1У – дітям війни пенсії підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком. Така редакція цієї статті набула чинності з 01 січня 2006 року.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-1У – мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Отже, відповідно до положень вище зазначених законів пенсія позивача за віком повинна виплачуватись із збільшенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни.

Відповідно до п.17 ст. 77 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" від 20 грудня 2005 року дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було зупинено на 2006 рік. Законом України від 22 березня 2006 року "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" було внесено зміни та виключено п.17 ст. 77 зазначеного закону, які набули законної сили з 2 квітня 2006 року та було відновлено дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції від 1 січня 2006 року.

Відповідно до вимог ст.110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 20 грудня 2005 року(із змінами, внесеними 19 січня 2006 року) вказане підвищення в 2006 році повинно було запроваджуватися поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі згідно з порядком, який мав бути визначений  Кабінетом Міністрів України  та погоджений Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Кабінетом Міністрів України у 2006 році не був визначений порядок  виплати 30% надбавки до пенсії дітям війни, що і виключило можливість збільшення пенсії.  

Згідно з п.12 ч.1 ст. 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" було призупинено на 2007 рік дію ст.6 Закону України  "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням ст. 111 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік".

Статтею 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється  дія  Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), в розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року  №6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України, зокрема, положення  ст.71 Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік" щодо зупинення дії ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Відповідно до п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік" та про внесення змін до деяких законодавчих  актів України" текст ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в такій редакції: Дітям війни(крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії  або щомісячного довічного грошового утримання  чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону  та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення  провадиться за їх вибором  згідно з одним із законів".

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України, зокрема, положення п.41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін  до деяких законодавчих  актів України".

Зазначені рішення Конституційного Суду України є обов'язковими  до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені. Крім того, вони мають преюдиційне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти  або їх окремі положення , що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року спірні відносини регулюються відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції закону, яка діяла до 01 січня 2007 року, а відтак позовні вимоги, щодо зобов’язання відповідача щомісячно підвищувати пенсію у вказаний період є обґрунтованими.  

Отже, суд першої інстанції прийшов до висновку, що за конституційними нормами та виходячи з пріоритетів законів над підзаконними актами, - відповідач повинен здійснювати нарахування та виплату підвищення пенсії дітям війни виходячи з розмірів встановлених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-1У.

З урахуванням вище наведених обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню в частині поновлення строку звернення до суду та здійснення відповідачем перерахунку та виплати на користь позивача підвищення пенсії за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 01 січня 2009 року в розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з’ясував  права та обов’язки сторін, обставини справи та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

При вище викладених обставинах суд першої інстанції, в силу ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», прийшов до правильного та обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Приведені в апеляційній скарзі доводи Управління Пенсійного фонду України в м. Жовтих Водах не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм права.

Відповідно ж до ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується  на всебічному, повному та об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновки суду та встановлені обставини.

Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтовані, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Жовтих Водах – відхилити.

Постанову Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 24 грудня 2009 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.

Головуючий :

Судді :

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація