АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц – 3841/ 2010                                Головуючий в 1 інстанції  - Круговий О.О.

Категорія  - 57                                                      Доповідач   -  Петешенкова М.Ю.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ          УКРАЇНИ

15 червня 2010 року          Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого    -  Глущенко Н.Г.

            суддів               -  Петешенкової М.Ю., Перцової В.А.

            при секретарі   -  Горобець К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_1

на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області про перерахунок та стягнення заборгованості розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею три річного віку, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою в якій просить постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 березня 2010 року скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що постанова ухвалена з порушенням норм матеріального права та Конституції України / а. с. 35-37 /.

Зазначеною постановою від 04 березня 2010 року ОСОБА_1 відмовлено в її позовних вимогах в повному обсязі / а. с. 32 /.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 має малолітню дитину ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 / а. с. 14 /, і перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради у зв’язку з народженням дитини, де їй виплачується допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Зокрема позивачці була призначена та виплачувалась з січня по серпень 2009 року така допомога у розмірі 144,10 грн. щомісячно / а. с.18 /.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну  допомогу сім’ям з дітьми»  допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Згідно ст. 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від  26 грудня 2008 року № 835-УІ – допомога при народженні дитини і по догляду за дитиною до досягнення  нею трирічного віку, відповідно до  Закону України «Про державну  допомогу  сім’ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, витратами, зумовленими народженням та похованням», - призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених кабінетом Міністрів України.

На  спірний період, як і на час розгляду справи в суді першої інстанції, чинним був Порядок призначення та виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, який затверджено постановою Кабміну України від 27 грудня 2001 року № 1751.

Відповідно до п. 22 зазначеного Порядку та ст. 15  Закону України «Про державну  допомогу сім’ям з дітьми» - допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: з 01 січня 2008 року – 50%, з 01 січня 2009 року – 75%, з 01 січня 2010 року – 100% прожиткового мінімуму встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше як 130 грн.

Норми ст. 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» є чинними, не були визнані неконституційними, а тому суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок і виплатити допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2009 рік - задоволенню не підлягають, оскільки нарахування та виплата такої допомоги відповідачем була зроблена у відповідності з порядком та розмірами встановленими чинними законодавством.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, а постанову суду залишити без змін  з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з’ясував  права та обов’язки сторін, обставини справи та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

При вище викладених обставинах суд першої інстанції, в силу п. 22  Порядку  призначення та виплати державної допомоги сім’ям з дітьми (затверджений постановою Кабміну України від 27 грудня 2001 року № 1751), ст. 15  Закону України «Про державну  допомогу  сім’ям з дітьми» та ст. 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», - прийшов до правильного та обґрунтованого висновку про відмову позивачці в її позовних вимогах в повному обсязі.

Приведені в апеляційній скарзі доводи позивачки не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони  зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм права.

Відповідно ж до ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується  на всебічному, повному та об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновки суду та встановлені ним обставини.

Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтовані, а постанова суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1  – відхилити.

Постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 березня 2010 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.

СУДДІ: