Справа - № 22ц- 6892/10 Головуючий в 1й інстанції – Литвинчук В.П.,
Категорія –52 Доповідач - Сіромашенко Н.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого Калиновського А.Б.,
суддів Чубукова О.П., Сіромашенко Н.В.,
при секретарі Керімовій Л.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 квітня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Відокремленого структурного підрозділу «Будівельно-монтажне експлуатаційне управління «Нижньодніпровськ-вузол» Державного підприємства «Придніпровська залізниця» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,-
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 квітня 2010 року було відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Відокремленого структурного підрозділу «Будівельно-монтажне експлуатаційне управління «Нижньодніпровськ-вузол» Державного підприємства «Придніпровська залізниця» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
В апеляційні скарзі ОСОБА_1 порушив питання про скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про задоволення його позовних вимог.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 був переведений на постійну роботу до відповідача в якості газозварника 4-го розряду.
Відповідно до колективного договору для працівників, працюючих за змінним графіком, встановлені терміни проходження медичного огляду.
Для проходження обов'язкового попереднього медичного огляду позивачем останньому було видане 10 квітня 2009 року направлення від 2 квітня 2009 року з терміном проходження медогляду до 14 квітня 2009 року.
Медичний огляд ОСОБА_1 проходив з 10 по 13 квітня 2009 року і йому за вказані дні була нарахована та ним була отримана заробітна плата.
24 та 25 квітня 2009 року ОСОБА_1 був відсутній на роботі без поважних причин, від дачі письмового пояснення щодо його відсутності на роботі відмовився.
При цьому з його пояснень, наданих 12 квітня 2009 року, слідує, що 24 та 25 квітня 2009 року він був відсутній на роботі у зв'язку з тим, що медичний огляд він проходив у вихідні дні, а тому в кінці місяці він взяв собі два вихідних.
Подання відповідача від 30 квітня 2009 року про надання дозволу на звільнення ОСОБА_1 з роботи за прогули без поважних причин, скоєні останнім 24 та 25 квітня 2009 року, було задоволено та надано профспілковим комітетом згоду на його звільнення за ст. 40 п.4 КЗпП України. Наказом №78/ос від 18 травня 2009 року він був звільнений з роботи з 19 травня 2009 року за прогул без поважних причин за ст. 40 п.4 КЗпП України.
З даним наказом ОСОБА_1 був ознайомлений 19 квітня 2009 року, про що свідчить його підпис, разом з тим від отримання його копії та трудової книжки позивач відмовився.
ОСОБА_1 14 липня 2009 року, тобто з порушення строків, встановлених ст. 233 КЗпП України, звернувся до суду з позовом. Однак, не просив при цьому поновити йому строк для звернення до суду за захистом своїх прав, не навів суду поважності причин його пропуску.
За вищевикладених обставин суд 1-ї інстанції прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1
Заслухавши пояснення сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні, а, отже, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів находить, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Апеляційний суд вважає, що суд 1-ї інстанції повно і всебічно з’ясував обставини справи, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, дав їм належну правову оцінку і, керуючись ст. 40 п.4 КЗпП України, ст. 233 КЗпП України, прийшов до правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1
Факт відсутності оформлення у встановленому порядку днів 24 та 25 квітня 2009 року, як вихідних, не заперечувався сторонами, а, отже, не підлягає доказуванню згідно з ч.1 ст. 61 ЦПК України і в будь-якому разі зазначені дні вірно визнані прогулами без поважних причин, скоєнні позивачем.
Доводи апеляційної скарги позбавлені юридичного обгрунтування, зводяться до переоцінки висновків рішення суду 1-ї інстанції, які є вірними, суперечать встановленим обставинам та вимогам закону, а тому не приймаються до уваги колегією суддів.
Окрім того, колегія суддів вважає за необхідне зауважити на те, що доводи апеляційної скарги стосовно того, що повноваження присутнього в суді представник відповідача не були посвідчені необхідним документом - довіреністю, є безпідставними, оскільки в судових засіданнях в суді 1- інстанції та в апеляційному суді інтереси відповідача представляв представник Заброда С.М., діючий на підставі довіреності №1888 від 1 січня 2009 року, виданій керівником юридичної особи - ДП «Придніпровська залізниця», строком до 31 грудня 2010 року, а тому за таких обставин представницькі повноваження відповідають вимогам ст.ст. 40, 41 ЦПК України, і позов вважається заявленим правильно до ДП «Придніпровська залізниця», яка і є стороною по справі.
За таких обставин відсутні підстави для скасування рішення суду 1-ї інстанції, яке відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з цього часу.
ГОЛОВУЮЧИЙ:
СУДДІ: