копія
Справа № 2-3047\10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
13 серпня 2010 року м. Старокостянтинів
Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючої – судді Бондарчук Л.А.
при секретарі Змитрович І.І.
з участю: прокурора та позивача
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові справу за позовом Старокостянтинівського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства «Старокостянтинівський хлібозавод» про стягнення заробітної плати,
в с т а н о в и в:
В травні 2010 року Старокостянтинівський міжрайонний прокурор звернувся в суд в інтересах ОСОБА_1 з позовом до закритого акціонерного товариства «Старокостянтинівський хлібозавод» про стягнення на її користь 2328 грн. заборгованості по заробітній платі за період з 01 жовтня 2009 року по 04 січня 2010 року включно.
В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор вказував, що проведеною Старокостянтинівською міжрайонною прокуратурою перевіркою ЗАТ «Староко-стянтинівський хлібозавод» встановлено, що на підприємстві з 26 жовтня 2009 року було встановлено простій на невизначений термін. Проте фактично робота на підприємстві продовжувалась з жовтня 2009 року по січень 2010 року включно з використанням найманої праці 36 громадян, в тому числі ОСОБА_1, яка з 06.09.2007 року по 04.01.2010 року працювала машиністом тістороздільних машин на ЗАТ «Старокостянтинівський хлібозавод».
За період з жовтня 2009 року по день звільнення ОСОБА_1, адміністрацією заводу їй не нараховувалась та не виплачувалась заробітна плата, при тому, що у цей період вона працювала. Оскільки у зазначений період на підприємстві не було встановлено форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій тощо, не здійснювався облік виконуваної працівниками роботи та не проводився бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку, тому розмір заборгованості по заробітній платі прокурор просить стягнути, виходячи з мінімального розміру заробітної плати, який визначено чинним законодавством в сумі 744 грн., що за відпрацьований ОСОБА_1 період складає 2328 грн.
В судовому засіданні прокурор та ОСОБА_1 підтримали заявлені позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача, який у встановленому порядку оповіщений про час і місце судового засідання, до суду не з’явився. У відповідності до ст.169 ч.4 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в ній даних та доказів – в порядку заочного розгляду.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 06 вересня 2007 року по 04 січня 2010 року працювала на ЗАТ «Старокостянтинівський хлібзавод» машиністом тістороздільних машин і звільнена з роботи на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України за згодою сторін. Дана обставина підтверджується витягом з трудової книжки ОСОБА_1
Згідно наказу № 47/1 від 26.10.2009 року на ЗАТ «Старокостянтинівський хлібозавод» встановлено початок простою з 26 жовтня 2009 року на невизначений термін. Цим наказом надано право відділу кадрів підприємства надавати працівникам довготривалі відпустки без збереження заробітної плати, а виконавчого директора зобов’язано довести даний наказ до всіх працівників заводу.
В судовому засіданні ОСОБА_1 заперечила факт ознайомлення її із вищезазначеним наказом, пояснивши, що робота на підприємстві не зупинялась, і вона продовжувала працювати аж до дня її звільнення.
Крім того, судом встановлено, що в період з 01 жовтня 2009 року по 04 січня 2010 року ЗАТ «Старокостянтинівський хлібозавод» працювало, випускало та реалізовувало продукцію і ОСОБА_1 виконувала фактичну роботу на цьому підприємстві. Ці обставини підтверджуються поясненнями ОСОБА_1, яка пояснила, що з 06 вересня 2007 року по 04 січня 2010 року працювала на ЗАТ «Старокостянтинівський хлібозавод» машиністом тістороздільних машин і з 1 жовтня 2009 року по день звільнення заробітної плати не отримувала.
За таких обставин, суд вважає доведеним факт здійснення ОСОБА_1 роботи машиніста тістороздільних машин в період 01 жовтня 2009 року по 04 січня 2010 року.
Згідно ст. 43 Конституції України кожна особа має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Згідно ст.97 КЗпП України, п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження й розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних та гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. При їх недотриманні застосовуються відповідно норми і гарантії, передбачені законодавством, генеральною, галузевою (регіональною) угодами.
Відповідно до ст. 95 КЗпП України мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитись оплати за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт). Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб та не може бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судом встановлено, що колективний договір на ЗАТ «Старокостянтинівський хлібозавод» не укладений, розрахункові відомості про нарахування заробітної плати працівникам за період з жовтня 2009 року по січень 2010 року включно, табеля обліку робочого часу не велись. Зазначені обставини підтверджуються актом перевірки № 22-07-93/133 від 17.02.2010 року, проведеної територіальною державною інспекцією праці у Хмельницькій області.
За таких обставин, при стягненні на користь ОСОБА_1 заробітної плати за період з 01 жовтня 2009 року по 04 січня 2010 року включно, суд виходить із мінімального розміру заробітної плати, який встановлений Законом України «Про Державний бюджет на 2009 рік» - до 01.11.2009 року 650 грн., з 01.11.2009 року - в розмірі 744 грн., та вважає, що на її користь підлягає стягненню 2234 грн. заробітної плати.
Судові витрати розподіляються судом на підставі ч.3 ст. 88 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 212-215, ЦПК України, ст. 43 Конституції України, ст.ст. 95, 97 КЗпП України, Законом України «Про оплату праці», суд
в и р і ш и в:
Позов Старокостянтинівського міжрайонного прокурора задоволити частково.
Стягнути з закритого акціонерного товариства «Старокостянтинівський хлібозавод» на користь ОСОБА_1 2234 грн. заборгованості по заробітній платі за період з 01 жовтня 2009 року по 04 січня 2010 року включно, без утримання податків та інших обов’язкових платежів.
Стягнути з закритого акціонерного товариства «Старокостянтинівський хлібозавод» на користь держави 51 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Допустити негайне виконання рішення суду в межах виплати заробітної плати за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Старокостянтинівський районний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Суддя \підпис
З оригіналом згідно:
Суддя Старокостянтинівського районного суду Л.А.Бондарчук