Копія:

Справа 2-270

2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2010 року                       Старокостянтинівський районний суд

                                                          Хмельницької області в складі:

головуючої – судді                         Бондарчук Л.А.

при секретарі                                   Борикіній Л.В.

з участь позивача                            ОСОБА_1

відповідачки                                    ОСОБА_2

представників позивача                  ОСОБА_3

представника служби у справах дітей

виконавчого комітету Старокостянтинівської

міської ради                                     Деруна А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про визначення місця проживання неповнолітніх дітей,

встановив:

    В жовтні 2010 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання синів ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, посилаючись на те, що відповідачка з ними не проживає і добровільно допомоги дітям не надає.

    ОСОБА_2 звернулася до ОСОБА_5 з зустрічним позовом про  визначення місця проживання дітей з нею у АДРЕСА_2. На обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що спільне життя з  ОСОБА_5 не склалось і шлюб між ними розірвано. Однак між ними виник спір щодо проживання їх синів, на її думку дітям слід проживати з нею.

      В судовому засіданні позивач ОСОБА_5 свої вимоги підтримав, а зустрічний позов не визнав.

    Відповідачка ОСОБА_2 позов не визнала, а свій зустрічний підтримала.

    Представники органів опіки та піклування Стецьківської сільської ради Старокостянтинівського району та Великошкарівської сільської ради Шепетівського району просять ухвалити рішення на розсуд суду на підставі наявних у справі доказів.

    Представника служби у справах дітей Старокостянтинівської РДА  позов ОСОБА_5 підтримав.

     Заслухавши учасників процесу, дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_5 про стягнення аліментів слід задовольнити, а зустрічний позов ОСОБА_2 не підлягає задоволенню.

           Судом об’єктивно встановлено, що сторони перебували в шлюбі, який розірвано. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_6, а ІНФОРМАЦІЯ_2 – син ОСОБА_7. ОСОБА_5 із дітьми проживає у с. Костянець Старокостянтинівського району, а ОСОБА_2 – у м. Хмельницькому винаймає квартиру АДРЕСА_1, зареєстрована в с. Костянець, а у с. Курганівка проживають її батьки, яких вона навідує декілька разів на тиждень.

      Ці обставини в судовому засіданні визнаються сторонами та підтверджуються: свідоцтвами про народження дітей, довідкою про склад сім'ї, де зазначено, що по с. Курганівка проживають ОСОБА_5, його сини ОСОБА_6, ОСОБА_7 та його мати ОСОБА_10, ОСОБА_2 за даною адресою зареєстрована, однак не проживає.

    В силу ст.161 цього Кодексу якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

     З огляду на викладене, враховуючи, що місцем проживання ОСОБА_2 є місто Хмельницький, а вона просить визнати місцем проживання дітей с. Курганівку Шепетівського району, де вона сама не проживає, то у її зустрічному позові слід відмовити.

    Однак, у разі зміни місця та умов проживання ОСОБА_2, не позбавлена права звернутись до суду знову.

 Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

    Згідно ст.181 ч.3 цього Кодексу за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.      

           Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 не надає належної матеріальної допомоги ОСОБА_5 на утримання синів, а тому на підставі ст.ст.180-183 СК України з неї підлягають стягненню аліменти на користь позивача в розмірі 1/3 частини її заробітку (доходу) щомісячно. При визначенні цього розміру суд враховує матеріальне становище дітей і платника аліментів, яка інших утриманців не має.

    Керуючись ст.ст.10, 11, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст.160, 161, 180,181 СК України, суд

вирішив:    

      Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити.

    Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5  аліменти на утримання неповнолітніх синів ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини із всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не меншому, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 21 жовтня 2009 року і до повноліття  дітей.  

    Відмовити в позові ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про визначення місця проживання дітей.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи  в сумі 120 грн.  

    На рішення через суд першої інстанції,  який його ухвалив,  може  бути  подана

апеляційна скарга протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом 10 днів без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

                    Суддя: