Справа № 2-2744/10

РІШЕННЯ

іменем  України

06.08.2010 року Дніпровський районний суд м. Херсона у складі:

головуючого судді                                  Решетова В.В.

при секретарі                                                 Довгій Л.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особистої власності одного з подружжя,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що згідно з договором дарування від 06.10.2006 року, позивачу належить садовий будинок з господарськими спорудами, розташований у АДРЕСА_1. Позивач 4 липня 2007 року отримала державний акт про право власності на земельну ділянку загальною площею 589 кв.м. для ведення садівництва та обслуговування належного їй садового господарства.

За час користування майном, позивач здійснила реконструкцію наявного садового будинку та господарських споруд, а також: збудувала новий садовий будинок. Будівництво та реконструкція вже завершені, проте позивач не може ввести вказане нерухоме майно до експлуатації та зареєструвати його в органах БТІ, так як її чоловік – відповідач по справі, відмовляється надати на це згоду, мотивуючи це тим, що новостворене майно є спільної власністю подружжя, так як він приймав участь у його будівництві, як матеріально, так і своєю трудовою діяльністю.

Вказує, що відповідач жодної участі не приймав у будівництві садового господарства, тому своїми діями  перешкоджає позивачу  оформити  належне їй право власності.

Просить суд визнати за ОСОБА_1 право власності на садовий будинок літ. «А» загальною площею 42,3 кв.м.; прибудову літ «а» загальною площею 14,6 кв.м.; прибудову літ. «а1» загальною площею 18,4 кв.м.; садовий будинок літ. «Е» загальною площею 84,0 кв.м.; літню житлову мансарду загальною площею 84,0 кв.м.; ганок загальною площею 4,2 кв.м.; гараж літ. «Д» загальною площею 27,8 кв.м.; сарай літ. «Ж» загальною площею 10,8 кв.м.; навіс літ. «З» площею забудови 34,7 кв.м..; навіс літ. «И» площею забудови 6,1 кв.м.; ворота №1, хвіртку №2 та огорожу №3, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1

В судовому засіданні позивач повністю підтримав заявлені вимоги та просив позов задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні позов визнав, проти його задоволення не заперечував.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає що позов підлягає задоволенню з нижченаведених підстав:

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 57 СК України, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування.

Судом встановлено, що згідно з договором дарування від 06.10.2006 року, позивачу належить садовий будинок з господарськими спорудами, розташований у АДРЕСА_1. Позивач 4 липня 2007 року отримала державний акт про право власності на земельну ділянку загальною площею 589 кв.м. для ведення садівництва та обслуговування належного їй садового господарства.

Позивач здійснила реконструкцію наявного садового будинку та господарських споруд, а також: збудувала новий садовий будинок. Будівництво та реконструкція вже завершені, проте позивач не може ввести вказане нерухоме майно до експлуатації та зареєструвати його в органах БТІ, так як її чоловік – відповідач по справі, відмовляється надати на це згоду, мотивуючи це тим, що новостворене майно є спільною власністю подружжя, так як він приймав участь у його будівництві, як матеріально, так і своєю трудовою діяльністю. Вказує, що відповідач жодної участі не приймав у будівництві садового господарства.

Стаття 317 ЦК України встановлює, що власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном, незалежно від волі інших осіб.

Частина 1 ст. 319 ЦК України визначає, що власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

ч. 1 ст. 321 ЦК України зазначає, що право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Таким чином, суд вважає, що позивач в силу п.2 ч.1 ст. 57 СК України є власником спірного садового будинку з господарськими спорудами, розташованого у АДРЕСА_1, а відповідач своїми діями протиправно перешкоджає їй у розпорядженні своєю особистою приватною власністю, тому суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 57 СК України, ст.ст. 317, 319, 321 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 174, 212 – 215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на садовий будинок літ. «А» загальною площею 42,3 кв.м.; прибудову літ «а» загальною площею 14,6 кв.м.; прибудову літ. «а1» загальною площею 18,4 кв.м.; садовий будинок літ. «Е» загальною площею 84,0 кв.м.; літню житлову мансарду загальною площею 84,0 кв.м.; ганок загальною площею 4,2 кв.м.; гараж літ. «Д» загальною площею 27,8 кв.м.; сарай літ. «Ж» загальною площею 10,8 кв.м.; навіс літ. «З» площею забудови 34,7 кв.м..; навіс літ. «И» площею забудови 6,1 кв.м.; ворота №1, хвіртку №2 та огорожу №3, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через Дніпровський районний суд м. Херсона шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції. Особою яка його оскаржує та без участі якої було постановлено рішення, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя                                                                 В.В. Решетов