Справа №2-а-365/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 вересня 2010 року Голопристанський районний суд Херсонської області
у складі: головуючої судді – Ширінській О.Х.,
при секретарі - Янцен І.О.,
за участю позивача – ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Гола Пристань справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до батальйона ДПС м.Херсона УДАІ МВС України в Херсонській області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернулася до суду з позовом до батальйона ДПС м.Херсона УДАІ МВС України в Херсонській області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в якому зазначила, що 27.04.2010 року відносно неї інспектором ДПС був складений протокол про адміністративне правопорушення. Дане правопорушення полягало в тому, що вона 27.04.2010р. в м.Гола Пристань по вул. 1 Травня, керуючи автомобілем здійснила зупинку ближче ніж за 10 метрів від пішохідного переходу, чим допустила порушення п.15.9 «г» ПДР України.
За наслідками складеного протоколу була винесена постанова серії ВТ №181094 від 27 квітня 2010 року, якою останню визнано винною у скоєні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
Позивачка вважає, що винесена постанова про притягнення її до адміністративної відповідальності є незаконною та такою, що підлягає скасуванню за наступними підставам. Зупинка була здійснена з технічних причин, при цьому після зупинки автомобіля вона одразу ж увімкнула покажчик аварійної сигналізації. Після того, як вона зупинила автомобіль і навіть ще не вимкнула його двигун, інспектором ПДС було вказано на порушення з її боку Правил дорожнього руху. Під час винесення постанови нею інспектору ДПС було вказано на неправомірність його зауважень, оскільки всі вимоги ПДР, щодо аварійної зупинки вона виконала, однак дані пояснення він залишив без уваги. Крім того, факт зупинки автомобіля з порушенням ПДР інспектором не зафіксований жодним чином, ні показаннями свідків, ні за допомогою технічних засобів. Про незгоду з вимогами інспектора ДПС вона вказала в протоколі про адміністративне правопорушення. Тому виходячи з вище наведеного просить суд скасувати постанову ВТ № 181094 від 27.04.2010 року
В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином причини неявки суду не повідомив. Згідно ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Вислухавши пояснення позивачки, вивчивши та дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 27.04.2010 року, складеного старшим інспектором ДПС БДПС м.Херсона Болокан А.Ф., 27.04.2010 року о 12-00 годині, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Toyota RAV 4» номерний знак НОМЕР_1 в м.Гола Пристань по вул. 1 Травня, здійснила зупинку ближче 10 м. від пішохідного переходу, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. На підставі протоколу інспектор виніс постанову ВТ № 181084 про накладення на ОСОБА_1 штрафу у сумі 255 гривень.
Як слідує із пояснень позивачки, вона 27 квітня 2010 року керуючи автомобілем «Toyota RAV 4», номерний знак НОМЕР_1 в м.Гола Пристань по вул. 1 Травня , була змушена зробити зупинку із-за технічного стану автомобіля, після зупинки якого одразу ж увімкнула покажчик аварійної сигналізації, тобто виконала всі вимоги ПДР України.
Інспектор ДПС БДПС м. Херсона склав відносно ОСОБА_1 протокол, посилаючись на вчинення зупинки транспортного засобу ближче ніж за 10 м. від пішохідного переходу , тобто за порушення вимог п. 15.9 «г» , однак ним не було враховано необхідність здійснення водієм аварійної зупинки. П ри складанні протоколу інспектором жодним чином не було зафіксовано вчинене правопорушення, а саме в графі відведеної для свідків, не було зазначено самих свідків, які б були очевидцями вчиненого нею правопорушення, технічні засоби на підставі яких здійснювалося визначення порушень ПДР. Крім того в протоколі, де графа для надання пояснень по суті порушення, ОСОБА_1 вказала на факт того, що з обвинуваченням не погоджується.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерплих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Будь-яких фото- чи відеозапису в підтвердження вини позивача суду не надано.
Доводи, наведені позивачем, знайшли підтвердження під час розгляду справи по суті; постанова про адміністративне правопорушення є безпідставною та необґрунтованою, оскільки, відповідно ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
При притягненні до адміністративної відповідальності порушені права ОСОБА_1, а саме - вимоги ст. 280 КУпАП: не з’ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також не з’ясовані інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не надано суду обґрунтованих доказів вини позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
Згідно до п.1.10 Правил дорожнього руху вимушена зупинка – припинення руху транспортного засобу через його технічний стан або небезпеку, що створюється вантажем, який перевозиться, станом водія (пасажира) або перешкодою на дорозі.
За п.15.14 ПДР у разі вимушеної зупинки в місці, де зупинку заборонено, водій повинен вжити всіх заходів, щоб прибрати транспортний засіб, а за неможливості це зробити – діяти згідно з вимогами пунктів 9.9-9.11 цих Правил (включити аварійну світлову сигналізацію, у певних випадках встановити знак аварійної зупинки).
Таким чином, враховуючи вищезазначене суд дійшов висновку про те, що було порушено процес складання протоколу та постанови про адміністративне правопорушення, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення недоведена.
За таких обставин винесену постанову по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 слід визнати незаконною, а тому вона підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.
Керуючись ст. ст. 6, 9, 10, 11, 70, 71, 86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 289, 292, 293 КУпАП, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову серії ВТ №181094 старшого інспектора ДПС БДПС м.Херсона майора міліції Болокан Анатолія Федоровича від 27 квітня 2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу – скасувати.
Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 у зв’язку із скасуванням акта що встановлює адміністративну відповідальність – закрити.
Постанова може бути оскаржена до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.
Суддя: