Судове рішення #11375761

            справа № 22-5593                                                                        головуючий у 1-й інстанції: Галась І.А.

                   категорія:                                                                                                            доповідач: Наумчук М.І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого: Наумчука М.І.

 суддів: Олійник А.С., Головачова Я.В.

при секретарі Голуб К.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до Приватного підприємства «ГаличинаБуд», Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації, Деснянської районної у місті Києві ради, комунального підприємства «Ватутінськінвестбуд», Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна» про визнання права власності на об’єкт будівництва та зобов’язання вчинення дій

за апеляційною скаргою ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_6 та ОСОБА_11 в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9

на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 17 лютого 2010 року, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 17.02.2010 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі, поданій ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_6, ОСОБА_11 в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 ставиться питання про скасування рішення і задоволення заявлених позивачами вимог. Апелянти посилаються на те, що судом порушені норми матеріального і процесуального права, викладені в рішенні висновки не відповідають фактичними обставинам справи. За укладеними між ПП «ГаличинаБуд» та позивачами договорами підприємство взяло зобов’язання здійснити за рахунок коштів останніх будівництво будинків та передачу їм обумовлених жилих приміщень в них. Зміст укладених договорів і зазначені в них умови свідчать про удаваність цих правочинів. Насправді між цими особами були укладені інвестиційні договори, а тому суд мав застосувати законодавство, що регулює порядок укладення і виконання саме таких договорів, зокрема, Закон України «Про інвестиційну діяльність». Оскільки позивачі свої зобов’язання за цими договорами виконали, кошти сплатили, а ПП «ГаличинаБуд» обумовлені в договорах жилі приміщення їм не передало, то у позивачів виникло право на отримання об’єктів інвестування та оформлення права власності на них.

В суді апеляційної інстанції представники ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 підтримали апеляційну скаргу з наведених в ній підстав.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість ухваленого рішення в цій частині, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, між ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, кожним з них окремо, та ПП «ГаличинаБуд» були укладені, відповідно до ст. 635 ЦК України, попередні договори, за якими сторони взяли на себе зобов’язання укласти в подальшому основні договори про передачу у власність позивачам окремих квартир в збудованих цим підприємством житлових будинках після введення їх в експлуатацію(т. 1 а. с. 20-24, 49-51, 89-91, 101-103, 144-145, 181-182).

ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 уклали з ПП «ГаличинаБуд» договори, за умовами яких вони взяли на себе зобов’язання забезпечити фінансування будівництва житлових квартир в будинках, будівництво яких здійснює останній (т. 1 а. с. 111-120, 163-167, 173-175). Згідно договорів, прийняття квартир у власність замовників проводиться після введення будинку в експлуатацію і підписання акту прийому-передачі.

Оскільки основні договори, укладення яких було передбачено попередніми договорами, між ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ПП «ГаличинаБуд» не укладались, то суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання за цими позивачами майнового (речового) права на квартири, які могли бути їм передані на підставі укладених основних договорів, та на отримання їх в натурі і оформлення в подальшому у власність.

Посилання апелянтів на те, що зазначені попередні договори є удаваними угодами, якими приховано інші правочини, - інвестиційні договори, в зв’язку з чим суд мав застосувати законодавство, що регулює порядок укладення і виконання останніх, зокрема, Закон України «Про інвестиційну діяльність», підлягають відхиленню.

Вимога про визнання попередніх договорів удаваними правочинами у встановленому порядку заявлена не була, тому суд першої інстанції при вирішенні спору правильно виходив з прав і обов’язків сторін, передбачених попередніми договорами.

Оскільки ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 уклали з ПП «ГаличинаБуд» договори, за умовами яких останнє взяло на себе обов’язок збудувати і передати у власність позивачів житлові квартири в будинках, будівництво яких воно здійснює, і ці договори є чинними, то право останніх на отримання в натурі і оформлення в подальшому у власність квартир може бути реалізоване при виконанні договорів, а у випадку їх невиконання, - покладенням на ПП «ГаличинаБуд» обов’язку по належному виконанню, а не шляхом визнання за ними рішенням суду такого права, яке закріплене в укладених угодах.

З огляду на викладене підстави для задоволення заявлених ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 вимог відсутні.

Судом встановлено і не заперечується сторонами, що житлові будинки, визнати майнове (речове) право на квартири в яких просять позивачі, не збудовані, а, відповідно, не введені в експлуатацію.

Право власності на квартири в житловому будинку, як новостворене нерухоме майно, може виникнути з моменту завершення його будівництва, прийняття в експлуатацію і державної реєстрації (ч. 2 ст. 331 ЦК України).

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги про незаконність рішення спростовуються наведеним і викладеними в рішенні суду першої інстанції висновками, в зв’язку з чим підстави для її задоволення і скасування оскаржуваного рішення відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

    Апеляційну скаргу ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_6 та ОСОБА_11 в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 відхилити.

    Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 17.02.2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

   головуючий:                                            судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація