справа № 22-13075 головуючий у 1-й інстанції: Соколов О.М.
категорія: доповідач: Наумчук М.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Наумчука М.І.
суддів: Олійник А.С., Головачова Я.В.
при секретарі Голуб К.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором
за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2
на рішення Печерського районного суду м. Києва від 03 лютого 2010 року, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 03.02.2010 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ВАТ «Кредитпромбанк» 114848 грн. 45 коп. заборгованості за кредитним договором, 1148 грн. 47 коп. судового збору, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи, 1008 грн. 32 коп. витрат, пов’язаних з публікацію оголошень в пресі про виклик до суду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2 просять рішення скасувати і ухвалити нове рішення або ж направити справу на новий розгляд. Зазначають, що судом порушені норми матеріального і процесуального права, зібраним доказам не дана правильна оцінка. Вони не були належним чином повідомлені про день і місце слухання справи, в зв’язку з чим були позбавлені можливості подати заперечення проти позову. При прийнятті позову до розгляду порушені правила підсудності. Доказів про наявність у відповідачів заборгованості перед банком не подано, умови кредитного договору ними не порушувались. У суду не було підстав стягувати всю суму отриманого кредиту, оскільки строк його повернення не настав.
В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_1, ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу з наведених в ній підстав.
Представник позивача заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, вважала, що спір судом вирішений правильно.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість ухваленого у справі рішення в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 20.09.2007 року між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №30118/-07-А, за умовами якого останньому відкрито кредитну лінію в межах загальної суми 135490 грн. терміном до 17.09.2010 року на купівлю транспортного засобу і сплати страхових платежів з процентною ставкою 17,6 % річних (а. с. 5-7). Цим же договором встановлено графік погашення отриманого кредиту та відповідальність за порушення його виконання (п. п. 3.1.1, 3.9 договору).
В забезпечення виконання зазначеного зобов’язання 20.09.2007 року між ОСОБА_2 та ВАТ «Кредитпромбанк» укладено договір поруки, згідно якого поручитель взяла на себе солідарний обов’язок відповідати перед банком у повному обсязі за своєчасне виконання зобов’язань ОСОБА_1 за кредитним договором (а. с. 9-10).
Згідно наданих позивачем документів, позичальник своїх обов’язків по погашенню кредиту у встановлені терміни не виконував, станом на 22.12.2008 року мав заборгованість в розмірі 84889 грн. 19 коп., хоча, згідно графіку погашення заборгованості, вона мала складати на той час не більше 29844 грн. Після вказаної дати заборгованість взагалі не погашав (а. с. 15, 17-22).
Пунктом 5.2 кредитного договору визначено, що у випадку недотримання його умов банк має право вимагати дострокового повернення отриманого кредиту.
За таких обставин суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про обгрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідачів, як солідарних боржників, суми неповернутого кредиту, процентів за користування ним та пені виходячи з наданих ВАТ «Кредитпромбанк» розрахунків (а. с. 62-63, 65, 66, 67).
Доводи апелянтів про те, що вони виконали зобов’язання перед банком та про відсутність заборгованості по кредиту, або ж неправильність зроблених банком і покладених в основу рішення розрахунків, не підтверджені будь-якими доказами, а тому підлягають відхиленню.
Представник відповідачів пояснив в суді апеляційної інстанції, що таких доказів в його розпорядженні нема і він їх надати не може.
Безпідставними є посилання в апеляційній скарзі на неналежне повідомлення ОСОБА_1, ОСОБА_2 про день і місце слухання справи.
Останнім було відомо про те, що в провадженні суду знаходиться вказана справа, їм направлялись повістки про виклик до суду на 29.10.2009 року, 13.11.2009 року, 27.11.2009 року, 14.01.2010 року по місцю проживання, які отримувались, про що свідчать розписки, та телеграми на 11.12.2009 року (а. с. 42, 46, 51, 57, 58, 59, 60, 61, 72).
Про їх обізнаність про розгляд справи Печерським районним судом м. Києва свідчить направлений відповідачами на адресу суду лист (а. с. 47).
Та обставина, що судові повістки і телеграми отримувались батьками ОСОБА_1 (а. с. 73), в силу положень ст. 76 ЦПК України, свідчить про належне вручення повістки особі, якій вона адресована.
Згідно листа матері ОСОБА_1 (а. с. 73), відповідачі змінили місце свого проживання, однак останні не повідомили суд про нове місце проживання, як це передбачено ст. 77 ЦПК України.
В такому випадку суд правильно, відповідно до ст. 74 ЦПК України, здійснив їх виклик через оголошення в пресі (а. с. 80, 81). З опублікуванням оголошення про виклик відповідачі вважаються такими, що повідомлені про час і місце слухання справи (ч. 9 цієї статті).
Неможливо погодитись з доводами апелянта про порушення судом правил підсудності при прийнятті позову до розгляду.
Згідно умов кредитного договору (п. 7.4), спір між банком і позичальником в зв’язку із виконанням договору вирішується судом за місцезнаходженням банку.
Оскільки ВАТ «Кредитпромбанк» знаходиться на території юрисдикції Печерського районного суду м. Києва, то справа могла розглядатись цим судом (ст. 112 ЦПК України в редакції на час подання позову).
За таких обставин колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, а тому відхиляє її і залишає без змін оскаржуване рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 03.02.2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
головуючий:
судді: