Судове рішення #11375285

            справа № 22-21753                                                                        головуючий у 1-й інстанції: Плахотнюк К.Г.

           категорія:                                                                                                                      доповідач: Наумчук М.І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого: Наумчука М.І.

 суддів: Олійник А.С., Шахової О.В.

при секретарі Голуб К.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1

на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 06 липня 2010 року, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 06.07.2010 року позов задоволено. З ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОТП Банк» стягнуто заборгованість за договором кредиту з урахуванням процентів за користування кредитними коштами, пені та штрафу в розмірі 128423 грн. 76 коп., а також 1284 грн. 30 коп. судового збору, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи, а всього 129828 грн. 06 коп.

В апеляційній скарзі, поданій ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1, ставиться питання про зміну рішення в частині задоволення вимог про стягнення пені і зменшення її розміру. Апелянт вказує на те, що пеня в сумі 13390 грн. 31 коп. значно перевищує розмір заборгованості по відсотках за користування кредитом, які складають 4237 грн. 92 коп. і є фактичними збитками банку. Оскільки розмір неустойки втричі перевищує розмір збитків, а також з врахуванням того, що борг виник через збіг тяжких обставин, які склались у відповідача, - погіршення стану її здоров’я, зниження курсу гривні до долара США, то у суду були підстави для зменшення розміру пені в порядку, встановленому ст. 551 ЦК України. Однак, суд цих обставин не врахував, не дав їм належної оцінки.

В судовому засіданні ОСОБА_1, її представник підтримали апеляційну скаргу з наведених в ній підстав.

Представник Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, вважала, що порушень чинного законодавства при вирішенні спору допущено не було.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість ухваленого у справі рішення в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, 24.05.2007 року між ЗАТ «ОТП Банк», який змінив свою назву на ПАТ «ОТП Банк», було укладено кредитний договір, за умовами якого банк надав ОСОБА_1 кредит в розмірі 20373 доларів США на придбання автомобіля із строком погашення до 24.05.2013 року та щомісячним погашенням в сумі 282,96 долара США і процентів (а. с. 5-8).

Оскільки взяті на себе зобов’язання по своєчасному погашенню кредиту відповідач не виконує, банк просив стягнути на свою користь заборгованість по кредиту, відсотки за користування кредитом і пеню.

Умовами договору встановлено, що пеня складає 1% від суми несвоєчасно виконаного зобов’язання за кожен день прострочення.

В поданій апеляційній скарзі визначений до стягнення судом розмір заборгованості, а також пені не оспорюється.

Посилання апелянта на те, що суд мав зменшити розмір пені з огляду на те, що вона перевищує розмір понесених банком збитків у вигляді заборгованості по відсотках за користування кредитом, а також з врахуванням збігу тяжких обставин, які склались у відповідача, - погіршення стану її здоров’я, зниження курсу гривні до долара США, підлягають відхиленню.

Розмір пені за порушення виконання зобов’язання погоджений сторонами, в т. ч. відповідачем, при укладенні договору, він не ставився ними в залежність від того, чи будуть заподіяні кредиторові збитки та від їх суми.

Таким чином ОСОБА_1 добровільно взяла на себе обов’язок по сплаті пені у випадку несвоєчасного погашення кредиту і процентів за користування ним, вона мала усвідомлювати можливість виникнення ризиків, в т. ч. щодо зміни курсу валюти, у якій отримано кредит, по відношенню до національної грошової одиниці України.

Будь-яких доказів, які б свідчили про хворобу відповідача, яка б перешкоджала виконанню умов кредитного договору, останньою до суду першої інстанції подано не було.

З долученої до апеляційної скарги виписки із історії хвороби вбачається, що ОСОБА_1 перебувала на лікуванні з 01 по 14 липня 2010 року, тобто після того, як банком було подано позов і зазначена обставина не могла впливати на виникнення заборгованості і нарахування пені.

Виходячи з наведеного колегія суддів дійшла висновку, що обставини, на які посилається апелянт, не можуть бути достатніми підставами для застосування положень ч. 3 ст. 551 ЦК України і зменшення розміру стягнутої з відповідача неустойки.

Тому колегія суддів відхиляє апеляційну скаргу і залишає без змін рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

    Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 відхилити.

    Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 06.07.2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

                                             головуючий:

                                                         судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація