справа № 22-21921 головуючий у 1-й інстанції: Васалатій К.А.
категорія: доповідач: Наумчук М.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Наумчука М.І.
суддів: Олійник А.С., Шахової О.В.
при секретарі Голуб К.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Універсал Банк» про визнання кредитного договору недійсним та зобов’язання вчинити перерахунок
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 20 липня 2010 року, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 20.07.2010 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати і ухвалити нове про задоволення її вимог. Апелянт вказує на неповне з’ясуванням судом обставин, що мають значення для вирішення спору, неправильну оцінку доказів та порушення норм процесуального права. Суд перевіряв законність зміни відсоткової ставки по кредиту, хоча вимог з цього приводу вона не заявляла і не обґрунтовувала позов про визнання кредитного договору недійсним цією обставиною. Суд не звернув уваги на те, що при укладенні кредитного договору були порушені вимоги ст. 524 ЦК України, якою встановлено, що зобов’язання повинно бути виражене в грошовій одиниці України, якою є гривня. Не прийняті до уваги несправедливі умови кредитного договору, згідно яких ризики знецінення національної валюти України покладено банком на позичальника, хоча такі ризики повинен нести сам банк, наслідком цього став істотний дисбаланс договірних прав та обов’язків на шкоду споживача. Відповідач не надав ліцензій, які б підтверджували його право на здійснення валютних операцій.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримала апеляційну скаргу з наведених в ній підстав.
Представник ПАТ «Універсал Банк» заперечував проти задоволення апеляційної скарги вважав, що спір судом вирішений правильно.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість ухваленого рішення в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 29.02.2008 року між ВАТ «Універсал Банк», який змінив назву на ПАТ «Універсал Банк», та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №CL17050 відповідно до якого банк надав останній кредит у розмірі 3100 доларів США (а. с. 10-12, 13, 14).
Відповідач свої зобов’язання за кредитним договором виконав, надав кредитні кошти в іноземній валюті, а позивач отримав те, на що розраховував, - кошти в іноземній валюті на споживчі потреби.
Оскільки предметом кредиту були долари США, то, виходячи з положень ст. 1054 ЦК України, на позичальникові лежав обов’язок саме по їх поверненню кредиторові.
В даному випадку валюта не виступала засобом платежу, а тому, виходячи із специфіки кредитного договору та визначених ним прав і обов’язків сторін, відсутні підстави вважати про порушення при укладенні договору положень ст. 524 ЦК України, на що посилається апелянт.
Долученими до справи документами, визначеними Законом України «Про банки і банківську діяльність», підтверджується право ПАТ «Універсал Банк» на залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України, в т. ч. надання кредитів у іноземній валюті фізичним особам (а. с. 42, 43, 44).
Згідно укладеного між сторонами кредитного договору позичальник підтвердила, що вона розуміє наслідки настання валютних ризиків за кредитом в іноземній валюті та їй повідомлена інформація щодо методики визначення курсів і комісій, пов’язаних з конвертацією валюти (п. 12.7 договору).
Зазначене, як і покладення на позичальника обов’язку по поверненню кредиту у отриманій нею іноземній валюті, не можуть вважатись такими положеннями договору, які завідомо є невигідними для неї, оскільки волевиявлення позичальника було направлене саме на отримання кредиту в доларах США, а не гривнях чи іншій валюті.
Таким чином ОСОБА_1 було роз’яснено можливі ризики в зв’язку із отриманням нею кредиту у іноземній валюті та можливі для неї негативні наслідки, на що вона дала свою згоду.
В зв’язку з цим підлягають відхиленню доводи апелянта про відсутність у банка права на операції з валютними цінностями у кредитних відносинах та неповідомлення позичальника про переваги і недоліки запропонованої схеми кредитування, що, в зв’язку із підвищенням курсу іноземної валюти, призвело до негативних для неї наслідків.
Істотна зміна обставин, на що вказує апелянт, може тягти за собою зміну або розірвання договору, а не визнання його недійсним, про що ОСОБА_1 заявлено позов.
З врахуванням викладеного суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог.
Доводи апелянта не спростовують наведеного і зроблених в рішенні суду першої інстанції висновків.
За таких обставин підстави для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, виходячи з наведених в апеляційній скарзі підстав, відсутні.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 20.07.2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
головуючий:
судді: