Справа № 2-207/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

06 липня 2010 року                                         смт. Любешів Волинської області

Любешівський районний суд Волинської області під головуванням

судді Гапончука В.В.

за участю

секретаря   Літвинчук І.М.

позивача ОСОБА_3

представника відповідача –

управління праці та соціального захисту населення Любешівської райдержадміністрації Сащук Л.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до управління в Любешівському районі Волинської області Пенсійного фонду України та управління праці та соціального захисту населення Любешівської райдержадміністрації про перерахунок та виплату пенсії та щорічної допомоги на оздоровлення;

в с т а н о в и в :

Позивач подав в суд позов до Відповідача в якому зазначає, що відповідно до ст.54  Закону України „Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” отримує пенсію по інвалідності, оскільки є інвалідом третьої групи першої категорії, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи. Відповідно до вказаного закону має право на отримання державної пенсії в розмірі шести мінімальних пенсій за віком та отримання додаткової пенсії в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком. На даний час він отримує пенсію у значно меншому розмірі з усіма надбавками, ніж це передбачено законом, з чим він не погоджується та вважає, що грубо порушено його права.

Також вказує, що згідно ст.48 Закону України „Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” повинен отримувати щорічно допомогу на оздоровлення в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, але фактично отримує дану допомогу в розмірі значно нижчому, ніж це передбачено нормами закону.

Керуючись положеннями Конституції України, рішеннями Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року та №8-рп/1999 від 06.07.1999 року, Законом України „Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Законом України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, просив визнати неправомірними дії Відповідачів щодо нарахування та виплати основної і додаткової пенсій та щорічної допомоги на оздоровлення. Також просив  зобов’язати управління в Любешівському районі Волинської області Пенсійного фонду України провести йому перерахунок та сплатити недоплачені суми основної пенсії з розрахунку не нижче 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи з встановленого відповідними законами розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 01 січня 2006 року по дату винесення рішення у справі з врахуванням проведених виплат та зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Любешівської райдержадміністрації провести перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення виходячи з розміру 4 мінімальних заробітних плат за 2006-2010 роки.

Крім того ставив вимоги про визнання за ним права на отримання основної пенсії не нижче 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи з встановленого відповідними законами розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 4 мінімальних заробітних плат та стягнення судових витрат.

В судовому засіданні Позивач позовні вимоги підтримав повністю та в заявленому об’ємі з підстав, зазначених у заяві, просив позов задовольнити.

Представник управління в Любешівському районі Волинської області Пенсійного фонду України в судове засідання не з’явився, але заявив клопотання про розгляд справи без його участі.

По суті позовних вимог подали заперечення в яких вказали, що виплата позивачу державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю за зазначений в позові період здійснювалася відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та постанов КМ України №1293 від 27.12.2005 року «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», №530 від 22.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», №654 від 16.07.2008 року «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», а тому будь-яких порушень щодо їх виплат зі сторони управління немає.

Представник управління праці та соціального захисту населення Любешівської райдержадміністрації позов не визнала також та зазначила, що відповідно до ст.3 Закону України „Про опалту праці”, ст.76 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, ст.73 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” та ст.71 Закону України „Про Державний бюджет України на 209 рік” КМ України надано право встановлювати розміри соціальних виплат, яківідповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах в межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Заслухавши пояснення Позивача, представника управління в Любешівському районі Волинської області Пенсійного фонду України, дослідивши матеріали справи суд прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає до часткового задоволення.

В суді встановлено, що Позивач являється постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії. Даний факт підтверджується посвідченням НОМЕР_1 та вкладкою до нього.

Відповідно до довідки серії МСЕ №030319 від 25.02.2003 року ОСОБА_3 встановлена третя група інвалідності внаслідок захворювання, пов’язаного з наслідками Чорнобильської катастрофи.

Позивач отримує пенсію по інвалідності в розмірі фактичних збитків, як постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи, на підставі поданої ним заяви від 09.03.1998 року та протоколу № 368587.

Так, згідно зі ст.8 Конституції України, Конституція має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Відповідно до ст.22 Конституції України конституційні права  і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 71 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено, що дія положень цього закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону. Даний Закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров’я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Статтею 49 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено, що пенсії особам, віднесених до категорій 1,2,3,4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до статті 54 даного Закону, в редакції станом 01.01.2007 року, в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів по ІІІ групі інвалідності, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчими 6 мінімальних пенсій за віком.

В статті 50 вказаного Закону, в редакції станом 01.01.2007 року, зазначено, що інвалідам ІII групи , віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі  50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були внесені зміни до ст.ст.50, 54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та встановлено, що для інших інвалідів по ІІІ групі інвалідності, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, у  всіх випадках розміри пенсії не може бути нижчими 110 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а розмір додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю - 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Але Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції (є неконституційними) положення п.28 розділу ІІ Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.

Відповідно до ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Постановами КМ України №1293 від 27.12.2005 року «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», №530 від 22.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», №654 від 16.07.2008 року «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» у відповідні періоди встановлювалися розміри державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю в розмірах значно менших, ніж це передбачено Законом України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Як зазначено в ст.8 ЦПК України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. В зв’язку з чим суд вважає, що при визначенні Позивачу розміру підвищення до пенсії слід застосувати ст.ст.50, 54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не положення постанов КМ України №1293 від 27.12.2005 року «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», №530 від 22.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», №654 від 16.07.2008 року «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян».

За ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Пенсійний фонд України діє на підставі Положення “Про Пенсійний фонд України”, здійснює свої повноваження на підставі пункту 15 даного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” рішення про призначення та перерахунок пенсій приймається районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Територіальним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання Позивача є управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області. Враховуючи вищевикладене, суд вважає управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області належним відповідачем по даній справі.

Оскільки дана справа розглядається в порядку цивільного судочинства, то при її розгляді мають застосовуватися положення про позовну давність, визначену нормами ЦК України. Так, згідно ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно розрахунку суми пенсії (державної та додаткової), виданої управлінням Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області, Позивач отримував протягом 2007-2010 років державну та додаткову пенсії у відповідних розмірах.

Враховуючи вище викладене суд вважає, що необхідно зобов’язати управління в Любешівському районі Волинської області Пенсійного фонду України здійснити ОСОБА_3 перерахунок та виплату державної пенсії у розмірі шести  мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з встановленого відповідними законами розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 25 травня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по дату винесення рішення з врахуванням проведених виплат.

Згідно ст. 48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” громадянам, які проживають на території радіоактивного забруднення – інвалідам ІІІ групи передбачено виплату щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» дію абзацу третього частини четвертої ст. 48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” на 2006 рік було зупинено.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію абзацу третього частини четвертої ст. 48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” на 2007 рік було зупинено.

Зупинення дії абзацу третього частини четвертої ст. 48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” на 2007 рік законом України від 19.12.2006 року було визнано таким, що не відповідає Конституції України згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року.

Статтею 101 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, статтею 73 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, статтею 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік” та статтею 70 Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 рік”  Кабінету Міністрів України надано право у 2007-2010 роки встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Тобто дане положення Закону дозволяє управлінню праці та соціального захисту населення Любешівської райдержадміністрації проводити соціальні доплати в 2007-2010 роки на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 р. N 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до п. 34 ч.1 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від сплати державного мита звільняються Пенсійний фонд України, його підприємства, установи й організації.

Керуючись вище викладеним та на підставі Конституції України, Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року, ст.257 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 60, 212 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_3 до управління в Любешівському районі Волинської області Пенсійного фонду України та управління праці та соціального захисту населення Любешівської райдержадміністрації про перерахунок та виплату пенсії та щорічної допомоги на оздоровлення задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії управління в Любешівському районі Волинської області Пенсійного фонду України щодо виплати ОСОБА_3 державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю.

Визнати за ОСОБА_3 право на отримання державної пенсії у розмірі шести мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.

Зобов’язати управління в Любешівському районі Волинської області Пенсійного фонду України здійснити ОСОБА_3 перерахунок та виплату державної пенсії у розмірі шести мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи з встановленого відповідними законами розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 25 травня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 06 липня 2010 року з врахуванням проведених виплат.

В іншій частині позову ОСОБА_3 відмовити.

Стягнути з управління в Любешівському районі Волинської області Пенсійного фонду України на користь ОСОБА_3 судові витрати по справі в розмірі 60 гривень, сплачених при подачі позову, пропорційно до задоволених вимог.

Управління в Любешівському районі Волинської області Пенсійного фонду України звільнити від сплати судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20 денний строк, встановлений Кодексом, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

На рішення може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Апеляційного суду Волинської області через Любешівський районний суд Волинської області. Апеляційна скарга на дане рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду. Крім цього, апеляційна скарга на дане рішення може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ:    /підпис/   В.В. Гапончук

З  оригіналом  згідно.

СУДДЯ ЛЮБЕШІВСЬКОГО

РАЙОННОГО СУДУ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ                                           В.В. ГАПОНЧУК