Справа №2-192/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

07 липня 2010 року                                                                           смт. Любешів, Волинська обл.

Любешівський районний суд Волинської області в складі:          

головуючого судді Гапончука В.В.,

за участю

секретаря судового засідання   Літвинчук І.М.,

позивача ОСОБА_3.,

представника позивача ОСОБА_4

Представника відповідача ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну  справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6 та Малоглушанської сільської ради про зобов’язання  звільнити самовільно зайняту частину земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3  звернулася в  Любешівський  районний суд  з  позовною  заявою  до Малоглушанської сільської ради та ОСОБА_6 про визнання права на приватизацію земельної ділянки та звільнення самовільно зайнятої частини земельної ділянки, в якій просить постановити судове рішення, котрим визнати право ОСОБА_3 на безоплатну приватизацію земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських споруд, який знаходиться по АДРЕСА_1 в розмірі 0,25 га., зобов’язавши Малоглушанську сільську раду внести відповідні зміни у рішення від 31.10.2007 року № 6/3, а також зобов”язати відповідача ОСОБА_6 звільнити частину самовільно зайнятої ним земельної ділянки в розмірі 0,0494 га.

Ухвалою Любешівського районного суду від 02 червня 2010 року позивачу було відмовлено у  відкритті  провадження у справі за  позовом ОСОБА_3 до Малоглушанської сільської ради та ОСОБА_6 щодо позовних вимог в частині  визнання права за ОСОБА_3 на безоплатну приватизацію земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських споруд, який знаходиться по АДРЕСА_1 в розмірі 0,25 га. та зобов’язання Малоглушанської сільської ради внести відповідні зміни у рішення від 31.10.2007 року № 6/3.

В судовому засіданні Позивач та її представник позов підтримали та просили зобов’язати відповідача ОСОБА_6 звільнити частину самовільно зайнятої ним земельної ділянки в розмірі 0,0494 га.

Відповідач ОСОБА_6 в судове засідання не з’явився,однак подав суду заяву, в якій вказав, що позов не визнає та просив розгляд справи проводити у його відсутності.

Представник Малоглушанської сільської ради позов не визав, просив відмовити в його задоволенні.

Заслухавши сторін та дослідивши докази по справі суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_3 є безпідставним та не підлягає до задоволення.

Згідно рішення сесії Малоглушанської сільської ради № 6/3 від 17.02.1996 року ОСОБА_3 передано безкоштовно у власність земельну ділянку  площею 0,22 га для обслуговування житлового будинку  та земельну ділянку площею 0,60 га для ведення особистого селянського господарства. Згідно цього ж рішення ОСОБА_6 передано безкоштовно у власність земельну ділянку  площею 0,12 га для обслуговування житлового будинку  та земельну ділянку площею 0,60 га для ведення особистого селянського господарства

Відповідно до рішення  Малоглушанської сільської ради  від 02.01.2007 року та акту обміру земельних ділянок ОСОБА_3 та ОСОБА_6. від 02.01.2007 року земельна ділянка ОСОБА_3 становить 0,2066 га, а земельна ділянка ОСОБА_6 становить 0,2006 га.

Відповідно до архівної виписки з рішення №60 виконкому Малоглушанської сільської ради від 18.12.1981 року виконком Малоглушанської сільської ради вирішив виділити ОСОБА_3 окремий по господарський номер ( земельна ділянка не вказана).

Посилаючись на вище наведені докази Позивач доводила, що ОСОБА_6 самовільно зайняв частину земельної ділянки  в розмірі 0,0494 га, яка нібито належить ОСОБА_3

Згідно архівної довідки № 3148/1-20 від 05.12.2008 року рішенням загальних зборів колгоспу ім.Кірова, с. Мала Глуша Любешівського району від 10.07.1978 року ( протокол № 5) ОСОБА_6 встановлено розмір присадибної ділянки – 0,25 га.

Як вбачається з рішення Малоглушанської сільської ради № 7/7  від 15.12.2006 року «Про розподіл межей земельних ділянок ОСОБА_3 та ОСОБА_6.» сільська рада вирішила існуючі межі земельних ділянок для обслуговування жилих будинків та господарських будівель ОСОБА_3 та ОСОБА_6 залишити без змін.

Згідно ст.158 Земельного кодексу України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів. О ргани місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів спір вирішується судом.

Як зазначено в ст.12 ЗК України  до повноважень селищних рад у галузі земельних відносин на території селищ належить розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; вирішення земельних спорів та вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Рішенням Малоглушанської сільської ради №15/4 від 31.10.2007 року було вирішено надати безоплатно у власність гр. ОСОБА_3 земельну ділянку для обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1, площею 0,22 га.

Відповідно до ст.40 ЗК України  громадянам України за рішенням органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом.

Як зазначено в ст.81 ЗК України  підставою набуття громадянами України права власності на земельні ділянки являється  їх безоплатна передача із земель державної і комунальної власності.

    Відповідно до  ст.91 ЗК України власники земельних ділянок зобов’язані   не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та  землекористувачів; дотримуватися   правил   добросусідства    та    обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

Ст.116 вказаного кодексу встановлено, що громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Прроаналізувавши подані сторонами докази та норми права суд приходить до висновку, що в даному випадку відсутні підстави для задоволення позову, оскільки не було здобуто належних та достатніх доказів, які б підтверджували наявність в позивача права володіння спірною земельною ділянкою і факт порушення інтересів ОСОБА_3 зі сторони ОСОБА_6

На підставі вище викладеного та керуючись положеннями ст.ст. 12, 40, 81, 91, 116,  158 ЗК України , ст. ст. 256, 259  ЦПК  України, суд

                                                    В И Р І Ш И В:

В позові ОСОБА_3 до ОСОБА_6 та Малоглушанської сільської ради про зобов’язання  звільнити самовільно зайняту частину земельної ділянки відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20 денний строк, встановлений Кодексом, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

На рішення може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Апеляційного суду Волинської області через Любешівський районний суд Волинської області. Апеляційна скарга на дане рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду. Крім цього, апеляційна скарга на дане рішення може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий:   /підпис/ В.В. Гапончук

З оригіналом вірно.

Суддя

Любешівського районного суду                                         В.В. Гапончук