АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОІ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________
Справа № 33-427/2010р. Суддя першої інстанції: Старостін В.В.
Категорія: ст. 124 КУпАП
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 вересня 2010 року м. Харків
Суддя апеляційного суду Харківської області Шляхов М.І., за участю особи, притягненої до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1, його представника – ОСОБА_2, особи, звільненої від адміністративної відповідальності – ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 11 березня 2010 року, -
в с т а н о в и в :
Постановою судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 11 березня 2010 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який працює водієм ПП «ОСОБА_6» та мешкає за адресою: Харківська область, АДРЕСА_2, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.
Тією ж постановою судді закрито провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, у зв’язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення у відношенні ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, який працює спеціалістом ТОВ «Медікор-ЛТД» та мешкає за адресою: АДРЕСА_1.
Як вказав в постанові суддя, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АХ № 173976 від 14 лютого 2010 року, ОСОБА_1 14.02.2010 року о 19 годині 10 хвилин, керуючи автомобілем НОМЕР_1, по вул. Полтавський Шлях перед перехрестям з вул. Кандаурова в м. Харкові перед перестроюванням в правий ряд не надав дорогу автомобілю НОМЕР_2, який рухався у попутному напрямку, і допустив з ним зіткнення.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АХ № 173977 від 14 лютого 2010 року, ОСОБА_3 14.02.2010 року о 19 годині 10 хвилин, керуючи автомобілем НОМЕР_2, по вул. Полтавський Шлях перед перехрестям з вул. Кандаурова в м. Харкові перед перестроюванням в лівий ряд не надав дорогу автомобілю НОМЕР_1, який рухався у попутному напрямку, і допустив з ним зіткнення.
При розгляді справи суддя прийшов до висновку, що у порушенні Правил дорожнього руху України, які знаходилися у причинному зв’язку із дорожньо-транспортною пригодою, винен саме водій ОСОБА_1, а у відношенні водія ОСОБА_3 закрив провадження в справі у зв’язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Вказана постанова судді оскаржена ОСОБА_1.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом його процесуальних прав, передбачених ст. 268 КУпАП, та вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, просить скасувати постанову судді від 11.03.2010 року та розглянути справу по суті, встановивши об’єктивну істину подій.
Заслухавши ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2, які підтримали апеляційну скаргу в повному обсязі, думку ОСОБА_3, який вважав постанову судді законною та обґрунтованою і заперечував проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП, повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається із постанови суду, суддею при розгляді даної справи були враховані всі докази у справі та їм дана належна оцінка.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії АХ №173976 від 14 лютого 2010 року, складеним інспектором ООДТП ОСОБА_4, даними, що містяться в схемі дорожньо-транспортної пригоди, особистих поясненнях учасників дорожньо-транспортної пригоди тощо.
Доводи ОСОБА_1 про порушення судом першої інстанції його процесуальних прав, передбачених ст. 268 КУпАП, знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, одночасно в судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 роз’яснені його права та надана можливість викласти всі необхідні, як на його думку, доводи щодо дорожньо-транспортної пригоди за його участю.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, в діях водія ОСОБА_1 встановлено порушення вимог п. 10.3 Правил дорожнього руху України, відповідно до яких у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.
Надаючи пояснення під час оформлення матеріалів дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 зазначав, що рухаючись по вул. Полтавський Шлях по лівій смузі руху він бачив, що напроти церкви на узбіччі стояв автомобіль 2109 сріблястого кольору, в цей момент його автомобіль вдарив автомобіль «Шевролет» д.н. НОМЕР_2.
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 пояснив, що дорожньо-транспортна пригода сталася у зв’язку з тим, що водій автомобілю «Шевролет», не вмикаючи лівий покажчик повороту на великій швидкості намагався перестроїтися в ліву смугу руху, по якій він, ОСОБА_1, рухався.
Апеляційний суд критично ставиться до пояснень ОСОБА_1, оскільки вони є не конкретними та змінюються порушником. В своїх первісних поясненнях останній не зазначав про наміри водія автомобілю «Шевролет» здійснити перестроювання, а лише вказав на раптовий удав по своєму автомобілю з боку автомобілю «Шевролет».
В той же час, як вбачається з матеріалів справи, водій ОСОБА_3 давав послідовні та чіткі пояснення про обставини дорожньо-транспортної пригоди, зазначаючи, що рухаючись по правій смузі руху він бачив на лівій смузі автомобіль «ГАЗ». При увімкненні зеленого дозволяючого сигналу світлофору автомобілі лівого ряду повертали ліворуч та пропускали зустрічний транспорт, чим перешкоджали автомобілю «ГАЗ», під керуванням, як він потім дізнався, ОСОБА_1, їхати прямо. У зв’язку з цим водій ОСОБА_1 взяв дещо правіше, на його автомобілі був увімкнений правий покажчик повороту, та сталося бокове зіткнення автомобілів «ГАЗ» і «Шевролет».
Пояснення водія ОСОБА_5С. узгоджуються з даними, закладеними в схему дорожньо-транспортної пригоди, з якою обидва учасника ДТП були згодні.
При розгляді справи в суді апеляційної інстанції для встановлення об’єктивної істини у справі постановою від 02.06.2010 року була призначена судова автотехнічна експертиза.
В дослідницькій частині свого висновку № 6352 від 27.07.2010 року експерт зазначив, що оскільки в поясненнях водіїв маються протиріччя, які усунути експертним шляхом не уявляється можливим, а в матеріалах справи відсутні фотознімки пошкоджених транспортних засобів, то дослідження проводилося по двом варіантам: по поясненням водія ОСОБА_1 та водія ОСОБА_3.
Таким чином, експерт зробив свій висновок, який не є однозначним.
Так, за поясненнями водія ОСОБА_1, експерт прийшов до висновку, що в даній дорожньо-транспортній ситуації водій ОСОБА_3 повинен був діяти у відповідності з вимогами п.п. 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху України. Технічна можливість запобігти зіткненню визначалася виконанням водієм ОСОБА_3 вищевказаних вимог ПДР України, для чого в нього не було перешкод технічного характеру. Дії водія ОСОБА_3 не відповідали вимогам п.п. 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху України і знаходилися в причинному зв’язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.
Водій ОСОБА_1 повинен був діяти у відповідності з вимогами п. 12.3 ПДР України. Однак, оскільки в поясненнях водія ОСОБА_1 відсутні дані про те, з якою швидкістю рухався автомобіль «ГАЗ» перед зіткненням, з якою швидкістю рухався автомобіль «Шевролет» перед зіткненням і яку відстань подолав автомобіль «Шевролет» з моменту зміни напрямку свого руху до моменту зіткнення, вирішити питання, чи мав водій ОСОБА_1 технічну можливість запобігти зіткненню і чи вбачається в його діях невідповідності вимогам Правил дорожнього руху України, які знаходились в причинному зв’язку з виникненням даної пригоди, експерт шляхом неможливо.
По поясненням водія ОСОБА_3 експерт прийшов до висновку що в даній дорожньо-транспортній ситуації водій ОСОБА_1 повинен був діяти у відповідності з вимогами п.п. 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху України. Технічна можливість запобігти зіткненню визначалася виконанням водієм ОСОБА_1 вищевказаних вимог ПДР України, для чого в нього не було перешкод технічного характеру. Дії водія ОСОБА_1 не відповідали вимогам п.п. 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху України і знаходилися в причинному зв’язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.
Водій ОСОБА_3 повинен був діяти у відповідності з вимогами п. 12.3 ПДР України. Однак, оскільки в поясненнях водія ОСОБА_3 відсутні дані про те, з якою швидкістю рухався автомобіль «ГАЗ» перед зіткненням, з якою швидкістю рухався автомобіль «Шевролет» перед зіткненням і яку відстань подолав автомобіль «ГАЗ» з моменту зміни напрямку свого руху до моменту зіткнення, вирішити питання, чи мав водій ОСОБА_3 технічну можливість запобігти зіткненню і чи вбачається в його діях невідповідності вимогам Правил дорожнього руху України, які знаходились в причинному зв’язку з виникненням даної пригоди, експерт шляхом неможливо.
Враховуючи роз’яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 30.05.1997 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», відповідно до якої висновок експерта не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватися на всебічному, повному й об’єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності, апеляційний суд приймає до уваги 2-й варіант дослідження експерта – по поясненням водія автомобілю «Шевролет» ОСОБА_3, оскільки, як зазначалося вище, його пояснення повністю погоджуються з матеріалами справи.
Інших доводів щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, апеляційна скарга ОСОБА_1 не містить, не надані вони й в судовому засіданні суду апеляційної інстанції.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що висновок судді про винність саме водія ОСОБА_1 в порушенні вимог Правил дорожнього руху України, які знаходилися в причинному зв’язку з дорожньо-транспортною пригодою, є законним та обґрунтованим і підстав для скасування постанови не вбачає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 11 березня 2010 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, у відношенні ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: М.І.Шляхов