Справа № 2-790/2010 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2010 року Южноукраїнський міський суд Миколаївській області
У складі: головуючого - судді Франчук О.Д.
при секретарі - Коршак О.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Южноукраїнська цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства "ОТП Банк" про визнання неправомірною зміну умов кредитного договору,
ВСТАНОВИВ:
03 червня 2010 року позивачка звернулася до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 25 лютого 2008 року між нею та відповідачем було укладено кредитний договір № ML-402/017/2008. Відповідно до умов договору позивачу були надані кошти на споживчі цілі у розмірі 39649,77 швейцарських франків на строк з 25 лютого 2008 року по 24 лютого 2023 року.
Договором передбачена щомісячна сплата відсотків у розмірі 5,99% + FIDR% річних, що розраховується на фактичний залишок заборгованості за кредитом, за фактичний період користування кредитними коштами. Погашення кредиту та процентів проводиться згідно графіку.
Під час користування кредитними коштами, позивачка вчасно сплачувала відсотки та здійснювала повернення кредиту, навіть достроково повернула тіло кредиту у розмірі 6600,00 швейцарських франків. Проте 13 квітня 2010 року нею отримано листа від відповідача про збільшення з 01 квітня 2010 року відсоткової ставки по вказаному договору на 4%, у зв'язку з неотриманням ними платіжних документів, які б свідчили про сплату страхових премій на наступний період страхування. Таким чином банк в односторонньому порядку збільшив процентну ставку по кредитному договору, хоча відповідно до законодавства України заборонено в односторонньому порядку збільшувати розмір процентів та інших платежів, передбачених кредитним договором. Просила суд заборонити
В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала та пояснила, що 13 квітня 2010 року вона отримала повідомлення від відповідача, в якому йшлося про підвищення процентної ставки за користуванням кредиту на 4% річних починаючи з 01.04.2010 року, оскільки банк не отримав платіжних документів, які свідчили про оплату страхових премій на наступний період страхування. Вона дійсно не сплатила страхові внески, оскільки намагалася домовитися з банком про зменшення суми страхування, у зв'язку з погашенням нею достроково тіла кредиту у розмірі 6600,00 швейцарських франків. Отже кредитор зобов’язаний здійснити відповідне коригування кредитних зобов’язань у бік їх зменшення. Позивачка просить заборонити АТ "ОТП Банк" підвищення відсоткової ставки по кредитному договору №ML-402/017/2008 від 25 лютого 2008 року, зобов'язати АТ "ОТП Банк" зробити перерозрахунок нарахованих з 1 квітня 2010 року відсотків за попереднім тарифом згідно договору №ML-402/017/2008 від 25 лютого 2008 року, а судові витрати покласти на відповідача.
В судовому засіданні представники відповідача позов не визнали, та пояснила, що дійсно 25 лютого 208 року між ОСОБА_1 та банком був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого банк надав кредит у сумі 39649,77 швейцарських франків строком до 24 лютого 2023 року. Відповідно до умов кредитного договору, позичальник зобов'язаний забезпечувати наявність та дійсність договорів страхування протягом строку дії кредитного договору. В порушення умов договору позивач не надав доказів на підтвердження продовження терміну дії страхових договорів та оригінал платіжних документів, що підтверджують сплату страхових (платежів) премій на наступний рік. Саме тому, відповідно до п. 14151 Кредитного договору від 25 лютого 2008 року процентна ставка була підвищена на 4% річних. Дане підвищення відсоткової ставки не потребує укладення будь-якого додаткового договору до кредитного договору. Просили відмовити позивачу в задоволенні позову.
Заслухавши пояснення позивача та представників відповідача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає за наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 25 лютого 2008 року між ОСОБА_1 та ЗАТ "ОТП Банк" був укладений кредитний договір про надання споживчого кредиту № ML-402/017/2008, який складається з двох частин, які нероздільно пов'язані між собою (а.с.9,14-17). За умовами вище вказаного кредитного договору ОСОБА_1 було надано кредит в сумі 339649,77 швейцарських франків.
Відповідно до п. 3 вищезазначеного кредитного договору сторони домовилися про те, що для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватися плаваюча процентна ставка, яка складається з перемінної частини(FIDR) та фіксованого відсотка. FIDR – процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті тотожній валюті кредиту, що розміщені в банку на строк в 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору. В залежності від зміни вартості кредитних ресурсів на фінансовому ринку України ставка FIDR може змінюватися в порядку передбаченому сторонами у кредитному договорі.
Погашення кредиту та процентів позичальник зобов'язався проводити щомісячними платежами у розмірі та строки, визначені у графіку платежів (а.с. 12-13), шляхом внесення готівки в касу банку або безготівковим перерахуванням на поточний рахунок, якщо інше не передбачено договором.
В забезпечення виконання зобов’язань по кредитному договору №ML-402/017/2008 від 25.02.2008 року між ОСОБА_1 та ЗАТ "ОТП Банк" укладено договір іпотеки нерухомого майна, а саме двокімнатної квартири загальною площею 48,8 кв.м., житловою площею 27,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Листом від 01 квітня 2010 року банк письмово повідомив позивачку про збільшення на 4% з 01.04.2010 року процентної ставки за користування кредитом на підставі п. 1.4.1.2 кредитного договору.
Відповідно до п. 1.4.1.5. кредитного договору №ML-402/017/2008 від 25.02.2008 року сторони підтвердили, що у випадку порушення позичальником своїх зобов'язань, встановлених будь-яким з п.п. 2.3.6, 2.3.7., 2.3.7.1 даного договору фіксований відсоток підвищується на 4% річних, в порядку передбаченому даним договором. Підвищення процентної ставки не потребує укладення будь-якого додаткового договору до цього договору чи графіку погашення у новій редакції та сторони згодні з таким підвищенням по відношенню до всієї неповернутої суми кредиту, при цьому, процентна ставка по кредиту підлягає підвищенню в перший банківський день місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено порушення будь-якого з п.п. 2.3.6, 2.3.7., 2.3.7.1 цього договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 212, ч. 2 ст. 632 ЦК України, договір укладений сторонами, має умови, згідно яких банк має право в односторонньому порядку підвищувати розмір процентної ставки. Позивачка, зі свого боку погодилася з такими умовами договору, підписавши кредитний договір особисто.
Надаючи грошові кошти позивачці, банком було задоволене потреби позивачки, надавши їй в користування грошові кошти, при цьому передбачивши порядок та умови при яких можлива зміна відсоткової ставки за кредитом. Зміни умов договору в частині відсоткової ставки були закладені ще спочатку, тобто позивач, до підписання кредитного договору, мав можливість ознайомитися з його умовами.
В судовому засіданні встановлено та сторонами не оспорювало ся, що з моменту укладення договору до квітня 2010 року позивачка виконувала всі його умови і, таким чином, прийняла на себе всі зобов’язання та виконуючи їх, позивачем визнано всі умови договору, так як ніяких вимог до банку чи будь-яких пропозицій змінити умови договору в будь-якій частині не надходило.
Згідно з п. 1.3.2. кредитного договору №ML-402/017/2008 від 25.02.2008 року право позичальника на отримання кредиту виникає з моменту укладення позичальником договору страхування предмету іпотеки, на суму не менше 100% від загальної вартості предмету іпотеки чи на інших умовах письмово погоджених з банком та договору страхування позичальника від нещасного випадку, на суму заборгованості позичальника за кредитом.
Обов’язок страхування предмету іпотеки іпотекодавцем передбачено ст. 8 Закону України "Про іпотеку" згідно якої - іпотекодавець зобов'язаний застрахувати предмет іпотеки на його повну вартість від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування, якщо іпотечним договором цей обов'язок не покладено на іпотекодержателя.
В силу п. 2.3.7 кредитного договору №ML-402/017/2008 від 25.02.2008 року протягом дії договору позичальник зобов'язується щорічно, не пізніше 20(двадцяти) календарних днів до закінчення чергового періоду дії договорів страхування, надавати банку оригінали платіжних документів, що підтверджують сплату страхових платежів (премій) на наступний період дії договорів страхування чи оригінали договорів страхування укладених на умовах, що задовольняють банк та з погодженою банком страховою компанією, якщо інше не передбачено даним договором.
Відповідно до п. 3.2. договору страхування № 650133298 від 27 січня 2009 року укладеного між ЗАТ "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" та ОСОБА_1 та який діє до 24 лютого 2023 року, черговий перший період страхування закінчився 24 лютого 2010 року.
Отже ОСОБА_1 повинна була не пізніше 4 лютого 2010 року надати банку оригінали платіжних документів, що підтверджують сплату страхових платежів (премій) на наступний період дії договорів страхування, проте в порушення п. 2.3.7 кредитного договору № ML-402/017/2008 від 25.02.2008 року не зробила цього.
Відповідач, в зв’язку із порушенням позичальником умов кредитного договору п. 2.3.7 кредитного договору №ML-402/017/2008 від 25.02.2008 року, зокрема п. 2.3.7, ЗАТ "ОТП Банк" збільшив розмір процентної ставки за користування кредитними коштами на 4 % річних.
Пунктом 3.5 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2005 року № 168 встановлено, що банки мають право ініціювати зміну процентної ставки за кредитом лише в разі настання події, не залежної від волі сторін договору, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку. При цьому зміни процентних ставок за кредитом відбувалися не в наслідок волевиявлення однієї із сторін, а через збільшення облікової ставки НБУ та зміни курсу долара США до гривні.
Отже ініціювання банком (відповідачем) підвищення процентних ставок за кредитом відбулося у відповідності до вимог ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та правил, а саме у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитор письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни. Що саме і було зроблено з боку ЗАТ "ОТП Банк".
Відповідно до ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» комерційні банки самостійно встановлюють процентні ставки та комісійну винагороду по своїх операціях.
В силу ст. 58 Конституції України та ч. 2 ст. 5 ЦК України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Цивільна відповідальність майнова відповідальність громадян чи організацій, що виникає в разі неправомірних дій, невиконання договірних зобов'язань, заподіяння особистої чи майнової шкоди. Разом з тим Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» від 12 грудня 2008 року № 661-VI регулює питання не відповідальності осіб, а правовідносини, пов'язані з платою за користування кредитними коштами.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Тому Закон 661-VI, в частині внесення змін до ЦК Україну (ст. 1056-1) не може регулювати відносини, які виникли до моменту набрання чинності цим законом. Оскільки право банку збільшити процентну ставку шляхом надсилання відповідного повідомлення було реалізовано до набрання чинності Закону України №661-VI від 12 грудня 2008року, банк діяв відповідно до умов укладеного з позивачем договору та в рамках чинного законодавства України.
Таким чином, суд приходить до висновку, що збільшення процентної ставки за кредитним договором № ML-402/017/2008 від 25.02.2008 року не є відповідальністю (санкцією) за кредитним договором, а є певною обставиною, настання якої сторонами обумовлювалось в кредитному договорі, як це і передбачено ст. 212 ЦК України. Тому безпідставним є посилання позивача на ст. 1056-1 ЦК України, оскільки збільшення процентної ставки здійснювалось відповідачем з настанням певної обставини, а саме неналежне виконання позичальником умов кредитного договору.
Таким чином, у зв’язку з вищенаведеним позивачу слід відмовити у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60, 209, 214, 215, 218 ЦПК України суд,
ВИРІШИВ:
В позові ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства "ОТП Банк" про визнання неправомірною зміну умов кредитного договору, а саме заборону АТ "ОТП Банк" підвищення відсоткової ставки по кредитному договору №ML-402/017/2008 від 25 лютого 2008 року та зобов'язання АТ "ОТП Банк" зробити перерозрахунок нарахованих з 1 квітня 2010 року відсотків за попереднім тарифом згідно договору №ML-402/017/2008 від 25 лютого 2008 року - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Миколаївської області через Южноукраїнський міський суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя Южноукраїнського
міського суду О.Д. Франчук