КОПІЯ
Справа № 2-а -206 /2010 р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 жовтня 2010 року Устинівський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого-судді: Ніколаєва М.В.
при секретарі: Дорошенко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Устинівка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Устинівському районі Кіровоградської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 просить визнати протиправною (незаконною) бездіяльність відповідача щодо нездійснення підвищення до пенсії за віком як «дитині війни»; зобов’язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з підвищенням її на 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленому ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати з 01 січня 2008 року по 07.10.2010 року, та зобов’язати відповідача діяти в подальшому з діючим законодавством.
Свої вимоги мотивує тим, що:
Відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивач є дитиною війни. Згідно зі статтею 6 зазначеного Закону їм повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. У 2008-2010 роках така допомога не виплачувалась.
Всупереч положень ст. 22 Конституції України, якими передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, пунктом 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» від 19.12.2006 р. дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було призупинено на 2007 рік. Пунктом 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було викладено в новій редакції, відповідно до якої право на державну соціальну допомогу «дітям війни» було обмежене.
Проте, рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 та № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. положення, що призупиняли дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) та втратили свою чинність з дня їх ухвалення. Таким чином, відповідач зобов’язаний був здійснити виплати належної позивачу допомоги у розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком в 2008-2010 роках.
Виходячи з приписів ч. 2 ст. 152 Конституції України та дати ухвалення рішень Конституційним Судом України відповідач мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», нарахувати та здійснювати виплати позивачеві доплат, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішень щодо неконституційності положень, що обмежували права позивача вони втратили чинність та не підлягають застосуванню.
В судове засідання позивач не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність.
В судове засідання представник відповідача не з’явився , подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, заперечує проти задоволення позову.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне:
Ухвалою Устинівського районного суду Кіровоградської області від 12 жовтня 2010 року вимоги позивача до управління Пенсійного фонду України в Устинівському районі Кіровоградської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в частині вимог за період з 1 січня 2008 року по 10 квітня 2010 року включно, залишені без розгляду на підставі ст. 100 КАС України.
Відповідно до статті 1 Закону України від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни» позивач є дитиною війни. Згідно зі статтею 6 зазначеного Закону з 1 січня 2006 року дітям війни повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
У відповідності до ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Законом України від 19 грудня 2006р. №489-V «Про Державний бюджет України на 2007р.», зокрема п.12 ст.71, було зупинено на 2007р. дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст.111 встановлено, що у 2007р. підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007р. №6-рп/2007р. положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007р.» щодо зупинення дії на 2007р. статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані неконституційними.
Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення зворотної дії в часі не має. Таким чином, позивач мав правові підстави для нарахування підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», у 2007 році, починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Згідно п/п.2 п.41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року №107-VI статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 липня 2004 року №2195-ІУ викладено в новій редакції, згідно якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Частиною 4 статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ визначено, що учасникам війни пенсії підвищуються на 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 п/п.2 п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року №107-VI визнано неконституційним. Отже, управління Пенсійного фонду в Устинівському районі мало нарахувати та виплатити дітям війни державну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», у 2008 році, починаючи з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно.
Враховуючи, що в подальшому вищевказані норми законодавцем не змінювались, суд приходить до висновку, що нарахування та виплата позивачу пенсії повинна була проводитись відповідачем з підвищенням на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Відповідача, згідно вимог ч. 5 ст. 107 КАС України, було повідомлено про його обов’язок надати суду, у разі заперечення проти позову, всі матеріали, що були або мали бути взяті ним до уваги при прийнятті рішення, вчиненні дії, допущенні бездіяльності, з приводу яких подано позов. Дана вимога відповідачем не виконана.
Згідно вимог ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Тому суд приходить до висновку, що відповідач не здійснював нарахування та виплати позивачеві у 2010 році пенсії з підвищенням її на 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленому ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», як це передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до пунктів 1, 3, 15 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007р. № 1261, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики, одним з основних завдань якого є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, тощо, які здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, міст Києва та Севастополя, управління в районах, містах і районах у містах.
Питання перерахунку пенсій відносяться до компетенції органів Пенсійного фонду України, тому суд вважає необхідним зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Устинівському районі Кіровоградської області нарахувати та виплатити позивачеві підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 11 квітня 2010 року по 07 жовтня 2010 року.
Що ж стосується вимог про зобов’язання в подальшому проводити нарахування і виплати відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», то вони не можуть бути задоволені, оскільки захист можливого порушення прав позивача в майбутньому не передбачений законодавством.
Керуючись ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», рішеннями Конституційного Суду України № 6 рп/2007 від 09.07.2007 р., та № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р., ст. ст. ст.ст. 6, 71, 86,159-163, 167 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії (бездіяльність) управління Пенсійного фонду України в Устинівському районі Кіровоградської області щодо неповного нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни у розмірах, передбачених ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Устинівському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з її підвищенням на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 11 квітня 2010 року по 07 жовтня 2010 року з урахуванням раніше проведених за ці періоди виплат.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок коштів Державного бюджету України судовий збір в розмірі 3 (три) гривні 40 копійок.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали через Устинівський районний суд, з одночасним надісланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя: підпис.
Копія вірна.
Суддя Устинівського
районного суду: М.В.Ніколаєв