АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОІ ОБЛАСТІ
_____________________________________________________________________________
Справа № 33- 750/2010р. Суддя першої інстанції: Гримайло А.М.
Категорія: ст. 124 КУпАП
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
6 жовтня 2010 року м. Харків
Суддя апеляційного суду Харківської області Шляхов М.І., за участю особи, провадження в справі у відношенні якої закрито – ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди – ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Ленінського районного суду м. Харкова від 31 серпня 2010 року, -
в с т а н о в и в :
Постановою судді Ленінського районного суду м. Харкова від 31 серпня 2010 року провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, який працює слюсарем ТОВ «Ресія» та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, закрито у зв’язку із закінченням строку накладення стягнення.
Як вказано в постанові судді, згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 12 січня 2010 року о 18 годині 00 хвилин, ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1, по вул. Рилєєва, 35 в м. Харкові без увімкнених фар ближнього та дальнього світла, не врахував дорожню обстановку та при виникненні перешкоди у виді автомобілю НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, який рухався у попутному напрямку, допустив з ним зіткнення.
При розгляді справи суддя прийшов до висновку, що в діях водія ОСОБА_1 містяться порушення Правил дорожнього руху України, які знаходяться в причинному зв’язку із дорожньо-транспортною пригодою, тобто склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Вказана постанова судді оскаржена ОСОБА_1
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неповне з’ясування судом першої інстанції фактичних обставин справи, просить скасувати постанову судді, прийняти нову постанову, згідно якої провадження в справі у відношенні нього закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Крім того просить вирішити питання про притягнення до адміністративної відповідальності водія ОСОБА_3, оскільки, на його думку, саме у зв’язку із порушенням водієм ОСОБА_3 порушень вимог Правил дорожнього руху України, і сталася дорожньо-транспортна пригода.
Заслухавши ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, думку іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди – ОСОБА_3, яка вважала постанову судді законною та обґрунтованою і просила залишити її без змін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
При розгляді вищевказаної справи, суд, відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, повинен був належним чином з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Однак, як вбачається з наданих суду матеріалів справи, суддя не в повному обсязі виконав вказані вимоги Закону, належним чином не дослідив всі обставини справи.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії АХ № 124334 від 12 січня 2010 року, водієм ОСОБА_1 були порушені вимоги п.п. 12.2, 12.3, 19.1а Правил дорожнього руху України, а саме: керуючи автомобілем «ЗАЗ» без увімкнених фар ближнього та дальнього світла і габаритних вогнів, водій ОСОБА_1 не врахував дорожню обстановку та при виникненні перешкоди – автомобілю «Субару», не вжив заходи для запобігання ДТП та скоїв зіткнення.
В своїх поясненнях безпосередньо після дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_1 зазначав, що він рухався зі швидкістю 20-30 км/год. по своїй вільній смузі руху. Зустрічна смуга була зайнята припаркованими автомобілями. Раптово, назустріч йому виїхав автомобіль, який здійснював маневр об’їзду припаркованого автомобілю, він, ОСОБА_1, загальмував, пропустив його, однак з-за цього автомобілю виїхав автомобіль «Субару», який не надав йому перевагу в русі, та сталося зіткнення.
В суді першої та апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримав свої пояснення та одночасно зазначив, що фари та габаритні вогні перестали горіти вже після дорожньо-транспортної пригоди у зв’язку з їх поламкою.
Свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судовому засіданні суду першої інстанції підтвердили пояснення ОСОБА_1 та пояснили, що автомобіль «ЗАЗ» рухався з увімкненими фарами.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з критичним відношенням суду першої інстанції до пояснень вказаних свідків, виходячи з того, що ОСОБА_1 після дорожньо-транспортної пригоди здійснювалися заходи щодо пошуку можливих свідків події шляхом подачі оголошень в ЗМІ та інтернет (а.с. 24.25).
Крім того, надаючи пояснення в судовому засіданні суду першої інстанції, свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були попереджені судом про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України.
Згідно пояснень водія ОСОБА_3, наданих нею під час оформлення матеріалів дорожньо-транспортної пригоди, вона здійснювала маневр об’їзду припаркованих автомобілів, упевнившись при цьому у відсутності автомобілів зустрічного напрямку. Автомобіль «ВАЗ», який рухався попереду неї, завершив маневр об’їзду припаркованих автомобілів, і в цей момент вона побачила автомобіль «ЗАЗ 1102», який рухався без увімкнених габаритних вогнів та фар ближнього і дальнього світла їй назустріч. Вона застосувала екстрене гальмування та зупинилася, а автомобіль «ЗАЗ 1102», не зменшуючи швидкості руху, здійснив зіткнення з її автомобілем.
Пояснення ОСОБА_3 підтвердили свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8
Тобто, на думку ОСОБА_3, головною причиною дорожньо-транспортної пригоди стало саме те, що водій ОСОБА_1 рухався без увімкнених фар, у зв’язку з чим вона не мала змоги заздалегідь виявити його автомобіль і не починати маневр об’їзду припаркованих автомобілів.
Проте, апеляційний суд приходить до висновку, що однозначно встановити ту обставину, що водій ОСОБА_1 рухався до дорожньо-транспортної пригоди без увімкнених габаритних вогнів, фар дальнього та ближнього світла автомобілю, з даних, що містяться в матеріалах справи, не представляється можливим.
При цьому, як вбачається зі схеми дорожньо-транспортної пригоди і не оспорюється учасниками події, дорожньо-транспортна пригода сталася на смузі руху, призначеній для руху автомобілю «ЗАЗ-1102», під керуванням ОСОБА_1, тобто на зустрічній смузі руху автомобілю «Субару», під керуванням водія ОСОБА_3
За таких обставин, вказівка суду першої інстанції про те, що водій ОСОБА_3 рухався у попутному напрямку з водієм ОСОБА_1, є невірною.
Також на схемі відображені сліди гальмування як автомобілю «Субару», так і автомобілю «ЗАЗ».
Вищевказане ставить під сумнів посилання та позицію водія ОСОБА_3 про те, що водій автомобілю «ЗАЗ» ОСОБА_1, побачивши її автомобіль, не гальмував і не намагався уникнути дорожньо-транспортної пригоди.
Необґрунтованим є й висновок суду про те, що вина ОСОБА_1 підтверджується висновками експерта від 05.05.2010 та 27.07.2010 року.
По-перше, матеріали справи взагалі не містять вказаних висновків експерта.
На аркуші справи 34-38 міститься висновок судової комплексної транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи № 1774/3439 від 30.04.2010 року, відповідно до якого дії водія ОСОБА_3 не відповідали вимогам п.п. 10.1, 13.3 Правил дорожнього руху України і знаходилися у причинному зв’язку з дорожньо-транспортною пригодою. Водій ОСОБА_1 в даній дорожньо-транспортній ситуації повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України. Однак відповісти на питання, чи містяться в діях водія ОСОБА_1 невідповідності вимогам Правил дорожнього руху України і які з них знаходяться у причинному зв’язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди, експерт не зміг у зв’язку із відсутністю в матеріалах справ необхідних для цього вихідних даних.
На аркуші справи 48-55 міститься висновок експерта від 22.07.2010 року № 431.
В дослідницькій частині висновку експерт зазначив, що оскільки в поясненнях водіїв ОСОБА_3 та ОСОБА_1 містяться протиріччя щодо механізму ДТП, які експертним шляхом усунути не представилося можливим, то дослідження було проведено по двом варіантам – по поясненням водія ОСОБА_3 і по поясненням водія ОСОБА_1
Тобто і цей висновок експерта є неоднозначним і робити умовивід про те, що обидва висновки експерта підтверджують вину ОСОБА_1 в порушенні вимог Правил дорожнього руху України, які знаходилися у причинному зв’язку з дорожньо-транспортною пригодою, як це зробив суд першої інстанції, в даній ситуації не допустимо.
Оцінюючи докази в їх сукупності, апеляційний суд приходить до висновку, що водій ОСОБА_1 рухався по своїй смузі руху, при виникненні небезпеки – в даному випадку автомобілю «Субару», який раптово виїхав перед ним на його смугу руху в умовах ожеледиці – вжив заходи до зменшення швидкості свого автомобілю, про що свідчать сліди гальмування.
Крім того, апеляційний суд приймає до уваги, що матеріалами справи однозначно не підтверджено керування ОСОБА_1 транспортним засобом без увімкнених фар ближнього та дальшого світла та габаритних вогнів, а тому вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 124 КУпАП, у зв’язку з чим постанова судді підлягає скасуванню з закриттям провадження в справі.
При цьому апеляційний суд не вирішує питання про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП водія ОСОБА_3, оскільки працівником ДАІ протокол про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_3 у передбаченому законом порядку не складався, а тому апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Керуючись п.1 ст.247, ст.294 КУпАП, -
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову судді Ленінського районного суду м. Харкова від 31 серпня 2010 року про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, у відношенні ОСОБА_1 у зв’язку із закінченням строків накладення стягнення - скасувати.
Провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: М.І.Шляхов