Справа № 2-971/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 серпня 2010 року Бородянський районний суд
Київської області в складі : головуючого – судді Унятицького Д.Є.,
при секретарі – Клочко Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Бородянка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області, Управління праці та соціального захисту населення Бородянської РДА про стягнення заборгованості по пенсії,
в с т а н о в и в:
В червні 2010 року позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що вона пенсіонерка, постійно проживає в зоні посиленого радіологічного контролю, крім того, віднесена до першої категорії громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і їй встановлена ІІ група інвалідності, яка пов'язана впливом аварії на ЧАЕС. Відповідно до положень ст.ст. 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" вона має право на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, на основну пенсію, що не може бути нижчою 8 мінімальних пенсій за віком. Також, відповідно до вимог ст. 39 зазначеного Закону вона має право на отримання щомісячної грошової доплати в розмірі однієї мінімальної заробітної плати як непрацюючий пенсіонер, який проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю.
Крім того, відповідно до вказаного Закону вона як інвалід ІІ групи має право на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
Проте відповідачами нарахування та сплата їй основної та додаткової пенсії, доплати за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю, щорічної допомоги на оздоровлення здійснювалася всупереч чинному законодавству.
Просила визнати відмову УПФ України в Бородянському районі Київської області в перерахунку їй пенсії основної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, а також щомісячної доплати як проживаючій в зоні посиленого радіологічного контролю незаконною; визнати відмову Управління праці та соціального захисту населення Бородянської РДА в перерахуванні щорічної допомоги на оздоровлення, передбачену ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" незаконною; зобов'язати УПФ України в Бородянському районі Київської області здійснити перерахунок її основної та додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров'ю відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період часу з 1 травня 2007 року по 1 червня 2010 року та в подальшому нараховувати та виплачувати відповідно до вимог вказаного Закону; зобов'язати УПФ України в Бородянському районі Київської області здійснити перерахунок щомісячної грошової доплати за проживання в зоні посиленого радіологічного контролю за період часу з 1 травня 2007 року по 1 червня 2010 року в розмірі мінімальної заробітної плати та в подальшому нараховувати та виплачувати відповідно до вимог вказаного Закону в розмірі мінімальної заробітної плати; зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Бородянської РДА здійснити перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення за 2007-2010 роки в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат та в подальшому нараховувати та виплачувати відповідно до вимог вказаного Закону в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат; стягнути з УПФ України у Бородянському районі Київської області на її користь не нараховані кошти по основній та додатковій пенсії за період з 1 травня 2007 року по 1 червня 2010 року в розмірі 136 091, 90 грн.; стягнути з УПФ України у Бородянському районі Київської області на її користь не нараховані та несплачені кошти по виплаті щомісячної грошової доплати за період з 1 травня 2007 року по 1 червня 2010 року у розмірі 21 830,60 грн.; стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Бородянської РДА на її користь не нараховані та несплачені кошти по виплаті щорічної допомоги на оздоровлення за період з 1 травня 2007 року по 1 червня 2010 року в розмірі 7 600 грн.; стягнути з відповідачів солідарно судові витрати та витрати за надання юридичної допомоги.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, просила слухати справу без її участі.
Відповідачі УПФ України в Бородянському районі Київської області Управління праці та соціального захисту населення Бородянської райдержадміністрації в судове засідання своїх представників не направили, до суду надіслали заперечення, просили справу розглядати без участі їх представників, позов не визнають, вважають, що позивачці правомірно, відповідно до діючого законодавства проводилось нарахування та виплата пенсії, щомісячної доплати, щорічної допомоги на оздоровлення, до того ж, позивачкою пропущено строк позовної давності.
Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проживає в зоні посиленого раіоекологічного контролю, являється пенсіонеркою, постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії та є інвалідом ІІ групи, внаслідок захворювання, пов'язаного з впливом аварії на ЧАЕС, що підтверджується копіями паспорту, пенсійного та чорнобильського посвідчення та вкладки до нього, витягу із акту огляду МСЕК (а.с.14,15,18, 25) та визнається відповідачами.
Як вбачається з відповіді УПФ України у Бородянському районі (а.с.16) та заперечення відповідача УПФ України у Бородянському районі (а.с.42-45) позивачка перебуває на обліку в УПФ України у Бородянському районі і отримує пенсію по ІІ групі інвалідності, пов'язаної впливом аварії на ЧАЕС, в розмірі відповідно до вимог ч.4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". На виконання ч.4 ст. 54 вказаного Закону постановою КМ України № 1 від 3 січня 2002 року "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" визначено розрахункову величину 19,91 грн., з 1 вересня 2004 року – 22,30 грн., відповідно до яких проводився розрахунок пенсії. Відповідно до постанов КМ України від 26 липня 1996 року №831,836 додаткова пенсія до пенсії по інвалідності, призначеної згідно ст. 54 Закону (від заробітної плати в зоні відчуження) обчислювалася, виходячи з розрахункової величини 16,62 грн., а до пенсії по інвалідності згідно Закону України (Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування) та ч.4 ст. 54 (мінімальний розмір) – виходячи з розрахункової величини 19,91 грн. З 1 січня 2008 року за Законом України „Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” розрахунок додаткової пенсії встановлено у відсотках до прожиткового мінімуму визначеного для осіб, які втратили працездатність. При збільшенні прожиткового мінімуму всі додаткові пенсії щоразу перераховувалися. Розрахунок доплати до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю, який передбачений статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" проводиться відповідно до постанови КМ України № 836 від 26 липня 1996 року в розмірі 5,20 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами ІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Згідно з ч. 4 ст. 54 вищевказаного Закону в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів ІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI п.28 розділу ІІ вносились зміни в Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема в статтю 50 та ч.3 і 4 ст.54, які викладались в новій редакції та змінювали у бік зниження особам, віднесеним до категорії І, інвалідам ІІ групи розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, - з 75 % прожиткового мінімуму до 20% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та нижній розмір пенсії з 8 мінімальних пенсій за віком до 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Однак, рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення вказаних статей Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI визнано неконституційними.
Постановою КМ України від 28 травня 2008 року № 530 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" також було знижено розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю для інвалідів ІІ групи до 20% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та встановлено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижче для інвалідів ІІ групи - 965 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 8 ЦПК України у разі невідповідності правового акта закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує правовий акт законодавства, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачці застосуванню підлягають ч.1 ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивача.
Також суд не звертає увагу на посилання відповідача на ч. 5 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.
З положень ст.ст.50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком, яка визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
При цьому суд не приймає до уваги положення ч.3 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтями 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Також безпідставним є посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначених пенсій у таких розмірах, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань, які встановлені ст.46 Конституції України та статтями 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", щодо визначення розміру та виплати пенсій.
Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
За таких обставин суд вважає, що позивачка з 1 травня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року мала право на призначення пенсії в розмірі, не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, який відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Однак, відповідно до ст.257,267 ЦК України позовні вимоги до 1 червня 2007 року не підлягають задоволенню.
Враховуючи розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що встановлений Законами України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», «Про Державний бюджет України на 2009 рік», «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20 жовтня 2009 року та «Про Державний бюджет України на 2010 рік», з 1 червня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 травня 2010 року позивачці повинно було нараховано пенсію (без урахування щомісячних доплат) в сумі 140491,41 грн., що складається із суми основних пенсії у зазначений період 128449,29 грн. (406грн.х8х4міс., 411грн.х8х3міс., 481грн./31х10дн.х8, 481грн.х8, 482грн.х8х3міс., 498грн.х8х13міс., 573грн.х8х2міс., 695х8х3міс., 706х8х2міс.) та із суми додаткових пенсій 12042,12 грн. (406грн.х75%х4міс., 411грн.х75%х3міс., 481грн./31х10дн.х75%, 481грн.х75%, 482грн.х75%х3міс., 498грн.х75%х13міс., 573грн.х75%х2міс., 695х75%х3міс., 706х75%х2міс.).
Оскільки, у зазначений період, відповідно до довідки №2543 від 26 травня 2010 року (а.с.23), позивачці було сплачено основну та додаткову пенсію в сумі 21708,11 грн., то недонарахована та не виплачена сума основних та додаткових пенсій становить 118 783,3 грн.
Відповідно до абзацу 4 частини 1 статті 39 ЗУ України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", непрацюючим пенсіонерам, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю, провадиться доплата до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
У 2007 році дія абзацу 4 частини 1 статті 39 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати, була зупинена, відповідно до Закону України від 19 грудня 2006 року N 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік".
Однак рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року N 6-рп/2007 вказані зміни до Закону були визнані неконституційними, тобто такими, які не відповідають Конституції України.
У 2008 році частину першу та другу статті 39 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було замінено однією частиною такого змісту: "Громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України" відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-VI від 28 грудня 2007 року.
Однак вищезазначені зміни до Закону також рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 були визнані неконституційними.
Одночасно слід зазначити, що з 2004 року розмір мінімальної заробітної плати встановлювався Законом України "Про Державний бюджет України" (на відповідний рік). Положення Законів України "Про Державний бюджет України" не містить обмежень щодо можливості застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норми ст. 39 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
За таких обставин суд вважає, що позивачка з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року мала право на щомісячну грошову доплату до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати (з 1 липня 2007 року – 440 грн., з 1 жовтня 2007 року – 460 грн., з 22 травня 2008 року – 525 грн., з 1 жовтня 2008 року – 545 грн., з 1 грудня 2008 року – 605 грн., з 1 квітня 2009 року – 625 грн., з 1 липня 2009 року – 630 грн., з 1 жовтня 2009 року – 650 грн., з 1 листопада 2009 року – 744 грн., з 1 січня 2010 року 869 грн., з 1 квітня 2010 року – 884 грн.), що встановлені Законами України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», «Про Державний бюджет України на 2009 рік», «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20 жовтня 2009 року та «Про Державний бюджет України на 2010 рік» позивачці з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 травня 2010 року повинно було нараховано щомісячну грошову доплату до пенсії в розмірі 18643,81 грн. ((440/31х23) + (440х2) + (460х3) + (525х5) + (545х2) +(605х4)+(625х3)+(630х3)+650+(744х2)+(869х3)+ (884х2)).
Таким чином, оскільки позивачці відповідно до довідки №2543 від 26 травня 2010 року (а.с.23), було нараховано та сплачено щомісячну доплату в розмірі 156,34 грн., то сума недонарахованої та несплаченої щомісячної доплати становила 18 487,47 грн.
Як вбачається із заперечення Управління праці та соціального захисту (а.с.30) позивачка отримує на підставі ст.48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щорічну допомогу на оздоровлення, розмір якої встановлений Постановою "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 562 від 12 липня 2005 року.
Вказана допомога на оздоровлення позивачці виплачувалась в лютому 2007 року в розмірі 120 грн., у лютому 2008 року в розмірі 120 грн., у жовтні 2009 року в розмірі 120 грн. (а.с.13).
Відповідно до ст.48 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" інвалідам ІІ групи виплачується щорічна допомога на оздоровлення в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Зміст законів України, якими встановлюються розміри мінімальних заробітних плат, свідчить про відсутність будь-яких обмежень щодо можливостей застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норми ст. 48 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Закон України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має вищу юридичну силу і при вирішенні позовних вимог слід керуватися вимогами ст.48 вказаного Закону, який передбачає право позивачки на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат. Оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України в подальшому будь-яких рішень із цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню положення ст.48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати.
З 2004 року розмір мінімальної заробітної плати встановлювався Законом України "Про Державний бюджет України" (на відповідний рік). Положення Законів України "Про Державний бюджет України" також не містить обмежень щодо можливості застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норми ст. 48 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
На 2007 рік дію ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати зупинено згідно із Законом № 3235-IV від 20 грудня 2005 року та № 489-V від 19 грудня 2006 року.
У відповідності до рішення Конституційного Суду України №6 від 9 липня 2007 року, положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" щодо зупинення дії абзацу четвертого частини четвертої ст. 48 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати визнано неконституційним, тобто таким, що не відповідає Конституції України.
Згідно з п.28 Розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" № 107- VІ від 28 грудня 2007 року ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було викладено в новій редакції, відповідно до якої одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Однак, рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, положення вказаного Закону щодо викладення ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в новій редакції також визнано неконституційним.
Враховуючи викладене, оскільки позивачка одноразову допомогу на оздоровлення отримувала в лютому 2007 року та в лютому 2008 року згідно з вимогами на той час чинного законодавства, то позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
В 2009 році зміни до законодавства щодо виплати одноразової допомоги на оздоровлення не вносилися.
За таких обставин та з урахуванням вимог ст.48 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відповідач повинен перерахувати та виплатити позивачці допомогу на оздоровлення за 2009 рік, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на момент здійснення виплати.
Таким чином, на користь позивачки з відповідача необхідно стягнути, з врахуванням виплаченої за 2009 рік суму в розмірі 120 грн., встановленого на момент виплати відповідно до вимог ст.55 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2009 рік" мінімального розміру заробітної плати з 1 жовтня 2009 року – 650 грн., суму в розмірі 3 130 грн.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне, частково задовольняючи позовні вимоги, визнати відмову УПФ України в Бородянському районі Київської області в перерахунку їй пенсії основної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю за період з 1 червня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року, а також щомісячної доплати як проживаючій в зоні посиленого радіологічного контролю за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року незаконною.
Визнати відмову Управління праці та соціального захисту населення Бородянської РДА в перерахуванні щорічної допомоги на оздоровлення, передбачену ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 2009 року незаконною.
Зобов'язати УПФ України в Бородянському районі Київської області провести перерахунок пенсії позивачки як потерпілій від Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії, інваліда 2-ї групи, яка настала внаслідок Чорнобильської катастрофи, згідно зі статтями 39,50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", нарахувавши з 1 червня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року державну пенсію по інвалідності в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, щомісячну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров"ю – у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи зі встановленого розміру мінімальної пенсії за віком, який відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року щомісячну грошову доплату, як проживаючій на території зони посиленого радіологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Бородянської РДА здійснити перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення з 2009 року нарахувавши її в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України Бородянського району Київської області недоплачену суму основної пенсії, щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров"ю за період з 1 червня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 травня 2010 року в сумі 118783,3 грн., та недоплачену суму щомісячної грошової доплати за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 травня 2010 року в сумі 18487,47 грн.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Бородянської РДА на її користь не нараховані та несплачені кошти по виплаті щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік в розмірі 3 130 грн.
В іншій частині позову необхідно відмовити.
Керуючись ст.10, 11, 209, 174, 212-215, 218 ЦПК України, ст. 39,48,50,54,67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", Законами України "Про державний бюджет України на 2007 рік", "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", "Про державний бюджет України на 2009 рік", "Про державний бюджет України на 2010 рік" та Законом України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати" від 20 жовтня 2009 року, суд
в и р і ш и в:
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області, Управління праці та соціального захисту населення Бородянської РДА про стягнення заборгованості по пенсії задовольнити частково.
Визнати відмову Управління пенсійного фонду України Бородянського району Київської області в перерахунку пенсії ОСОБА_1 основної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю за період з 1 червня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року, а також щомісячної доплати як проживаючій в зоні посиленого радіологічного контролю за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року незаконною.
Визнати відмову Управління праці та соціального захисту населення Бородянської РДА в перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення ОСОБА_1, передбачену ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 2009 року незаконною.
Зобов'язати Управління пенсійного фонду України Бородянського району Київської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 як потерпілій від Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії, інваліда 2-ї групи, яка настала внаслідок Чорнобильської катастрофи, згідно зі статтями 39,50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", нарахувавши з 1 червня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року державну пенсію по інвалідності в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, щомісячну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров"ю – у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи зі встановленого розміру мінімальної пенсії за віком, який відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року щомісячну грошову доплату, як проживаючій на території зони посиленого радіологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Бородянської РДА здійснити перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 з 2009 року, нарахувавши її в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України Бородянського району Київської області на користь ОСОБА_1 недоплачену суму основної пенсії, щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров"ю за період з 1 червня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 травня 2010 року в сумі 118 783 (сто вісімнадцять тисяч сімсот вісімдесят три) гривні 30 копійок, та недоплачену суму щомісячної грошової доплати за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 травня 2010 року в сумі 18 487 (вісімнадцять тисяч чотириста вісімдесят сім) гривень 47 копійок.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Бородянської РДА на користь ОСОБА_1 не нараховані та несплачені кошти по виплаті щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік в розмірі 3 130 (три тисячі сто тридцять) гривень.
В іншій частині в позові відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області через Бородянський районний суд Київської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий - суддя Унятицький Д.Є.