Справа № 2-6934/10

   Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 6 жовтня 2010 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Дрішлюка А.І.,

при секретарі судового засідання Алманової І.Г.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,  -

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду м. Одеси звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів. Посилаючись на те, що сімейне життя між сторонами не склалося, відповідач нерегулярно надає матеріальну допомогу,  відносини між подружжям фактично припинилися з 1 червня 2010 року, спільне господарство не ведеться, позивачка просила розірвати шлюб, зареєстрований 23.11.2001 року міським відділом реєстрації актів громадянського стану Одеського обласного управління юстиції, актовий запис під № 1286, стягнути з відповідача аліменти на сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1000 грн. на місяць.

Відповідач ОСОБА_2 надав письмові пояснення та заперечення з щодо пред’явленого позову, позовні вимоги визнав частково – щодо розірвання шлюбу. Відповідач також посилався на те, що не відноситься до категорій осіб, з яких аліменти стягуються у твердій грошовій сумі відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України, оскільки має постійний заробіток (дохід), тому він згоден на стягнення аліментів на утримання сина  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у порядку, передбаченому ст. 183 СК України, а саме у розмірі ј частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму доходів для дитини відповідного віку.

6 жовтня 2010 року позивач ОСОБА_1 подала заяву про уточнення позовних вимог, а саме про стягнення аліментів на утримання сина у розмірі ј від свого доходу.

Відповідач у судовому засіданні уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 визнав у повному обсязі, про що надав суду відповідну письмову заяву. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що уточнений позов підлягає задоволенню з таких підстав.

23.11.2001 року міським відділом реєстрації актів громадянського стану Одеського обласного управління юстиції, актовий запис під № 1286, був укладений шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2. В шлюбі народився син - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1

Сторони у судовому засіданні підтвердили, що сімейне життя між сторонами не склалося, шлюб  існує  лише  формально  та  зберегти  його неможливо, що підтверджується фіксацією процесу технічним засобами.  

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН  10  грудня  1948  року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких  обмежень  за  ознакою раси,  національності або релігії одружуватися і засновувати  сім'ю.  Вони  користуються  однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

При дослідженні судом фактичних взаємин між сторонами дійсних причин розірвання шлюбу встановлено, що подальше спільне життя чоловіка й дружини та збереження шлюбу буде протирічити інтересам чоловіка та дружини, а також інтересам неповнолітньої дитини. Відповідно до ст. 112 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення. За наведених обставин суд задовольняє позовні вимоги позивачки про розірвання шлюбу, оскільки побудова сімейних відносин повинна здійснюватися на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки (ст. 1 СК України) та не може будуватися на примушуванні сторони до навіть формального знаходження в зареєстрованому шлюбі, а тем більш в подружніх відносинах. Відповідно суд задовольняє позовні вимоги в частині розірвання шлюбу.  Згідно зі ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Під час реєстрації шлюбу відповідачкою було змінено її дошлюбне прізвище з „ ОСОБА_1 ” на „ОСОБА_1”. У позовній заяві ОСОБА_1 просить надалі після розірвання шлюбу іменуватися прізвищем „ОСОБА_1”, що підтвердила в судовому засіданні. Згідно зі ст. 217 ЦПК України суд,  який  ухвалив  рішення,  може визначити порядок його виконання,  вжити заходів  для  забезпечення  його  виконання,  про  що  зазначає  в рішенні. З врахуванням викладеного, суд встановлює порядок виконання рішення суду у відповідній частині.

Приймаючи рішення та задовольняючи уточнені позовні вимоги позивачки щодо стягнення аліментів на утримання дитини суд виходить з положень ст. 51 Конституції України, та ст.180 СК України, згідно з якими батьки зобов’язані утримувати дітей до їх повноліття. У відповідності до ст. 7 СК України, жінка та чоловік мають рівні права і обов’язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім’ї. Відповідно обов’язок по утриманню дитини в рівних частках покладається на її батьків.

Визначаючи розмір аліментів, згідно з вимогами ст. 182 СК України суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, а також те, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно зі  ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом, який вважає, справедливим та розумним стягнення аліментів в розмірі ј частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму доходів для дитини відповідного віку, що буде відповідати усталеній судовій практиці визначення розміру аліментів на одну дитину.  

Суд роз’яснює, що згідно зі ст. 192 СК України розмір аліментів,  визначений за  рішенням  суду  або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за  рішенням  суду  за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни  матеріального  або  сімейного  стану,  погіршення  або поліпшення здоров'я когось із них.

Відповідно до ст.185 СК України  той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Згідно зі ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, тобто з 11.08.2010 року.  

Керуючись ст.ст. 1, 3, 15, 24, 110, 112, 113, 115, 180, 182, 183, 185, 191, 192 Сімейного кодексу України, ст. 15 Закону України „Про державну реєстрацію актів цивільного стану”, ст.ст. 10, 11, 174, 209, 212, 213 – 215, 217 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу  та стягнення аліментів – задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 23 листопада 2001 року, міським відділом реєстрації актів громадянського стану Одеського обласного управління юстиції, актовий запис під № 1286 – розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2, 1974 р.н., на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в розмірі ј частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму доходів для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення ОСОБА_3 повноліття - тобто до 2.12.2021 року  починаючи з  11 серпня 2010  року.

Встановити порядок виконання рішення відповідно до якого воно після набрання ним законної сили є підставою для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та про ставлення відмітки в актовому записі про шлюб про його розірвання органом державної реєстрації актів цивільного стану (відповідно до ст. 15 Закону України „Про державну реєстрацію актів цивільного стану”, ст. 115 СК України)  зі збереженням прізвища позивачки „ОСОБА_1”.  

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

ГОЛОВУЮЧИЙ                                                 А.І.ДРІШЛЮК