Справа № 2-2593/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2010 року.
Керченський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:
судді - Левченка В.П.
при секретарі - Котелевец О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Керчі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на Ѕ частку елінгів,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, у якому просить визнати за ним право власності на Ѕ частки елінгу (човнового гаражу) у обслуговуючому кооперативі «Човновий причал № 258 «Любительський» АДРЕСА_1 літ. 30-32 загальною площею 49,9 кв.м і літ. 30-а загальною площею 37,4 кв.м.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що є родичем з відповідачами. У 2004 р. між ним та його двоюрідною сестрою ОСОБА_2 була досягнута домовленість про спільне будівництво елінгів у обслуговуючому кооперативі «Човновий причал № 258 «Любительський» АДРЕСА_1. Спільно ними були побудовані елінги літ. 30-32 загальною площею 49,9 кв.м і літ. 30-а загальною площею 37,4 кв.м. У 2010 р. він взнав, що відповідачі вимагають його батьків звільнити елінги від своїх речей, що відповідачі отримали через виконавчий комітет Керченської міської ради два свідоцтва на право власності на ці елінги. При розгляді цивільної справи № 2-85/09 було встановлено, що будівництво елінгу проводилося спільними зусиллями позивача і ОСОБА_2, і ця обставина не доказується при розгляді інших справ за участю тих самих осіб. Позивач у вимогах посилається на ст. 17 Закону України «Про власність», який діяв на той час, про те, що майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім’ї, є їх спільною власністю, а також посилається на ч.4 ст. 368 і ст. 392 ЦК України.
Представник позивача позов підтримала.
Відповідач ОСОБА_3 і її представник, а також представник відповідача ОСОБА_2 проти позову заперечили і пояснили, що позивач не приймав участі у будівництві елінгів і не мав правових підстав будувати гаражі, так як не є членом кооперативу. До того ж відповідачі не є членами сім’ї позивача, а тому посилання на ч.4 ст. 368 ЦК України безпідставне. У судових розглядах був встановлений лише факт незначної участі позивача та його батьків у будівництві елінгів. Батьки позивача дали відповідачам на будівництво 50 штук каменю та 5 листів шиферу. Відповідачі придбали дерев’яні елінги за договорами купівлі-продажу і міни, а потім самі їх добудували. Позивачу та його батькам вони лише дозволяли відпочивати на морі у цих елінгах.
Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача ОСОБА_3 та її представника, представника відповідача ОСОБА_2 і дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню за такими підставами.
За статутом обслуговуючого кооперативу «Човновий причал № 258 «Любительський» човновий кооператив організований членами кооперативу з метою будівництва за особисті засоби елінгів для зберігання і ремонту власних плавзасобів, задоволення потреби в активному відпочинку, оздоровленні членів кооперативу і їх сімей і любительського рибного лову. (а.с.71)
Відповідно: до договору купівлі-продажу від 10.07.2002 р. ОСОБА_4 продала, а ОСОБА_2 купила дерев’яний бокс; до договору купівлі-продажу від 10.07.2003 р.- рада причалу № 258 кооперативу «Любительський» продала, а ОСОБА_3( відповідач по справі ОСОБА_3) купила дерев’яний бокс № 2744. Згідно договору міни від 10.07.2005 р. ОСОБА_2 з метою збільшення ділянки для будівництва кам’яного гаражу обміняла свій бокс № 26 на дерев’яний бокс № 32, який належав ОСОБА_6 За договором купівлі-продажу від 06.01.2005 р. ОСОБА_3 купила у ОСОБА_7 дерев’яний бокс № 31. (а.с.60-63)
Відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 є членами кооперативу «Любительський», що не заперечує позивач, витікає з вищезазначених договорів, протоколу комісії кооперативу від 26.06.2010 р.(а.с.16-17)
При будівництві кам’яних елінгів і їх оформленні відповідачі задіювали власні кошти, що підтверджується квитанціями за оплату до БТІ м. Керчі, товарними документами на придбання будівельних матеріалів (пісок, цемент, штукатурка, вапно, шифер, профіль, пластик). (а.с.47-48, 51-58)
Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 17.02.2009 р. рішення Керченського міського суду від 13.07.2007 р. про визнання права власності ОСОБА_2 на елінги літ. 30-32, літ. 30-а було скасовано. (а.с.9-10)
Позивач стверджує, що з його двоюрідною сестрою ОСОБА_2 була досягнута домовленість про спільне будівництво елінгів у обслуговуючому кооперативі, і ці елінги були спільно побудовані. Допитані як свідки ОСОБА_8 і ОСОБА_9 показали, що на гроші сина у розмірі 1200 доларів США купили у ОСОБА_2 належний їй гараж, а після цього побудували на його місці елінги відповідно до укладеного 15.03.2006 р. з відповідачами договору про сумісну діяльність. Свідки пояснили, що купували будівельні матеріали, приймали безпосередню участь у будівництві елінгів. Допитана як свідок з боку відповідачів ОСОБА_10 теж підтвердила, що батько позивача ОСОБА_9 приймав участь у будівництві елінгів.
Однак ніяких документів, які б підтверджували передачу грошей за гараж ОСОБА_2, про придбання будівельних матеріалів на будівництво елінгів позивач суду не надав. Заяву ОСОБА_11 про передачу грошей ОСОБА_2 суд не може вважати належним доказом, так як сам ОСОБА_11 як свідок не заявлявся і допитаним у судовому засіданні не був. Свідки ОСОБА_8 і ОСОБА_9 показали, що довіряли своїй родичці ОСОБА_2, тому ніяких підтверджуючих документів від неї не вимагали, а та, у свою чергу, будучи головою кооперативу обіцяла включити їх у члени кооперативу, але цього не зробила. До правоохоронних органів щодо дій ОСОБА_2 позивач та його батьки не звертались, бо мають совість.
Показання свідків ОСОБА_12 і ОСОБА_13 про належність частки у елінгах позивачу суд не може взяти до уваги, так як вони базуються на почуте ними від тієї ж ОСОБА_2, яка в особі свого представника заперечує проти доводів позивача. Також суд критично відноситься і до показань свідка ОСОБА_14 про те, що позивач не приймав ніякої участі у будівництві елінгів, так як він є чоловіком відповідача ОСОБА_3, до того ж його показання спростовуються показаннями свідка ОСОБА_10
Договір про сумісну діяльність від 15.03.2006 р., на який посилається позивач, рішенням Керченського міського суду від 04.06.2009 р. у справі № 2-85/09, яке набрало законної сили, визнаний недійсним. Цим рішенням встановлено, що будівництво гаражу проходило за сумісні кошти сторін, за фінансовою участю ОСОБА_1, позивача по дійсній справі, за безпосередньою участю у самому будівництві його родини.
Однак, на думку суду, участь позивача у будівництві елінгів не дає за вищезазначених обставин йому права на визнання за ним власності на Ѕ частки елінгів (позивач посилається на ст. 392 ЦК України), так як позивач не був і не є членом кооперативу, що підтверджується також і довідкою кооперативу (а.с.39), а саме члени кооперативу згідно його статуту мають таке право.
Позивач не є членом сім’ї відповідачів, що не спростовується позивачем. Тому його посилання на ст. 17 Закону України «Про власність», ч.4 ст. 368 ЦК України, у яких йдеться про право спільної сумісної власності на майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім’ї, не заслуговує на увагу.
Крім того, право власності ОСОБА_2 на елінг гараж 30а і право власності ОСОБА_3 на елінг гараж 30-32 закріплено у свідоцтвах про право власності на нерухоме майно від 07.04.2010 р., виданих відповідачам на підставі рішення виконавчого комітету Керченської міської ради від 26.03.2010 р., і зареєстровано у «Керченському міському бюро регістрації і технічної інвентаризації». (а.с.6-7) Ці свідоцтва недійсними не визнані, рішення виконавчого комітету Керченської міської ради щодо визнання за відповідачами права власності на елінги не скасовано.
Таким чином, позов задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 213 – 215, 218 ЦПК України, ст. 17 Закону України «Про власність», ч.4 ст. 368, ст. 392 ЦК України, суд
В И Р І Ш И В :
У позові ОСОБА_1 відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд АР Крим через Керченський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Левченко В.П.
Суддя підпис /Левченко В.П./
Копія вірна: суддя
Рішення не набрало законної сили: суддя