Справа № 2а-1338/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2010 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого – судді Прасолова В.М.
розглянувши у письмовому провадженні в залі суду в м. Кривому Розі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожньо – патрульної служби Софіївського взводу ДПС Мілова Григорія Миколайовича про визнання дій протиправними, скасування постанови про адміністративне правопорушення, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора дорожньо – патрульної служби Софіївського взводу ДПС Мілова Г.М.(далі за текстом “інспектор”), в якому просить: визнати протиправними дії інспектора по винесенню постанови про притягнення до адміністративної відповідальності; скасувати постанову від 8 серпня 2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності.
В обґрунтування позову наводить наступне. Постановою інспектора притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП за порушення п.12.4 “Правил дорожнього руху”, яке на думку інспектора, вчинив на автодорозі Дніпропетровськ - Миколаїв в с. Вишневе. Вважає постанову незаконною, винесеною з істотним порушенням закону та його, позивача, прав. 8 серпня 2010 року рухався на автомобілі НОМЕР_1(далі за текстом “автомобіль КІА”) по автомобільному шосе Дніпропетровськ - Миколаїв у напрямку міста Кривого Рогу. Рухався згідно п. 11.2 ПДД якнайближче до правого краю проїзної частини із приблизною швидкістю 70-80 км/год. О 21 год. 45 хв. був зупинений інспектором, який та повідомив, що рухався зі швидкістю 87 км/год, та у якості доказу показав невідомий прилад, на якому висвітлювались число 87. Пояснив інспектору, що швидкість це не автомобіля “КІА”. Перед тим, як його зупинили попереду швидко віддаляючись рухався автомобіль у попутному напрямку, із значно більшою швидкістю, і, скоріше за все, це була саме його швидкість. Пояснення підтверджували три особи, які знаходились у автомобілі “КІА” та, згідно ст. 272 Кодексу України про адміністративні правопорушення є свідками. Незважаючи на це, інспектор, не маючи достовірних даних про порушення “Правил дорожнього руху”, почав складати протокол про адміністративне правопорушення. Коли були роз'яснені права, передбачені ст.268 КУпАП, заявив письмове клопотання про надання можливості скористатися правовою допомогою адвоката, письмово попросив про участь адвоката у розгляді справи, про приєднання до справи свідків, які були у автомобілі.Згідно п.5 ст.278 та 279 КУпАП, при підготовці справи до розгляду та під час розгляду справи особа, яка уповноважена розглядати справу та виносити постанову, повинна вирішити клопотання особи, яка притягується до відповідальності, дослідити докази. Інспектор клопотання не розглянув, хоча повинен був розглянути та задовольнити, оскільки право на захист є гарантованим Конституцією, а обов'язок дослідити всі обставини у справі, дослідити усі докази, до яких належать і пояснення свідка згідно ст.272 КУпАП, покладено на інспектора згідно ст.279 КУпАП. Зміст постанови не відповідає вимогам ст..283 КУпАП, у постанові не вказані відомості про особу, яка притягається до відповідальності. При накладенні стягнення особа врахована не була. Зважаючи на те за вчинення інкримінованого мені адміністративного правопорушення передбачене покарання, мінімальний та максимальний розмір якого відрізняється, відповідності до ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Інспектор не дослідив ці обставини. Питання наявності у діях вини взагалі не розглянуто і про його вирішення не вказано у постанові. У постанові не вказані мої заперечення та їх оцінка інспектором, не досліджені та не оцінені пояснення свідків, про допит яких я наполягав. Таким чином вважає постанову інспектора незаконною та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав. Правопорушення не скоював, оскільки їхав із дотриманням Правил дорожнього руху України. У протоколі про адміністративне правопорушення та постанові, які були складені інспектором, відсутні докази належності виміряної швидкості саме моєму автомобілю. Було продемонстровано тільки індикацію приладу. Встановити та довести, що вимірювалася швидкість саме автомобіля “КІА” - неможливо, а враховуючи щільний рух на вказаній частині дороги, це може означати, що насправді виміряна швидкість автомобіля, який рухався. В порушення ст.251 КпАП, не було надано фото- або відеодоказів належності виміряної швидкості саме автомобілю “КІА”. З огляду на положення ст. 251 КУпАП, у якій міститься норма імперативного характеру щодо використання тільки тих технічних приладів та засобів що мають функції відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, вимірювач швидкості "Іскра" не може бути використаний як належний доказ по справі. Факт незгоди із виводами інспектора вніс до пояснення до протоколу про правопорушення. Під час вимірювання інспектор тримав вимірювальний пристрій у руці, що робить можливим рух та біг назустріч автомобілю, швидкість якого вимірюється, внаслідок чого відносна швидкість, зафіксована приладом, збільшується. В протоколі, постанові у справі не наведено даних про допуск даного засобу вимірювальної техніки до застосування в Україні, повірку, похибки при вимірюваннях, що робить вимірювання незаконними у відповідності до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність". Розгляд справи про адміністративне правопорушення без надання можливості реалізації права на правову допомогу та вибору захисника прав тягне за собою визнання постанови у справі незаконною з наступним її скасуванням та притягненням особи, що її винесла, до відповідальності за умисні завідомо незаконні дії. Згідно ч.2 ст.72 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У судове засідання позивач прибув, відповідач до суду не прибув, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, будь яких заяв не подав. З урахуванням викладеного справа на підставі ст. 128 ч.6 КАС України розглянута у письмовому провадженні.
Під час розгляду справи безпосередньо досліджені наступні письмові докази: протокол(а.с.4).
На підставі ст. 86 КАС України, оцінивши безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно досліджені у судовому засіданні докази, суд вважає встановленими наступні обставини. При цьому суд керується вимогами ст.71 ч.2 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Позивач близько 22 години 8 серпня 2010 року, керуючи автомобілем “КІА” рухався по автомобільному шосе Дніпропетровськ - Миколаїв у напрямку міста Кривого Рогу в с. Вишневе із швидкістю до 80 км/год. Вказані обставини встановлені судом на підставі позову, не спростовані відповідачем або наявними в справі доказами.
8 серпня 2010 року інспектором відносно позивача, був складений протокол та винесена постанова про притягнення до адміністративної відповідальності по ст.122 ч.1 КУпАП за те, що позивач близько 22 години 8 серпня 2010 року, керуючи автомобілем “КІА” рухався по автомобільному шосе Дніпропетровськ - Миколаїв у напрямку міста Кривого Рогу в с. Вишневе із до 87 км/год. Вказані обставини встановлені з позову, протоколом(а.с.4).
Встановленим фактам та обставинам відповідають такі правовідносини, які регулюються КУпАП.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення. Згідно ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення, повинна містити викладення обставин, установлених при розгляді справи. У відповідності до ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з’ясування обставин, вирішення її в точній відповідності до закону. Як встановлено ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган(посадова особа) повинні з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення.
Частиною першою статті 122 КУпАП передбачена відповідальність водіїв транспортних засобів за перевищення обмежень швидкості руху більш як на двадцять кілометрів на годину. Згідно п.12.4 “Правил дорожнього руху”, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60км./год. Судом встановлено, що позивач допустив перевищення швидкості руху менше чим на 20 км./год., таким чином в діях позивача відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП.
Тому при винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності інспектор діяв всупереч вказаним вимогам КУпАП, винесена ним постанова підлягає скасуванню.
Дослідивши письмові докази, суд на підставі ст.10 КАС України, відповідно до якої усі учасники адміністративного процесу є рівними, та ст.11 КАС України, у відповідності до якої розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, у межах позовних вимог, вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню.
Керуючись ст.ст.18,122,245,247,256,280,293 КУпАП, ст. ст. 6, 10, 86, 94, 128, 158, 161, 162, 163 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора дорожньо – патрульної служби Софіївського взводу ДПС Мілова Григорія Миколайовича – задовольнити повністю.
Визнати дії інспектора дорожньо – патрульної служби Софіївського взводу ДПС Мілова Григорія Миколайовича, вчинені 8 серпня 2010 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності – протиправними.
Скасувати постанову, винесену 8 серпня 2010 року інспектором дорожньо – патрульної служби Софіївського взводу ДПС Міловим Григорієм Миколайовичем про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1.
Рішення суду є остаточним і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: В.М. Прасолов