Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 11-1292 \ 2006 р                                    Головуючий у 1 інстанції

Прокопчук Т.С.

Доповідач у 2-й інстанції Жечева Н.И.

УХВАЛА ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

17 липня 2006 року                                                                   місто Запорожжя

Судова колегія палати з кримінальних справ апеляційного суду Запорізької області в складі:

Головуючого Бара ненко Л.Я.

Суддів ЖечевоїН.И., Литвиної В.В.

За участю

адвоката ОСОБА_1 потерпілої ОСОБА_2 засудженої ОСОБА_3

розглянула в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні, кримінальна справа по апеляціях потерпілої ОСОБА_2., засудженої ОСОБА_3, на вирок Орджонікідзевського    районного суду м. Запоріжжя від 03 травня 2006 року.

Цим вироком

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженка м. Костроми, інвалід 2-й групи, що проживає в м. АДРЕСА_1, раніше не

судима,-

засуджена за ст. 125 ч.1 КК України до штрафу на користь  держави в сумі 500 гривень.

На підставі ст. 49 КК України від відбуття      покарання звільнена в зв'язку з закінченням терміну давності.

Ухвалено  стягнути з ОСОБА_3   на користь ОСОБА_2   100 грв.   на відшкодування моральної шкоди, в іншій частині позову відмовлено за недоведеністю.

Відповідно до вироку, ОСОБА_3.. засуджена за те, що вона 28.04.2004 року, після 22 годин, на АДРЕСА_2, на грунті особистих неприязних стосунків, в ході сварки, умисно нанесла ОСОБА_2 удари по голові, хапала за руки, подряпала обличчя, заподіявши потерпілої легкі тілесні ушкодження.

В апеляції потерпілої ОСОБА_2. ставиться питання про зміну вироку, просить не звільняти ОСОБА_3 від призначеного покарання і стягнути на її користь 1000 гривень на відшкодування моральної шкоди.

В апеляції засудженої ОСОБА_3 ставиться питання про скасування вироку і припинення провадження в справі за ст. 6 п.2 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, засуджену ОСОБА_3. та захисника, які підтримали свою апеляцію і заперечували проти апеляції потерпілої, потерпілу ОСОБА_2, яка підтримала свою апеляцію і заперечувала проти апеляції засудженої, перевіривши матеріали справи і доводи апеляцій, колегія суддів не вбачає підстав до задоволення апеляцій засудженої і потерпілої.

Винність ОСОБА_3 в скоєнні злочину за обставин, викладених у вироку, цілком підтверджується дослідженими судом доказами.

Так, в судовому засіданні ОСОБА_3.пояснила, що в зазначений у вироку час в під'їзді будинку АДРЕСА_2, почувши сварку ОСОБА_2 з ОСОБА_4, втрутилася. ОСОБА_2 стала погрожувати їй розправою і ображати її нецензурною лайкою. Захищаючись, вона відштовхнула ОСОБА_2 від себе. Після втручання ОСОБА_4 вона пішла додому.

Потерпіла ОСОБА_2. спростувала доводи засудженої, пояснивши, що в той момент, коли вона зробила зауваження ОСОБА_4, який врізав замок в двері спірної квартири, вийшла зі своєї квартири ОСОБА_3, почала її ображати, штовхати, наносити удари, подряпала обличчя.

Свідок ОСОБА_5. підтвердила показання потерпілої, пояснивши, що, почувши шум в під'їзді, вийшла з квартири і побачила, як на площадці між 2 і 3 поверхами ОСОБА_3. штовхала ОСОБА_2 вниз по сходах. Після закінчення сварки разом зі своєю подругою ОСОБА_6 вона зайшла до ОСОБА_2, яка погано себе почувала, на обличчі її була подряпина.

Свідок ОСОБА_6. підтвердила, що знаходячись в квартирі ОСОБА_5., чула шум з шд"їзду. ОСОБА_5 виходила з квартири і повернувшись, повідомила, що сваряться сусіди. Зайшовши разом з ОСОБА_5 до квартири ОСОБА_2, вона бачила подряпину на обличчі потерпілої, яка скаржилась на самопочуття та ОСОБА_3.

Наявність у потерпілої ОСОБА_2легких тілесних ушкоджень у вигляді ссадини на підборідді справа підтверджується висновком судово-медичної експертизи № 1465 від 28.09.2004 р. ( а.с.8), довідкою лікаря-фахівця № 834 від 20.04.2004 року ( а.с.З), згідно яких зазначене тілесне ушкодження утворилось від дії тупого предмета в строк, який не протирічить заяві потерпілої.

Таким чином, викладеними доказами спростовуються доводи засудженої про те, що злочину вона не здійснювала. У суду не було підстав ставити під сумнів достовірність

фактів, повідомлених потерпілою і свідками, оскільки їхні показання послідовні, не суперечливі і цілком спростовують показання ОСОБА_3.

Тому суд, даючи оцінку всім доказам у справі в сукупності, обґрунтовано прийшов до висновку про винність ОСОБА_3 в скоєнні нею злочину при обставинах, викладених у вироку.

Показанням свідків ОСОБА_4. та ОСОБА_7., на які посилається у скарзі засуджена, суд дав належну оцінку.

При цьому судом правильно кваліфіковані дїї засудженої за ч.1 ст. 125 КК України як навмисне заподіяння легкого тілесного ушкодження.

Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_2 суд обґрунтовано визначив його в сумі 100 гривень, що, на думку колегії суддів відповідає ступеню вчиненого й обставинам справи.

Що стосується доводів апеляції потерпілої про необґрунтоване звільнення засудженої від відбування покарання, то даний висновок суду відповідає вимогам ст. 49 КК України, передбачених зазначеною статтею обставин, що тягнуть зупинення чи переривання перебігу давності, не встановлено, підстав до скасування вироку за зазначеними підставами не вбачається.

Керуючись ст. ст. 362, 365, 366 КПК України, колегія суддів

ВИЗНАЧИЛА:

Вирок Орджонікідзевского районного суду м. Запоріжжя від 03 травня 2006 року у   відношенні ОСОБА_3  залишити без зміни, а апеляції засудженої ОСОБА_3 і потерпілої ОСОБА_2.  - без задоволення.