АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 11 -1297/06

Категорія ст. 286 ч.2 КК України Головуючий 1 інст. Міщенко Т.М. Доповідач 2 інст. Алейніков Г.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2006 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Запорізької області в складі:

Головуючого: Бараненко Л.Я. Суддів: Алейнікова Г.І., Жечева Н.І. За участю прокурора: Шелудько З.Д.; адвоката потерпілої ОСОБА_1, потерпілої ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

розглянула в м. Запоріжжі у відкритому судовому засіданні матеріали кримінальної справи по апеляції потерпілого ОСОБА_2. на постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 26.05.2006 року.

Цією постановою

Припинено кримінальну справу у відношенні ОСОБА_3 за ст. 286 ч. 2 КК України на підставі п. „б" ст. 1,11 Закону України „Про амністію" від 31. 05.2006 року.

Як вказано в постанові районного суду ОСОБА_3. обвинувачувався в тому, що він 12 червня 2005 року, приблизно в 8.00 годин, управляючи автомобілем ВАЗ 2106, НОМЕР_1 в світлий час доби, рухався по автодорозі Арабка-Степановка Мелітопольського району із швидкістю порядку 70 км/г.

В дорозі проходження, водій ОСОБА_3 наближаючись до нерегульованого перехрестя з дорогою на с. Тіхоновка, перед яким по ходу його руху встановлений дорожній знак пріоритету 2.3. «Головна дорога» з табличкою 7.8 «Напрям головної дороги» при виявленні автомобіля АЗЛК-2140 під управлінням ОСОБА_2., що наближається до перехрестя, по головній дорозі справа, не поступився йому дорогу, а продовжив рух і, при з'їзді на другорядну дорогу, не переконавшись в безпеці, змінив напрям руху, виїхав на смугу руху автомобіля АЗЛК-2140, чим порушив п.п. 16.14, 16.12, 10.1 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого на перехресті автодороги Арабка-Степановка з дорогою на с. Тіхоновка у лівої по ходу свого руху узбіччю припустився з ним зіткнення.

В результаті зіткнення пасажир автомобіля АЗЛК-1240 ОСОБА_4. одержала тілесні пошкодження, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 423 від 27.07.2005 р. кваліфікуються як тяжкі тілесні пошкодження, небезпечні для життя і що призвели смерть. Пасажир автомобіля ВА3-2106 ОСОБА_5. одержала тілесні пошкодження, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 359 від 7.04.2006 р. кваліфікуються як тілесні пошкодження середнього ступеня тяжкості, рубець в області обличчя відноситься до незгладимих і

кваліфікується як тяжке тілесне пошкодження. Пасажир автомобіля АЗЛК-1240 ОСОБА_2. одержала тілесні пошкодження, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 297 від 14.03.2006 р. кваліфікуються як тілесні пошкодження середнього ступеня тяжкості, що призвели за собою тривале, понад 21 день розлад здоров'я, садно гомілок кваліфікується як легкі тілесні пошкодження. Пасажир автомобіля ВАЗ-2106 ОСОБА_6. одержала тілесні пошкодження, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 807 від 26. 08. 2005 р. кваліфікуються як тілесні пошкодження середнього ступеня тяжкості, що призвели за собою тривале, понад 21 день розлад здоров'я. Водій автомобіля АЗЛК-1240 ОСОБА_2. одержав тілесні пошкодження, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 307 від 17. 03. 2006 року кваліфікуються як тілесні пошкодження середнього ступеня тяжкості що призвели за собою тривалий розлад здоров'я.

Постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 26. 05. 2006 року кримінальну справу у відношенні ОСОБА_3 за ст. 286 ч. 2 КК України припинено на підставі п. „б" ст. 1,11 Закону України „Про амністію" від 31. 05.2006 року.

В апеляції потерпіла ОСОБА_2 просить скасувати постанову районного суду, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд у іншому складі суддів. Вказує на то, що районний суд незаконно застосував Закон України „Про амністію" у відношенні ОСОБА_3.

Прокурор в своєму виступі просить апеляційний суд відмовити в задоволенні апеляції, та вважає, що суд першої інстанції, застосувавши до ОСОБА_3. Закон України «Про амністію», діяв законно та обґрунтовано на підставі клопотання самого ОСОБА_3.

Перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає за необхідне апеляцію потерпілої задовольнити частково з наступних підстав.

При попередньому розгляді справи суд мав право згідно з вимогами ст. 248 КПК України закрити справу. Однак він цього не зробив та виніс постанову 10 травня 2006 року про призначення справи до розгляду.(а.с.238).

Згідно з протоколом судового розгляду (а.с. 243) 26 травня 2006 року суд приступив до розгляду кримінальної справи.

Глава 24 КПК України розглядає питання загальних положень судового розгляду і в ст. 282 КПК України передбачено підстави закриття справи, якщо під час судового розгляду справи будуть установлені підстави для цього. Однак вказаною статтею не передбачені підстави для закриття справи внаслідок застосування акта амністії, якщо він усуває застосування покарання за вчинене діяння. Таким чином кримінальна справа у відношенні ОСОБА_3. не може бути провадженням закрита на підставі ст. 282 КПУ України.

Згідно із ч. 2 ст. 86 КК України особи, які вчинили злочин,, законом про амністію можуть бути повністю або частково звільнені від кримінальної відповідальності чи від покарання.

Згідно із ч. З ст. 6 КПК України закриття справи, внаслідок акта амністії, якщо він усуває застосування покарання за вчинене діяння, не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує.

В матеріалах справи (а.с.242) мається заява ОСОБА_3., згідно якої він не заперечує проти того, щоб до нього застосували амністію.

Згідно до п. 4 ч. 1 ст. 6 КПК України, кримінальну справу не може бути порушено, а порушена справа підлягає закриттю внаслідок акта амністії, якщо він усуває застосування покарання за вчинене діяння.

Але згідно із ч. 2 ст. 6 КПК України, суд, виявивши у стадії судового розгляду обставини, зазначені в п. 4 ст. 6 КПК України, доводить розгляд справи до кінця, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від покарання.

Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевим судом було допущено істотне порушення кримінально-процесуального закону, що згідно із ст. 367 КПК України, є підставою для скасування постанови Ленінського районного суду м Запоріжжя від ЗО березня 2006 року..

Керуючись спи 362,365,366,367 КПК України, апеляційний суд

УХВАЛИЛА:

Апеляцію потерпілої ОСОБА_2 задовольнити частково, постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 26. 05. 2006 року про припинення кримінальної справи у відношенні ОСОБА_3 на підставі п. „б" ст. 1, 11 Закону України „Про амністію" від 31. 05. 2006 року скасувати, справу повернути на новий судовий розгляд в суд першої інстанції у іншому складі суду.

В іншому апеляцію залишити без задоволення.