ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2010 р. Справа № 93020/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді Сапіги В.П.
Суддів Онишкевича Т.В. , Попка Я.С.
при секретарі судового засідання Стецків І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного Фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області на постанову Галицького районного суду Івано-Франківської області від 13.07.2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними, стягнення заборгованості,-
В С Т А Н О В И Л А :
18.06.2009 року ОСОБА_1 звернулась в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області, в якому просила зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області зробити перерахунок та виплатити їй пенсію в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком за період з 01.06.2006 року по 01.07.2009 року в сумі 70983,45 грн., а також в подальшому з 01.07.2009 року проводити перерахунок та виплату пенсії у відповідності до ст.50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Постановою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 13.07.2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено та вирішено стягнути з управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області в користь ОСОБА_1 за період з 01.06.2006 року по 01.07.2009 року невиплачену пенсію в сумі 70983,45 грн. у відповідності до ст.50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області оскаржило його в апеляційному порядку, вважає постанову суду необгрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального права. Вимоги апеляційної скарги мотивує тим, що законних підстав щодо застосування іншого порядку визначення розміру пенсії, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи", ніж передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" законодавством не встановлено. З 2002 року позивач отримує пенсію
по інвалідності ІІІ групи від захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС відповідно до ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року №796-ХІІ. Пенсія обчислена і виплачується в розмірі відшкодування фактичних збитків, а не в мінімальному розмірі, а отже визначати розмір пенсії відповідно до ст. 54 ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не має законних підстав. Окрім цього апелянт вказує на те, що при вирішенні справи суд не вирішив питання пропуску позивачем строку звернення до суду, передбаченого ст.99 КАС України. Тому просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову за якою відмовити в позові.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що, апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області задоволити частково з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 є інвалідом ІІІ групи, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесена до категорії 1 осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, одержує пенсію по інвалідності на підставі ст. 54 ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю на підставі ст. 50 цього Закону. Позивач знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області і їй розрахунок пенсії проводиться виходячи з розміру 19 грн.91 коп. на підставі постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2001 року.
Право позивача на одержання пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв"язок з Чорнобильською катастрофою, відповідачем не оспорюється та доказуванню не підлягає у відповідності до ст.72 ч.3 КАС України.
Колегія суддів зазначає, що пенсія позивача у відповідності до ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як інваліда ІІІ групи не може бути нижчою як 6 мінімальних пенсій за віком, цією ж нормою передбачено, що розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із Законом про Державний бюджет України та не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст.50 даного Закону додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, інвалідам ІІІ групи, віднесеним до першої категорії, виплачується у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком. Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання пов`язаного з Чорнобильською катастрофою, визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з положеннями ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов"язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачу застосуванню підлягають не постанова Кабінету Міністрів України "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" від 03.01.2002 року №1, оскільки остання істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача, а ст.50 та ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Положення ч.3 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов"язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч. 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв"язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, однак надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.
Зі статей 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
Згідно з законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла до висновку, що положення ч.3 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Разом з тим, наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.ст. 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до ч.3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю, особам, віднесеним до 1,2,3,4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім"ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Нарахування та виплати пенсії за 2006-2007 роки повинні проводитись за нормами ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки не були зупинені чи обмежена іншими нормативними актами.
При цьому колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо перерахунку та виплати на користь позивача пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю починаючи з 1.01.2008 року, оскільки така повинна нараховуватись та виплачуватись з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України № 10 – рп від 22.05.2008 року, яким були визнані неконституційними зміни до ст.ст. 50 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» внесені Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік»,оскільки ч.2 ст.152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Що стосується нарахування та виплати пенсії за 2009 рік, то колегія суддів звертає увагу на те, що дія норм ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на 2009 рік не була зупинена чи обмежена іншими нормативними актами. Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених виплат згідно із Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2009 році вказаній категорії осіб пенсії повинна здійснюватись відповідно до норм вказаного Закону.
У відповідності до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що судом першої інстанції безпідставно не враховану ту обставину, що позивачем подано позовну заяву 18.06.2009 року тобто з пропуском строку звернення до суду, що передбачений ст.99 КАС України, а відповідачем заявлено клопотання про застосування річного строку звернення до суду. Тому суд зобов»язаний був відмовити в задоволенні позовних вимог за період 2006-2007 роки та задоволити позовні вимоги в межах річного строку звернення до суду, а саме з 18.06.2008 року.
Також функції з призначення, нарахування та виплати пенсії здійснює ПФ України в особі УПФ України в Галицького району Івано-Франківської області, а тому невірним є рішення суду першої інстанції щодо визначення розміру невиплаченої позивачу пенсії за оспорюваний період.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що постанову Галицького районного суду Івано-Франківської області від 13.07.2009 року у справі № 2а-5296/09 необхідно скасувати та постановити нову за якою позов ОСОБА_1 задовольнити частково, зобов»язати управління Пенсійного Фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у відповідності до ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком з врахуванням ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 18.06.2008 року враховуючи виплачені суми, а в решті позовних вимог відмовити.
Керуючись ч.3 ст. 160, ст. 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, п.4 ч. 1 ст. 202, ст.205, ст.207, ст. 254 КАС України, колегія суддів,
П О С Т А Н О В И Л А :
апеляційну скаргу управління Пенсійного Фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області задовольнити частково, скасувати постанову Галицького районного суду Івано-Франківської області від 13.07.2009 року у справі № 2а-5296/09.
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов»язати управління Пенсійного Фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії у відповідності до ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком з врахуванням ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням виплачених сум, починаючи з 18.06.2008 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців до касаційного суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції в порядку цивільного судочинства.
Головуючий суддя Сапіга В.П.
Судді Онишкевич Т.В. , Попко Я.С.
Повний текст постанови
виготовлено 31.05.2010 року.