Справа № 2-а-101/10  

  П О С Т А Н О В А  

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И  

  08 жовтня 2010 року       Згурівський районний суд Київської області в складі :      

        головуючого                     судді         ХИЖНОГО Р.В.    

      при секретарі             НОСОВІЙ О.О.  

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Згурівка Київської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до СЕМЧУК БОГДАНА ЛЕОНІДОВИЧА, старшого інспектора Броварського взводу ДПС, про оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-  

  В С Т А Н О В И В :  

  Позивач ОСОБА_1 звернувся до Згурівського районного суду Київської області з вищезазначеним адміністративним позовом, в якому вказує, що 07 серпня 2010 року старший інспектор Броварського взводу ДПС Семчук Б.Л. склав відносно нього протокол про адміністративне правопорушення Серії АІ1 № 020842 за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та виніс постанову по справі АІ № 284479, якою на позивача було накладено стягнення у вигляді адміністративного штрафу в сумі 340 гривень.  

З даним рішенням позивач не згоден та вказав, що 07.08.2010 року на автодорозі Київ – Суми в с. Перемога Київської області, керуючи автомобілем марки « Fiat », він рухався зі швидкістю не більше 60 км/год. в потоці інших автомобілів і в цей час був зупинений працівником ДАІ, який повідомив про те, що позивач рухався зі швидкістю 108 км/год., яка  зафіксована приладом фіксування швидкості « Іскра » та показав зазначений показник швидкості. Працівником ДПС було продемонстровано тільки цифри та табло приладу, які нібито зафіксували швидкість руху автомобіля позивача. Останній вважає, що твердження відповідача про перевищення ним швидкості є припущення, тому що час на приладі, який зафіксував швидкість, не відповідав дійсному часу.  

Причиною пропуску позивачем звернення до суду є те, що копію постанови останній отримав лише 10 вересня 2010 року.  

Позивач вважає, що вказана постанова є незаконною та підлягає скасуванню, так як в даній ситуації відсутній склад адміністративного правопорушення, а тому просить суд : поновити строк звернення до суду, як пропущений з поважних причин; визнати постанову АІ № 284479 по справі про адміністративне правопорушення від 07.08.2010 року про притягнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 ( триста сорок ) гривень - протиправною, скасувати її повністю та провадження в справі закрити.  

  В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю та просив його адміністративний позов задоволити.  

Відповідач – старший інспектор Броварського взводу ДПС Семчук Б.Л. в судове засідання не з»явився, про розгляд справи був повідомлений у встановленому законом порядку, направив до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити у його відсутність, та заперечення, в якому вказав, що адміністративне правопорушення гр. ОСОБА_1 було виявлено і зафіксовано без порушень діючого на території України законодавства. Використання приладу « Іскра – 1 » в Україні дозволено державою, інтереси якої відповідач представляє, як суб»єкт владних повноважень, а використання ним 07.08.2010 року приладу «Іскра – 1» № 18804 є цілком обґрунтованим і законним. Відповідно постанова АІ № 284479 від 07.08.2010 року винесена відповідачем законно, а тому останній вважає, що даний позов є спробою позивача уникнути адміністративної відповідальності та не підтверджується жодним доказом. Саме тому відповідач просить суд відмовити позивачу в позовних вимогах і залишити постанову по адміністративній справі АІ № 284479 від 07.08.2010 року без змін.  

  Заслухавши пояснення позивача та покази свідка, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення повністю.  

  Так, свідок ОСОБА_3 показала, що дійсно 07 серпня 2010 року вона разом із позивачем їхала на автомобілі марки « Fiat » д/н НОМЕР_1 на автодорозі Київ – Суми в с. Перемога Київської області, де позивача ОСОБА_1 зупинив працівник ДАІ, який повідомив, що позивач рухався зі швидкістю 108 км/год., яка  зафіксована приладом фіксування швидкості « Іскра » та показав зазначений показник швидкості. Дане твердження відповідача не відповідає дійсності, оскільки позивач на той момент рухався зі швидкістю не більше 60 км/год. Свідок ОСОБА_3 також разом із позивачем пояснювала інспектору, що водій рухався зі швидкістю не більше 60 км/год, але останній на дані пояснення не реагував та склав відносно позивача протокол про адміністративне правопорушення і виніс постанову.  

  Копіями паспорта та посвідчення водія встановлено особу позивача ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Згурівка Київської області ( а.с. 5 - 7 ).  

Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу встановлено, що автомобіль марки « Fiat » д/н НОМЕР_1 належить гр. ОСОБА_1 ( а.с. 8 ).  

Відповідно до протоколу Серії АІ1 № 020842 і постанови АІ № 284479 встановлено, що 07 серпня 2010 року старшим інспектором Броварського взводу ДПС Семчук Б.Л. було притягнуто до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень ( а.с. 9 – 10 ).  

  Частина 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки,стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.  

Стаття 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов»язаний з»ясувати : чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, а також з»ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.  

Стаття 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає, що постанова про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в районний суд в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями встановленими Кодексом України про адміністративні правопорушення.  

Відповідно до ст. 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлений строк оскарження постанови по справі про адміністративні правопорушення в десять днів. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочними розглядати скаргу.  

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 « Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті » встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи висловлених останнім доводів.  

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України, загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб»єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.  

Згідно ч. 2 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб»єктів владних повноважень, які прийняті ( вчинені, допущені ) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи ( їх об»єднань ), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання ( перебування, знаходження ) цієї особи – позивача, або адміністративним судом за місцем знаходження відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання ( перебування, знаходження ) в Україні , тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.    

Пунктом 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України передбачається, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб»єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання не чинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.    

  Оцінюючи добуті в судовому засіданні докази суд приходить до висновку, що  позов підлягає до задоволення, так як в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Поновити позивачу ОСОБА_1 термін оскарження відповідно до ст. 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, який останній пропустив з поважних причин.  

  Керуючись ст.ст.122,280,289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 « Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті », ст.ст.18,19,159,160,161,162,163 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-  

  П О С Т А Н О В И В:  

    Адміністративний позов ОСОБА_1 до СЕМЧУК БОГДАНА ЛЕОНІДОВИЧА, старшого інспектора Броварського взводу ДПС, про оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності – задоволити повністю.  

    Поновити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк подачі адміністративного позову на постанову про адміністративне правопорушення як такий, що пропущений з поважних причин.  

    Визнати постанову АІ № 284479 по справі про адміністративне правопорушення від 07.08.2010 року про притягнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 ( триста сорок ) гривень – протиправною та скасувати її повністю.  

    Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10 ( десяти ) днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.  

  Якщо суб»єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п»ятиденного строку з моменту отримання суб»єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.  

  ГОЛОВУЮЧИЙ           Р.В. ХИЖНИЙ