Справа №22ц-1218\2006р.                        Суддя 1-й інстанції Бобровський І.М.

Доповідач апеляційного суду Мурлигіна О.Я.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

2 серпня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого                                                      Славгородської Н.П.,

суддів:                                                                  Мурлигіної О.Я., Шолох З.Л.,

при секретарі судового засідання                     Гапєєвій Т.В.,

за участю:

заявника                                                               ОСОБА_1,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали заяви

за   апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді місцевого Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 4 травня 2006 року

за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Він зазначав, що 26 січня 1993 року, працюючи в МП «Колос» отримав трудове каліцтво, у зв'язку з чим складено акт про нещасний випадок на виробництві. Однак, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в м. Южноукраїнську Миколаївської області не приймає у нього документи для нарахування компенсаційних виплат посилаючись на те, що акт підписаний однією особою. За такого він просив суд встановити факт отримання ним трудового каліцтва.

Ухвалою судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 13 квітня 2006 року заява була залишена без руху, а ухвалою того ж суду від 4 травня 2006 року визнана неподаною та повернута заявнику.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу скасувати та ухвалити рішення по суті, посилаючись на незаконність ухвали.

Вислухавши суддю - доповідача, пояснення заявника, дослідивши матеріали заяви, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, виходячи з вимог законодавства, що регулює спірні правовідносини, в порядку окремого провадження не можуть бути розглянуті справи про встановлення фактів каліцтва на виробництві, як що це потрібно для призначення пенсії або одержання державної допомоги по соціальному страхуванню.

Згідно з п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року (з наступними змінами) «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» питання, пов'язані із встановленням факту каліцтва на виробництві, коли виникає з приводу цього спір, вирішуються в порядку, встановленому для розгляду трудових спорів.

Враховуючи, що ОСОБА_1 подав заяву в порядку окремого провадження, суддя обгрунтовано залишив позовну заяву без руху, та запропонував заявнику подати позовну заяву. Оскільки ОСОБА_1 не виправив вказаного недоліку, суддя обґрунтовано та у

відповідності до ч. 2 ст. 121 ЦПК України постановив ухвалу про визнання заяви неподаною і повернення її заявнику.

Доводи апелянта про відповідність його заяви вимогам закону суперечать змісту заяви та вимогам матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а ухвалу судді місцевого Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 4 травня 2006 року -залишити без змін.

Ухвала вступає в закону силу з часу її проголошення, але з цього часу може бути оскаржена протягом двох місяців в касаційному порядку до Верховного Суду України.

Головуючий:   підпис

Судді:                    підписи

суддя апеляційного суду Миколаївської області