Справа № 2а-886/10

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  

 06 вересня 2010 року                            Індустріальний  районний суд м. Дніпропетровська

 у складі: головуючого  - судді Мороз В.П.

при секретарі - Соболевої Н.С.  

 Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ДПС БДПС для обслуговування м. Дніпропетровська при УМВС України в Дніпропетровській області, ІДПС БДПС старшого лейтенанта міліції Спасенко Дениса Володимировича про скасування постанови, -

  ВСТАНОВИВ:  

 У липні 2010 року позивачка звернулася до суду з позовом до відповідачів про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення. В обґрунтування позову,  посилалася на те, що 09.07.2010р., рухаючись на автомобілі НОМЕР_1, по вул. Г. Сталінграду в м. Дніпропетровську, була зупинена ІДПС БДПС старшого лейтенанта міліції Спасенко Д.В., яким винесено постанову про адміністративне правопорушення серії АЕ 308229 від 09.07.2010р., за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, згідно якої позивачка не порушила вимоги дорожнього знаку 3.21 «В’їзд заборонено» з табличкою 7.9 та рухалася у зоні дії дорожнього знаку, тим самим порушила п. 3.21 ПДР України. У зв’язку з чим на позивачку було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у доход держави в сумі 260 грн. З урахуванням викладеного, просила суд постанову про накладення адміністративного стягнення скасувати.  

У судове засідання позивачка з’явилася, на задоволенні позову наполягала.  

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причину неявки  суду не повідомив.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причину неявки  суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивач 09.07.2010р., рухаючись на автомобілі НОМЕР_1, по вул. Г. Сталінграду в м. Дніпропетровську, була зупинена ІДПС БДПС старшого лейтенанта міліції Спасенко Д.В., яким винесено постанову про адміністративне правопорушення серії АЕ 308229 від 09.07.2010р., за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, згідно якої позивачка не порушила вимоги дорожнього знаку 3.21 «В’їзд заборонено» з табличкою 7.9 та рухалася у зоні дії дорожнього знаку, тим самим порушила п. 3.21 ПДР України. У зв’язку з чим на позивачку було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у доход держави в сумі 260 грн.  

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд доходить висновку про наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП порушення водіями транспортних засобів вимог дорожніх знаків тягнуть за собою накладання штрафу від п’ятнадцяти до двадцяти  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.    

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України у справах про протиправність рішень, дій, бездіяльності суб’єктів владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи  бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та  інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються протоколом про адміністративне  правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.  

Відповідно до ст. 252 КУпАП , орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.  

Відповідач у судове засідання не з’явився, матеріали справи про адміністративне правопорушення для дослідження у судовому засіданні не надав, правомірність оскаржуваної постанови не доказував, суд на підставі ч. 2 ст. 71 КАС України не вважає обґрунтованість зазначеної постанови про адміністративне правопорушення такою, що знайшла належне підтвердження, що є підставою для задоволення позову у цій частині.

Оскільки у справах даної категорії позивачі від судових витрат звільнені, питання щодо їх розподілу в порядку ст. 94 КАС України судом не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 71, 94, 158 – 163 КАС України, -

  ПОСТАНОВИВ:        

 Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити повністю.

Постанову серії АЕ 308229 від 09.07.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП – скасувати.

  Постанова оскарженню не підлягає.  

  Суддя:     В.П. Мороз