Справа №22-ц-14131-2010 Головуючий 1 інстанції
Лазарєв А.В.
Категорія: діти війни Доповідач :Шаповал Н.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 липня 2010 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого Шаповал Н.М.
С у д д і в Кіпенка І.С.
Котелевець А.В.
При секретарі Татаріновій А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Харкова
на постанову Ленінського районного суду м.Харкова від 04 лютого 2010 року
за позовом ОСОБА_4 до Управління пенсійного фонду України у Ленінському районі м.Харкова про зобов’язання нарахувати недоплачену пенсію як дитині війни,-
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач, 1937 року народження, звернувся до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України у Ленінському районі м.Харкова про визнання бездіяльності протиправною та покладання обов'язку здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії, посилаючись на те, що він відноситься до категорії «Діти війни» та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання соціальної допомоги у розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Відповідач у своєму запереченні на позов посилався на те, що органи Пенсійного фонду мають використовувати кошти тільки на виплати, вичерпаний перелік яких визначений діючим законодавством, до яких виплати підвищення пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не відносяться.
Постановою Ленінського районного суду м.Харкова від 04 лютого 2010 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Управління пенсійного фонду України у Ленінському районі м.Харкова щодо відмови позивачу в перерахунку пенсії за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року. Зобов'язано Управління пенсійного фонду України у Ленінському районі м.Харкова провести позивачу перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за 2008 рік з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року. В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі Управління пенсійного фонду ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши наведені в скарзі доводи та перевіривши матеріали справи знаходить апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню виходячи з наступного.
Справа судом першої інстанції розглянута в порядку письмового провадження з дотриманням діючих на час ухвалення рішення норм процесуального права.
Відповідно до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно до п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в такій редакції : «Дітям війни ( крім тих, на яких поширюються дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги. Що виплачується замість пенсії, виплачується у підвищеному розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.»
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України, зокрема положення п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»
Зазначене рішення Конституційного суду є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим, і таким, що має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку із правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до ч. 2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо зобов’язання відповідача здійснити позивачеві щомісячне підвищення пенсії з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року
Також суд першої інстанції обгрунтовано визнав, що розрахунок щомісячного підвищення необхідно проводити з визначеного ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розміру мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Судом першої інстанції правильно не взято до уваги доводи відповідача про неврегулюваність механізму реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Також не впливають на висновки суду першої інстанції доводи апеляційної скарги про відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» доплат до пенсії і не можуть бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України зобов’язань, оскільки реалізація позивачем права на підвищення пенсії, яке базується на Законі України, не може бути поставлено у залежність від бюджетних асигнувань.
Судова колегія , перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, визнає , що рішення судом першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги
Керуючись ст.ст. 303,304,307, 308, 313, 317, 319, 324 ЦПК України, судова колегія
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України у Ленінському районі м.Харкова відхилити.
Постанову Ленінського районного суду м.Харкова від 04 лютого 2010 року залишити без зміни
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.
Головуючий
Судді