Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" жовтня 2007 р. Справа № 53/77-07
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Бондаренко В.П., судді Сіверін В.І. , Фоміна В.О.
при секретарі Чудних С.О.
за участю представників сторін:
позивача - Бубенко С.О. (довіреність у справі)
відповідача - Черниш В.С. (довіреність у справі)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2017Х/1-7) на рішення господарського суду Харківської області від 14.05.07 р. по справі № 53/77-07
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Радій, ЛТД" м. Мерефа Харківської області
до Українського державного НТЦ з технології та обладнання, обробки металів, захисту навколишньго середовища та використання вторинних ресурсів для металургії та машинобудування "Енергосталь" м. Харків
про викуп об"єкта оренди
встановила:
Позивач ТОВ фірма «Радій, ЛТД», звернувся до господарського суду з позовом, в якому просив зобов’язати відповідача УкрДНТЦ «Енергосталь»укласти договір купівлі-продажу на об'єкт оренди (нежитлових приміщень 1-го поверху № 20, 20а, 39, 85, 85а у технічному паспорті № 73477/81783 станом на 01.12.2006 року), що розташовані за адресою: м. Харків, пр. Леніна, 9, загальною площею 700,6 кв.м.
Рішенням господарського суду Харківської області від 14.05.2007 року по справі № 53/77-07 (судова колегія у складі: головуючий суддя Прохоров С.А., суддя Доленчук Д.О., суддя Хотенец П.В.) позовні вимоги позивача задоволені, зобов’язано відповідача укласти договір купівлі-продажу на нежитлові приміщення 1-го поверху № 20, 20а, 39, 85, 85а, що розташовані за адресою: м. Харків, пр. Леніна, 9, загальною площею 694,7 кв.м.
Відповідач із рішенням господарського суду Харківської області не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вважає, що рішення винесено при неправильному застосуванні норм процесуального та матеріального права на підставі неповного з’ясування та недоведеності обставин, що мають значення для справи. Просить рішення господарського суду Харківської області від 14.05.2007 року по справі № 53/77-07 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 18.09.2007 року за клопотанням позивача було призначено експертизу щодо ринкової вартості спірних нежитлових приміщень, які знаходяться за адресою: м.Харків, пр.Леніна, 9.
Проведення експертизи було доручено Харківському Науково-дослідному інституту судових експертиз ім. заслуженого професора М.С. Бокаріуса.
Ухвалою від 26.09.2007 року провадження по справі № 53/77-07 було поновлено на підставі надходження до канцелярії Харківського апеляційного господарського суду висновку оціночної експертизи за № 9046/9196 від 24.09.2007 року.
Вартість спірних нежитлових приміщень, у відповідності до висновку оціночної експертизи, станом на 08.05.2007 року (без врахування ПДВ) могла складати 4 207 610,00 грн.
Під час судового засідання, відповідач підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі.
Позивач у відзиві на апеляціну скаргу відповідача та в судовому засіданні зазначив, що доводи викладені в апеляційній скарзі безпідставні, тому просить залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 14.05.2007 року по справі № 53/77-07 - без змін.
Дослідивши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
31.10.1997 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди державного майна №9, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування приміщення к.№№142, 103, 122 загальною площею 142,8 кв.м., яке знаходиться за адресою м.Харків, пр.Леніна,9.
31.12.2003 р. сторонами підписана Додаткова угода до договору оренди державного майна за №9 , якою строк дії договору продовжено до 01.07.2016 р.
Відповідно до Додаткової угоди від 07.07.2004 р. сторони доповнили розділ 6 договору оренди №9 від 31.10.1997 р. підпунктом 6.4., яким передбачили, що орендар має переважне право на викуп орендованого приміщення на умовах передбачених діючим законодавстовм України.
01.12.2006 р. Додатковою угодою №8 до договору оренди державного майна за №9 в статті 12 "Юридичні адреса сторін" реквізити орендодавця викладені в наступній редакції: Орендодавець - УкрДНТЦ "енергосталь", 61166, м.Харків, пр.Леніна, 9, п/р 26007052300253 у відділенні №1 ХГРУ КБ Приватбанк, МФО 351533, код ЄДРПОУ 31632138.
Крім того, 01.04.2001 р. між сторонами було укладено ще договір оренди державного майна №107, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування приміщення кім. №81-85 б/н заг. площею 93,2 кв.м на 2-му поверсі та кім. №81-90, XVII заг. плошею 486,6 кв.м на 1-му поверсі дворового корпусу, всього - 579,8 кв.м.
01.07.2001 р. сторонами була підписана Додаткова угода до договору оренди державного майна №107 від 01.04.2001 р., якою орендодавець дає згоду орендарю провести реконструкцію орендуємих приміщень та подовжен строк дії договору до 01.04.2016 року.
01.12.2004 р. в Додатковій угоді до договору оренди державного майна №107 від 01.04.2001 р. зазначено, що у зв"язку з передачею майна ДНДПІ «Діпросталь» у відповідності до наказу Мінпромполітики України від 15.10.2004 р. №536 на баланс УкрДНТЦ «Енергосталь», Орендодавцем по договору оренди №107 від 01.04.2001 р. вважати УкрДНТЦ «Енергосталь».
Як вбачається з матеріалів справи, вказане нерухоме майно знаходилося в господарському віданні та обліковувалось на балансі ДНДПІ «Діпросталь».
15.10.2004 року на підставі Наказу № 536 Міністерства промислової політики України було розпочато процедуру припинення діяльності ДНДПІ «Діпросталь» шляхом його приєднання до УкрДНТЦ «Енергосталь». В грудні 2004 року ДНДПІ «Діпросталь» припинив свою діяльность, а майно ДНДПІ «Діпросталь» було передано до господарського відання та взято на баланс правонаступника, яким є Відповідач (УкрДНТЦ «Енергосталь», м. Харків).
Окремо слід відзначити, що за згодою відповідача (лист № ПП-33-2817 від 03.09.2001 року), а також на підставі рішень сесій Харківської міської ради (№118/1 від 22.06.1999 року, № 176/2 від 09.10.2001 року, № 2273 від 28.11.2001 року), позивач провів реконструкцію в орендованих приміщеннях з влаштуванням окремого входу на проспект Леніна та прибудовою перехідної галереї, яка об'єднала два окремих нежитлових приміщення в єдиний комплекс. Вказана реконструкція у відповідності до законодавства України, була прийнята та введена в експлуатацію за Актом державної комісії від 24.09.2002 року, який було затверджено Рішенням сесії Харківської міської ради за № 991 від 09.10.2002 року.
На підставі проведеної реконструкції, було змінено цільове призначення орендованих приміщень з актового залу, буфету, їдальні - на магазин продовольчих та непродовольчих товарів.
В червні 2004 року Позивач звернувся до керівництва ДНДПІ «Діпросталь»з проханням щодо викупу орендованих нежитлових приміщень. Комісією ДНДПІ «Діпросталь», що діяла на підставі наказу (розпорядження) за № 36 від 31.08.1998 було підготовлено та надано необхідний пакет документів, який було направлено на затвердження та погодження до Міністерства промислової політики України, яке своїм листом за № 14/8-1-2344 від 01.12.2004 року надало свою згоду на реалізацію нежитлових приміщень, орендованих позивачем, розташованих за адресою: м. Харків, пр. Леніна, 9.
Як вбачається з матеріалів справи, у зв"язку з отриманням згоди для відчуження спірних об"єктів оренди від визначеного державою розпорядника державним майном - Міністерства промисловою політики України, позивач неоднаразово звертався до відповідача з пропозиціями про укладення договору купівлі-продажу .
Проте, протоколи засідань комісії про розгляд звернень ТОВ фірми "Радій, ЛТД" від 05.04.2005 р. та 09.06.2006 р. та 19.03.2007 р. свідчать, що відповідач протягом 2005-2007 років відмовляв позивачеві у реалізації його переважного права на викуп орендованих приміщень.
Згідно зі Статутом Українського державного науково-технічного центру з технології та обладнання, обробки металів, захисту навколишнього середовища та використання вторинних ресурсів для металургії та машинобудування "Енергосталь", затвердженого Наказом Міністерства промислової політики України від 28.10.2005 р. Український державний науково-технічний центр з технології та обладнання, обробки металів, захисту навколишнього середовища та використання вторинних ресурсів для металургії та машинобудування "Енергосталь" створене на державному майні та підпорядковане Міністерству промислової політики України.
Окремо слід зазначити, що посилання відповідача на неможливість погодження з боку Міністерством промислової політики України щодо зміни правового режиму майна у вигляді листа, є помилковим виходячи з діючого на той час Наказу Міністерства промислової політики України за № 332 від 16.12.1997 року «Про порядок погодження з Міністерством промислової політики питань, пов’язаних з відчуженням основних фондів», п.п. 5.1. якого передбачає надання Міністерством промислової політики України «Погодження…»або «Рішення…»на підставі обґрунтування зазначеного у листі, додатків до нього поданого підприємством.
Також слід зазначити, що розділ 4.2 вказаного Наказу, передбачає порядок реалізації (продажу) основних фондів, Пункт 6 вказаного вище Наказу, зазначає що його дія розповсюджується на підприємства, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави згідно з додатком № 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.1997 року № 911.
Таким чином, обґрунтування відповідача в тексті апеляційної скарги на неможливість відчуження майна, що знаходиться у його повному господарському віданні –є помилковим.
Також слід зазначити, що відповідно до Наказу Міністерства промислової політики України за № 332 від 16.12.1997 року «Про порядок погодження з Міністерством промислової політики питань, пов’язаних з відчуженням основних фондів», п.п.4.2.1 якого передбачено, що рішення про відчуження шляхом реалізації (продажу) приймається безпосередньо підприємством. При цьому дозвіл на реалізацію дає орган державного управління, уповноважений управляти майном, яким є Міністерство промислової політики України.
Позивач звертався до Міністерства промислової політики України з додержавнням діючого на той час законодавства, а саме Наказу Фонду державного майна України «Про затвердження Положення про порядок відчуження основних засобів, що є державною власністю»№ 1477 від 30.07.1999 року (зі змінами та доповненнями внесеними станом на 29.03.2004 року), який і було розроблено відповідно до норм встановлених Законів України "Про приватизацію державного майна", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", "Про оренду державного та комунального майна", та Наказу Міністерства промислової політики України за № 332 від 16.12.1997 року «Про порядок погодження з Міністерством промислової політики питань, пов’язаних з відчуженням основних фондів», які передбачали процедуру відчуження державного майна.
Як вбачається з тексту звернення ДНДПІ «Діпросталь»до Міністерства промислової політики України за № ПП-01-3108 від 22.06.2004 року, нежитлові приміщення 1-го поверху № 20, 20а, 39, 85, 85а, що розташовані за адресою: м. Харків, пр. Леніна, 9, загальною площею 700,6 кв.м., відносяться до об'єктів невиробничого призначення (актовий зал, буфет, ідальня), є структурним підрозділом інституту і мають окрему систему енергозабезпечення, водопідведення та водовідведення, які можуть бути виділені в окремий інвентарний об’єкт без порушення технологічної єдності Інституту.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити , що посилання апелянта на ч.3 ст.203 Цивільного кодексу України, ч.4 ст.179 Господарського кодексу України є недоречним, оскільки дані норми діючого законодавства передбачають вільне волевиявлення учасника правочину.
Проте, від імені держави спірним майном розпоряджається Міністерство промислової політики України, а не відповідач, яке надало згоду на відчуження спірного майна від імені держави саме позивачеві.
Окрім цього, колегія суддів зазначає, що в ході судового розгляду встановлено, що між сторонами існують правовідношення, в силу якого сторони зобов"язані укласти договір купівлі-продажу об"єкту оренди, але відповідач безпідставно ухиляється від цієї дії.
За правовою природою в даному випадку суд, спонукаючи відповідача до укладення договору, підтверджує зміну правовідношення між сторонами.
Стосовно ринкової вартості орендованого приміщення, колегія суддів зазначає, що відповідно до висновку оціночної експертизи №9046 Харківського Науково-дослідного інституту судових експертиз ім. заслуженого професора М.С. Бокаріуса, який є належним доказом по справі, ринкова вартість орендованих приміщень станом на 08.05.2007 року (без врахування ПДВ) могла складати 4 207 610,00 грн.
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку задовольняючи позов, а тому з урахуванням мотивувань зазначених в даній постанові, дане рішення має бути залишено без змін, а апеляційна скарга відповідача без задоволення.
На підставі вищевикладеного та керуючись, статтями 99, 101, 102, п.1 статті 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -
постановила:
1. Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Харківської області від 14.05.2007 року по справі № 53/77-07 залишити без змін.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя Бондаренко В.П.
Судді Сіверін В.І.
Фоміна В.О.