СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
10 жовтня 2007 року | Справа № 2-23/6366-2007А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гоголя Ю.М.,
суддів Горошко Н.П.,
Голика В.С.,
секретар судового засідання Наконечний О.В.
за участю представників сторін:
представник позивача, Колесніченко Віктор Олександрович, довіреність № б/н від 10.05.07, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сонячний берег";
представник відповідача, Федотова Інесса Олексіївна, довіреність № 010-1/905 від 23.08.07, Міністерство економіки України в Автономній Республіці Крим;
представник позивача, Вєрнезі Дмитро Миколайович, довіреність № б/н від 10.05.07, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сонячний берег";
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонячний берег" на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іщенко Г.М.) від 07.08.2007 року у справі № 2-23/6366-2007А
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонячний берег" (вул. Морська, 12-а,Саки,96500)
до Міністерства економіки України в Автономній Республіці Крим (пр. Кірова, 13,м.Сімферополь,95005)
про визнання незаконною відмови в реєстрації іноземної інвестиції.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Сонячний берег” звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Міністерства економіки Автономної Республіки Крим про визнання незаконною відмови в реєстрації іноземної інвестиції від 09.02.2007 року № 040-1.1/157 та зобов'язання відповідача провести реєстрацію іноземної інвестиції Компанії “Равіс ЛЛС” у формі внеску до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю “Сонячний берег” згідно поданого інформаційного повідомлення.
При цьому позивач вказував, що чинне законодавство не містить будь-яких обмежень або заборони на внесення іноземним власником товариства тільки частини свого внеску до статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю за рахунок коштів інвестованих їм до України.
Відповідач з позовними вимогами не погодився за мотивами, викладеними у запереченнях на позов, вважає, що оскільки зміни відносно оцінки внеску іноземного інвестора в іноземній валюті зареєстровані не були, то позивачем порушені вимоги статей 1, 2, 5 Закону України “Про режим іноземного інвестування”, що є підставою для відмови у проведенні реєстрації іноземної інвестиції.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іщенко Г.М.) від 07.08.2007 року у справі № 2-23/6366-2007А у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонячний берег" до Міністерства економіки України в Автономній Республіці Крим про визнання незаконною відмови в реєстрації іноземної інвестиції відмовлено повністю.
Не погодившись з постановою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сонячний берег" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду першої інстанції скасувати, мотивуючи скаргу тим, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з’ясуванні обставин справи.
Розглянувши матеріали справи, в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.
Згідно пункту 6 Закону України “Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України”, що набрав чинність 01.11.2005 року, до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Провадження по адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, що діє на час здійснення окремої процесуальної дії, розгляду справи.
Судова колегія, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані сторонами докази, погоджується з висновком суду першої інстанції, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Реєстрація іноземних інвестицій в Міністерстві економіки Автономної Республіки Крим здійснюється відповідно до Положення про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.1996 року № 928.
Відмова в державній реєстрації іноземних інвестицій можлива лише у разі, коли здійснення цієї інвестиції суперечить законодавству України, або подані документи не відповідають вимогам цього Положення (пункт 9 Положення про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій).
Як було встановлено судом першої інстанції, 09.02.2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Сонячний берег” одержало від Міністерства економіки Автономної Республіки Крим відмову за № 040-1.1/157 провести реєстрацію іноземної інвестиції Компанії “Равіс ЛЛС” у формі внеску до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю “Сонячний берег” згідно поданого інформаційного повідомлення.
При цьому Міністерство економіки Автономної Республіки Крим вказало, що Товариству з обмеженою відповідальністю “Сонячний берег” необхідно внести та зареєструвати зміни до статуту, оцінив частку іноземного інвестора (засновника) Компанії “Равіс ЛЛС” в іноземній конвертованій валюті. Іноземна інвестиція, яка вноситься Компанією “Равіс ЛЛС” буде зареєстрована після усунення вищевказаних порушень діючого законодавства.
Закон України “Про режим іноземного інвестування” визначає особливості режиму іноземного інвестування на території України, виходячи з цілей, принципів і положень законодавства України.
Відповідно до статті 14 Закону України “Про режим іноземного інвестування” відмова в державній реєстрації іноземних інвестицій можлива лише у разі порушення встановленого порядку реєстрації.
Згідно пункту 3 Положення про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій, крім інших, передбачених у цьому Положенні документів для державної реєстрації, іноземний інвестор або уповноважена їм особа повинна пред'явити документи, що підтверджують форму здійснення іноземної інвестиції - установчі документи.
07.02.2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Сонячний берег” звернулося до Міністерства економіки Автономної Республіки Крим з проханням зареєструвати іноземну інвестицію.
Згідно статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Товариства з обмеженою відповідальністю створюються і діють на підставі установчого договору і статуту (стаття 4 Закону України Про господарські товариства”).
Відповідач вважає, що оскільки інвестиція здійснюється у статутний фонд, то документом, який підтверджує внесок до товариства є статут.
Як було встановлено, з матеріалів справи вбачається, що згідно пункту 4.3 розділу 4 “Майно, фонди і прибуток товариства” статуту Товариства з обмеженою відповідальністю “Сонячний берег”, зареєстрованого виконавчим комітетом Сакської міської ради під №18431050002000266, частка засновника (іноземного інвестора) Компанії “Равіс ЛЛС” становить 300375,00 грн.
Для реєстрації документів іноземний інвестор, а також один із засновників Товариства з обмеженою відповідальністю “Сонячний берег” Компанія “Равіс ЛЛС ”вносить кошти в розмірі 56000,00 доларів США, як внесок у статутний фонд Товариства з обмеженою відповідальністю “Сонячний берег”.
У інформаційному повідомленні про внесення іноземної інвестиції у графі 3 форма здійснення інвестиції позивач вказує - внесок у статутний фонд діючого підприємства.
Іноземні інвестиції, включаючи внески в статутний фонд підприємства, оцінюються в іноземній валюті й в валюті України за домовленістю сторін на основі цін міжнародних ринків або ринку України (стаття 5 Закону України “Про режим іноземного інвестування”).
Згідно частині 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судова колегія, так як і суд першої інстанції, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності в порядку статей 69, 70, 86 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає, що оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю “Сонячний берег” зміни відносно оцінки внеску іноземного інвестора в іноземній валюті зареєстровані не були, то відмова Міністерства економіки Автономної Республіки Крим від 09.02.2007 року № 040-1.1/157 провести реєстрацію іноземної інвестиції Компанії “Равіс ЛЛС” у формі внеску до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю “Сонячний берег”, згідного поданого інформаційного повідомлення, є законною.
Таким чином, відповідачем було надано докази, що підтверджують свої заперечення та документально спростовано надані позивачем вимоги.
Отже, Міністерством економіки Автономної Республіки Крим надані докази, які підтверджують обґрунтованість відмови в проведенні державної реєстрації іноземної інвестиції, що є підставою для відмови Товариству з обмеженого відповідальністю “Сонячний берег” у задоволенні позову.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Але позивач стверджує, що Конституція України не передбачає пріоритетності застосування того чи іншого закону в тому числі залежно від дати набрання законом чинності або предмета правового регулювання.
Однак, преамбулою Закону України „Про режими іноземного інвестування” визначено, що цей Закон визначає особливості режиму іноземного інвестування на території України, виходячи з цілей, принципів і положень законодавства України.
Таким чином, оскільки даний Закон є спеціальною нормою права, що регулює вузьку галузь суспільних відносин, він являється пріоритетним.
Також позивач помилково вважає, що судом проігноровано норми Указу Президента України „Про деякі питання іноземного інвестування” від 07.07.1998 року № 748/98 де вказано, що іноземні інвестиції можуть здійснюватись у виді валюти України, тому що неправильно розуміє термін „реінвестиція”.
Згідно до вищезазначеного Указу, іноземні інвестиції при первинному інвестуванні можуть здійснюватися у вигляді валюти України, яку придбано за іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України або одержано іноземним інвестором як прибуток (дохід) внаслідок здійснення іноземних інвестицій в Україні.
Аналогічна норма закріплена у статті 2 Закону України „Про режим іноземного інвестування” де вказано, що іноземні інвестиції у вигляді валюти України дозволені тільки при реінвестиціях в об’єкт первинного інвестування, або які-небудь інші об’єкти, за умови сплати податку на прибуток (доходи).
Відповідно до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” реінвестиція – господарська операція, яка передбачає здійснення капітальних або фінансових інвестицій за рахунок доходу (прибутку), отриманого від інвестиційних операцій.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна інстанція вважає, що судом першої інстанції встановлені всі фактичні обставини справи, правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, тому підстави для скасування постанови господарського суду відсутні.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України у разі залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови судового рішення без змін, суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 24, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонячний берег" залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.08.2007 року у справі № 2-23/6366-2007А залишити без змін.
Ухвала набирає законну силу з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.
Головуючий суддя Ю.М. Гоголь
Судді Н.П. Горошко
В.С. Голик