СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
03 жовтня 2007 року | Справа № 2-26/3989-2007 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Прокопанич Г.К.,
суддів Маслової З.Д.,
Лисенко В.А.,
за участю представників сторін:
прокурор: не з'явився;
позивача: не з'явився;
відповідача: Лисейко О.Ю., довіреність б/н від 26.09.2007; Моргунової Г.Є., довіреність б/н від 26.09.2007 - Санаторій "Долоси";
відповідача: не з'явився - товариство з обмеженою відповідальністю "Меридіан";
третьої особи: не з'явився;
розглянувши апеляційне подання Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Проніна О.Л.) від 19.07.2007 у справі № 2-26/3989-2007
за позовом Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора (вул. Дзержинського, 6, м.Сімферополь, 95000)
в інтересах держави в особі Масандрівської селищної ради (вул. Стаханівська, 21, с.м.т. Масандра, м. Ялта, 98650)
до Санаторію "Долоси" (с. Радянське, с.м.т. Масандра, м. Ялта, 98651)
товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан" (вул. Будівельників, 12, м.Дніпропетровськ, 49089)
3-тя особа:
Міністерство охорони здоров'я України (вул. М. Грушевського, 7, м.Київ 21, 01021)
про визнання недійсним інвестиційного договору
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.07.2007 (суддя Проніна О.Л.) припинено провадження у справі № 2-26/3989-2007 за позовом Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Масандрівської селищної ради до Санаторію "Долоси" , товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан", третя особа - Міністерство охорони здоров'я України про визнання недійсним інвестиційного договору.
Не погодившись з постановленим судовим актом, Сімферопольський міжрайонний природоохоронний прокурор вніс апеляційне подання, в якому просить ухвалу скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Заперечення на апеляційне подання до суду не надходили.
У зв'язку з зайнятістю у іншому судовому процесі суддів Латиніна О.А. та Котлярової О.Л. 03.10.2007 за розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду О.А. Латиніна у складі судової колегії була проведена заміна суддів Латиніна О.А. та Котлярової О.Л. на суддів Маслову З.Д. та Лисенко В.А.
У судове засідання 03.10.2007 прокурор, представники позивача, відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан" та третьої особи - Міністерства охорони здоров'я України не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.
За клопотанням представників відповідача - Санаторію "Долоси" судочинство здійснювалось російською мовою.
Розглянувши справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
У березні 2007 року Сімферопольський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Масандрівської селищної ради до Санаторію "Долоси", товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан", третя особа - Міністерство охорони здоров'я України, просив визнати недійсним інвестиційний договір, укладений 02.11.2004 між Санаторієм "Долоси" та товариством з обмеженою відповідальністю "Меридіан".
Відповідач - Санаторій "Долоси" підтримує позовні вимоги Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора (а.с. 34-35).
Письмові заперечення товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан" проти позову у матеріалах справи відсутні.
Оскаржувана ухвала мотивована посиланням на пункт 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників відповідача - Санаторію "Долоси", обговоривши доводи апеляційного подання, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційне подання таким, що підлягає задоволенню, а ухвала скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Як свідчать матеріали справи, предметом спору є визнання недійсним інвестиційного договору, укладеного 02.11.2004 між Санаторієм "Долоси" та товариством з обмеженою відповідальністю "Меридіан".
Припиняючи провадження у справі, суд виходив з того, що Додатковою угодою № 1 від 01.06.2005 до інвестиційного договору від 02.11.2004, укладеною між Санаторієм "Долоси" та товариством з обмеженою відповідальністю "Меридіан" сторони досягли згоди про розірвання зазначеного договору.
Пунктом 2 вищезгаданої угоди передбачено, що ця Додаткова угода вступає в силу з моменту підписання її сторонами. Договір вважається розірваним з 01.06.2005.
Згідно з пунктом 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Однак, відповідно до пункту 1 статті 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Пунктом 3 Додаткової угоди від 01.06.2005 встановлено, що зобов’язання сторін за договором припиняються з моменту набрання чинності цією Додатковою угодою, всі раніше досягнуті домовленості між сторонами, що суперечать цій Додатковій угоді, припиняють свою дію з моменту вступу її в силу.
Отже, правові наслідки розірвання договору не тотожні правовим наслідкам визнання право чину недійсним.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов хибного висновку про відсутність предмету спору та припинення провадження справі.
Керуючись статтями 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційне подання Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.07.2007 у справі № 2-26/3989-2007 скасувати.
3. Справу передати на розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.
Головуючий суддя Г.К. Прокопанич
Судді З.Д. Маслова
В.А. Лисенко