Україна
Справа № 2-2430/2010р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2010 року суддя Первомайського міського суду Луганської області Мазка Н.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайську справу за позовом позивача ОСОБА_1 до відповідача Управління Пенсійного Фонду України в м. Первомайську про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у виплаті підвищення до пенсії та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату доплати у вигляді підвищення до пенсії, як дитині війни, згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,
В с т а н о в и в:
Позивач звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що відповідно до ст. 1 Закону України № 2195 – IV від 18.11.2004 р. «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни, оскільки народився 05 листопада ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Згідно зі ст. 6 зазначеного Закону з першого січня 2006 року йому повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. У 2006-2007 роках така допомога йому не виплачувалась, а у 2008 – 2010 роках виплачувалась у неповному обсязі.
Згідно ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009р.» з 01 січня 2009р. прожитковий мінімум встановлено на рівні грудня 2008р.
21 червня 2010 року звернувся до відповідача з заявою про призначення підвищення до пенсії. Відповідач листом № 1964/Т - 11 від 01 липня 2010 р. у підвищенні пенсії відмовив з посиланням на те, що ним провадяться виплати у законодавчо встановленому порядку.
Позивач просить визнати протиправними дії відповідача з відмови в виплаті підвищення до пенсії, зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату доплати у вигляді підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01 січня 2009 р. по 01 липня 2010 р. та в подальшому згідно діючого законодавства, сплачені ним судові витрати.
Позивач підтримав позовні вимоги, просить їх задовольнити.
Представник відповідача позов не визнала, просить відмовити в задоволенні позову, розглянути справу у її відсутність, а в письмових запереченнях послалась на те, що в УПФУ м. Первомайська знаходиться на обліку позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, позивач із заявою звернувся у червні 2010 р. до УПФУ в м. Первомайську про підвищення йому пенсії, згідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». УПФУ в м. Первомайську заявнику було дано роз’яснення з цього питання.
Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» № 2195 – ІУ від 18.11.2004 року дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Визначення мінімального розміру пенсії за віком надано лише ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Так, частиною 1 цієї статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому ч.3 цієї ст. встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за цим законом.
Згідно ч.2 ст. 5 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» виключно цим Законом визначається мінімальний розмір пенсії за віком , а ч.1 цієї ст. передбачено, що дія інших нормативно – правових актів може поширюватись на ці відносини лише у випадках передбачених цим законом, або в частині , що не суперечить цьому закону.
Відповідно до ч.2 ст. 95 Конституції України виключно Законом України «Про державний бюджет України» визначається будь–які видатки Держави на загально суспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (ст. 7 цього Закону).
Враховуючи, що згідно ст. 7 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не з бюджету Пенсійного фонду України, який затверджує КМУ, то дії УПФУ в м. Первомайську не можуть бути визнані такими, що не відповідають діючому законодавству, оскільки відповідали вимогам вищезазначених правових актів, тому і не було підстав для обов’язку щомісячно виплачувати доплату до пенсії.
Згідно зі ст. 41 ЗУ«Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107 від 28.12.2007 року дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановлених для учасників війни – 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року у справі № 10 – рп2008 визнано таким, що не відповідають Конституції України, положенням п.41 розділу ІІ ЗУ «Про Державний бюджет України 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Згідно ст. 75 Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є Верховна Рада України. А це означає, що право приймати закони, вносити зміни у разі, коли воно не здійснюється безпосередньо народом належить виключно Верховній раді України і не може передаватися іншим органам чи посадовим особам, у тому числі Конституційному Суду України. З наведеного випливає, що Верховна Рада України може змінити закон виключно законом, а не іншим чином.
Приймаючи рішення Конституційний Суд України не має компетенції відловлювати дію положень, що діяли раніше. Ухвалою Конституційного суду України від 19.05.2009 року № 27-у/2009 було встановлено, що непоширення мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у абзаці першому частини першої ст. 28 Закону № 1058-ІV, на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього Закону, дає підстави стверджувати про наявність прогалин у законодавчому регулюванні виплат дітям війни, передбаченої у ст. 6 Закону № 2195-ІV. Ця прогалина полягає у відсутності механізму вирахування мінімальної пенсії за віком, на 30% якої мають підвищуватися дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії. Заповнення прогалин має здійснюватися законодавцем, а тому вирішення цього питання не належить до повноважень Конституційного суду України.
Після винесення Конституційним судом України Рішення від 22 травня 2008 р. – рішення про відновлення дії вищезазначеного законодавчого акту України в редакції, чинній до внесення змін до нього, Верховною Радою України не приймалося. Внаслідок цього, порядок обчислення підвищення до пенсії залишитвся неврегульованим. Тому, відповідно до п. 8 Постанови КМУ від 28 травня 2008 р. № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної грошової допомоги, що виплачується замість підвищення провадиться у таких розмірах: з 22 травня - 48 гр 10 к, з 1 липня – 48 гр 20 к, з 01 жовтня 2008 р. – 49 гр 80 к.
По цим підставам позивачу з 01 січня 2009 р. сплачується підвищення до пенсії, як дитині війни в розмірі 49,80 гр.
Відшкодування судового збору не передбачено бюджетом ПФУ.
Дослідивши надані докази, письмові заперечення, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
В суді встановлено:
Позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в с. Крива Руда Семенівського району Полтавської області , є пенсіонером, пенсію отримує в Первомайському Управлінні Пенсійного фонду України.
Позивач надав довідку № 6674 від 20 вересня 2005 р. видану Управлінням праці та соціального захисту населення м. Первомайська, яка підтверджує наявність у нього статусу «діти війни».
Цей статус позивача відповідачем не заперечувався.
Ст. 6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни» №2195\1У від 18.11.2004 року передбач Ст. 6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни» №2195\1У від 18.11.2004 року передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Вказана норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідними критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно, її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із законом «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм закону «Про соціальний захист дітей війни».
Таким чином, вимоги позивача щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську здійснити перерахунок підвищення пенсії «дитині війни» за 2009 рік підлягають задоволенню.
Ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік» від 27.04.2010 р. передбачено, що розміри державних соціальних гарантій на 2010 р., що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними Законами України, цим законом та нормативно – правовими актами Кабінету Міністрі України.
Таким чином в 2010 р. діє ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», яка передбачає, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком, та Постанова КМУ від 28.05.2008 р. № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка передбачає, зокрема, виплату дітям війни підвищення до пенсії у таких розмірах: з 22.05.2008 року – 48,10 грн., з 01.07.2008 року – 48,20 грн.; з 01.10.2008 року - 49,80 грн; з 01.01.2009 р. – 49,80 грн. Виходячи з загального правила про пріоритет Законів над підзаконними нормативними актами суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за період з 01 січня 2009 р. по 31 грудня 2009 р., з 01 січня 2010 р. по 01 липня 2010 р.
Оскільки позивач позовні вимоги не обмежив кінцевим терміном, суд вважає за можливе покласти на відповідача обов’язок після 01 січня 2010 року виплачувати позивачу до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни на період дій ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195 – ІУ від 18.11.2004 року у редакції, яка передбачає, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Оскільки позивач, як дитина війни, з 01 січня 2009 р. отримує від відповідача регулярно щомісячно зазначену соціальну виплату, і спір стосується тільки її розміру, суд вважає за можливе прийняти рішення про розрахунковий розмір такої виплати, конкретні розрахунки підвищення повинен визначити відповідач відповідно до своїх функцій та компетенції. В рамках заявлених позовних вимог суд вважає за можливе прийняти рішення про покладення на відповідача обов’язку здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії позивачу в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 01 січня 2009 р. по 31 грудня 2009 р., з 01 січня 2010 р. по 01 липня 2010 р. та в подальшому з урахуванням раніше здійснених виплат.
Оскільки, на підставі ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 р. Пенсійний Фонд України його підприємства, установи та організації звільнені від сплати державного мита, не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат.
Передбачений ст. 257 ЦК України загальний строк позовної давності тривалістю у 3-и роки позивачем не пропущений.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 212-215 ЦПК України, -
В и р і ш и в:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в м. Первомайську Луганської області щодо відмови в нарахуванні та виплаті підвищення до пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2009 р. по 31 грудня 2009 р., з 01 січня 2010 р. по 01 липня 2010 р.
Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Первомайську Луганської області здійснити перерахунок та виплатити підвищення до пенсії ОСОБА_1 в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 01 січня 2009 р. по 31 грудня 2009 р., з 01 січня 2010 р. по 01 липня 2010 р. та в подальшому з урахуванням раніше здійснених виплат на період дій ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195 – ІУ від 18.11.2004 року у редакції, яка передбачає, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному суді Луганської області через Первомайський міський суд Луганської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Суддя