Україна
Справа № 2- 2371/2010р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2010 року суддя Первомайського міського суду Луганської області Мазка Н.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайську справу за позовом позивача ОСОБА_1 до відповідача Управління Пенсійного Фонду України в м. Первомайську про визнання дій відповідача з відмови в нарахуванні та виплаті підвищення до пенсії неправомірними та зобов’язання перерахувати та виплатити призначене підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», -
В с т а н о в и в:
Позивач звернувся до суду з позовом посилаючись на те, що належить до соціальної групи діти війни, оскільки народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Згiдно зi ст. 6 Закону, з 01.01.2006 року йому повинна виплачуватись щомiсячна соцiальна державна допомога у розмiрi 30 вiдсоткiв мiнiмальної пенсiї за вiком.
У травні 2010 р. звернувся з письмовою заявою до відповідача про підвищення пенсії, як дитині війни у відповідності з ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, однак у своєму листі № 1737/К-11 від 07 червня 2010 р. останній відмовив у виплаті цієї доплати.
Вважає дії вiдповiдача неправомірним, виходячи з наступного:
3 01 січня 2004 р. набрав чинності Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 р. № 1058-4 (надалі Закону № 1058), який у ст. 6 передбачив, що непрацездатні громадяни, крім пенсійних виплат iз системи пенсійного забезпечення, мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.
Правовий статус дітей війни встановлює Закон України «Про соціальний захист дітей війни» (далі закон № 2195) i визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею 6 Закону № 2195 встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соцiальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 вiдсоткiв мінімальної пенсії за віком. Виплата зазначеної надбавки здійснюється незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Відносно визначення розміру такого підвищення належить звернути увагу на статтю 28 Закону № 1058, згідно до якої мiнiмальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмiрi прожиткового мiнiмуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Визначення прожиткового мiнiмуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалiзацiї державної, конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України “Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14. Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону № 2505-4 від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мiнiмум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних i демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України на вiдповiдний рік. Прожитковий мiнiмум публікується в офiцiйних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Йому відомо, що з моменту набрання чинності Законом України “Про соціальний захист дітей війни” № 2195 дія статті 6 вказаного закону, що встановлює підвищення пенсій на 30% мiнiмальної пенсії за віком, неодноразово припинялася іншими законами України (в основному щорічними законами про Держбюджет України), що суперечать ч. 2 ст. З Закону № 2195, якою передбачено, що державні соцiальнi гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Також йому відомо, що Конституційним Судом України рішеннями від 09.07.07р. та від 22.05.08 р. зміни в статтю 6 Закону № 2195 визнані неконституційними (не чинними). Тому він вважає, що, після набрання чинності вищевказаними рішеннями КСУ, відповідачем були порушені його права на одержання підвищення до його особистої пенсії розмiрi 30% мiнiмальної пенсії за віком.
Статтею 62 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” від 19 грудня 2006 року № 489-5, був затверджений прожитковий мінімум на 2007 р. на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня — 380.00 гривень, з 1 квітня — 387.00 гривень, з 1 жовтня 395.00 гривень. Зазначена стаття була змінена Законом України від 15 березня 2007 р.№ 749-5 i прожитковий мiнiмум для особи, яка втратила працездатність, визначено з 1 січня — 380 гривень, з 1 квітня — 406 гривень, з 1 жовтня — 411 гривень. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мiнiмального розміру пенсії за віком вiдповiдно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мiнiмум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п’ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає вiдповiдно 410 грн. 06 коп. та 415 грн. 11 коп. У 2007 р. вiдповiдач йому зовсім не виплачував підвищення до пенсії як ,,дитині війни”, але вважає, що з липня 2007 р. він мав право на одержання підвищення у розмiрi 123.02 грн. (410,06 грн. х 30%), а з жовтня 2007 р. (415,11 грн. х 30 %) — 124.53 грн. до чергового неконституційного припинення чинності ст. 6 Закону № 2195, тобто до 01.01.08 р.
Статтею 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р., що набрав чинності з 01.01.2008р. був затверджений прожитковий мінімум на 2008р. на одно особу, яка втратила працездатність з 01 січня – 470 грн., з 01 квітня – 481 грн., з 01 липня – 482 грн., з 01 жовтня – 498 грн.
Крім того, п 41 розділу 11 вказаного закону вносилися зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і її викладено в наступній редакції «дітям війни, крім тих, на яких поширюється дія закону «Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту» до пенсії виплачується підвищення в розмірі надбавки встановленої для учасника війни. Згідно до ч. 3 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», учасникам війни виплачується підвищуються на 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідач сплачує йому підвищення (надбавку) передбаченому Законом № 107 у розмірі 47 грн. з 01 січня 2008р., але вказані зміни нині втратили чинність на підставі рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008р, і підвищення повинно складати з травня 2008р. – 144,30 грн., а з 01.07.08р. – 144,60 грн., з 01.10.08р. – 149,40 грн.
Згідно ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009р.» з 01 січня 2009р. прожитковий мінімум встановлено на рівні грудня 2008р., тобто у розмірі, який було встановлено з 01 жовтня 2008р. – 498 грн., отже розмір надбавки з 01.01.09р. повинен складати 149,40 грн. Закон України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» № 1646-У1 від 20.10.2009 р. З 01 листопада 2009 р. Прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність встановлено 632,00 грн. (30% складає 189,60 грн., а відповідач сплатив 49,80 грн.), з 01.01.2010 р. – 695 грн. (30 % складає 208,50 грн., а відповідач сплачував 49,80 грн.). Також цим же законом встановлено прожитковий мінімуми для осіб, що втратили працездатність з 01.04.2010 р. – 706 грн., з 01.07.2010 р. – 709 грн., з 01.10.2010 р. – 723 грн., з 01.12.2010 р. – 734 грн.
Вказану доплату як особі, що має статус «дитина війни», відповідач повинен був йому призначити без його особистого звернення до нього з заявою, тому він вважає, що за весь вказаний ним період він повинен йому провести донарахування надбавки.
Згідно до ст. 46 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» суми пенсії, не отримані своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження.
Таким чином його позовні вимоги складають 3 662 грн. 97 коп., що було недовиплаченої відповідачем за період з 09 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р. та з 22 травня 2008 р. по 01 липня 2010 р.
Просить стягнути з відповідача на його користь недовиплачене підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195, виходячи з 30 % мінімальної пенсії за віком, за період з 09 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р. та з 22 травня 2008 р. по 01 липня 2010 р. в сумі 3 662 грн. 97 коп., з 01 липня 2010 р. в подальшому згідно діючого законодавства, та стягнути судові витрати.
Позивач позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Представник відповідача позов не визнала, просить відмовити в задоволенні позову, розглянути справу у її відсутність, а в письмових запереченнях послалась на те, що в УПФУ м. Первомайська знаходиться на обліку позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження. Із заявою звернувся в травні 2010 р. до УПФУ в м. Первомайську про підвищення йому пенсії, згідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». УПФУ в м. Первомайську заявнику було дано роз’яснення з цього питання.
Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» № 2195 – ІУ від 18.11.2004 року дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Визначення мінімального розміру пенсії за віком надано лише ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Так, частиною 1 цієї статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому ч.3 цієї ст. встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за цим законом.
Згідно ч.2 ст. 5 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» виключно цим Законом визначається мінімальний розмір пенсії за віком , а ч.1 цієї ст. передбачено, що дія інших нормативно – правових актів може поширюватись на ці відносини лише у випадках передбачених цим законом, або в частині , що не суперечить цьому закону.
Відповідно до ч.2 ст. 95 Конституції України виключно Законом України «Про державний бюджет України» визначається будь–які видатки Держави на загально суспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (ст. 7 цього Закону).
Враховуючи, що згідно ст. 7 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не з бюджету Пенсійного фонду України, який затверджує КМУ, то дії УПФУ в м. Первомайську не можуть бути визнані такими, що не відповідають діючому законодавству, оскільки відповідали вимогам вищезазначених правових актів, тому і не було підстав для обов’язку щомісячно виплачувати доплату до пенсії.
Ст. 111 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» №489 – У від 19.12.2006 року встановлено, що в 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 З № 2195- ІУ, виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на кого поширюється дія ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. З 01 січня 2007 року зазначена норма реалізована в автоматизованому режимі за матеріалами пенсійних справ. Розмір надбавки інвалідам дітям війни з 01.01.2007р. складав 19 грн., з 01.04.2007р. – 20,30 грн., з 01.10.2007р. – 20,55 грн.
По тим підставам, що позивач не являється інвалідом, то в 2007 році він не одержував зазначену надбавку до пенсії на підставі Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Згідно зі ст. 41 ЗУ«Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107 від 28.12.2007 року дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановлених для учасників війни – 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Тому, згідно діючого законодавства з 01.01.2008 року позивач отримував підвищення до пенсії у розмірі 47 грн. з 01.01.2008 р.; з 01.04.2008 року – 48,10 грн., з 01.07.2008 року – 48,20 грн.; з 01.10.2008 року - 49,80 грн.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року у справі № 10 – рп2008 визнано таким, що не відповідають Конституції України, положенням п.41 розділу ІІ ЗУ «Про Державний бюджет України 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Разом з тим, рішення про відновлення дії вищезазначеного законодавчого акту України у редакції, чинній до внесення змін до нього, Верховною Радою України не приймалося. Внаслідок цього, порядок обчислення підвищення до пенсії залишився неврегульованим. Тому, відповідно до п.8 Постанови КМУ від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» ) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22.05.2008 року – 48,10 грн., з 01.07.2008 року – 48,20 грн.; з 01.10.2008 року - 49,80 грн; з 01.01.2009 р. – 49,80 грн.
Згідно ст. 75 Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є Верховна Рада України. А це означає, що право приймати закони, вносити зміни у разі, коли воно не здійснюється безпосередньо народом належить виключно Верховній раді України і не може передаватися іншим органам чи посадовим особам, у тому числі Конституційному Суду України. З наведеного випливає, що Верховна Рада України може змінити закон виключно законом, а не іншим чином.
Приймаючи рішення Конституційний Суд України не має компетенції відловлювати дію положень, що діяли раніше. Ухвалою Конституційного суду України від 19.05.2009 року № 27-у/2009 було встановлено, що непоширення мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у абзаці першому частини першої ст. 28 Закону № 1058-ІV, на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього Закону, дає підстави стверджувати про наявність прогалин у законодавчому регулюванні виплат дітям війни, передбаченої у ст. 6 Закону № 2195-ІV. Ця прогалина полягає у відсутності механізму вирахування мінімальної пенсії за віком, на 30% якої мають підвищуватися дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії. Заповнення прогалин має здійснюватися законодавцем, а тому вирішення цього питання не належить до повноважень Конституційного суду України.
У зв’язку з тим, що Верховною Радою України не приймалося рішення стосовно поновлення дії норм закону України «Про соціальний захист дітей війни», що діяли до внесення змін Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до законодавчих актів України», застосувати положення ст. 6 у редакції Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що діяв до 01.01.2008 року правових підстав немає.
На підставі ст. 6 Конституції України органи виконавчої влади здійснюють свої положення у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством…
До того ж, позивач вимагає відшкодування судових витрат та державного мита. Але такі видатки бюджетом Пенсійного фонду не передбачено.
Відповідно до ст. 73 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (№ 1058-IV від 09.03.2003 р.) кошти Пенсійного фонду використовуються на:
1. виплату пенсій, передбачених цих Законом;
2. надання соціальних послуг, передбачених цим Законом;
3. фінансування адміністративних витрат, пов’язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду;
4. оплату послуг з виплати та доставки пенсій;
5. формування резерву коштів Пенсійного фонду.
Пунктом 2 ст. 73 Закону передбачено, що забороняється використання коштів Пенсійного фонду для оплати договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат та на цілі, не передбачені цим Законом.
До того ж, відповідно до п. 34 ст. 4 Декрету КМУ «Про державне мито» ( від 21.01.1993 № 7 – 93) Пенсійний фонд України, його підприємства, установи й організації від сплати державного мита звільняються.
Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Дослідивши надані докази, письмові заперечення, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
В суді встановлено:
Позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 р. в с. Чечевизня, Іванінського району, Курської області, є пенсіонером , пенсію отримує в Первомайському Управлінні Пенсійного фонду України.
Позивач надав довідку № 2371 від 30 серпня 2005 року, видану Управлінням праці та соціального захисту населення м. Первомайська, яка підтверджує наявність у нього статусу «діти війни».
Цей статус позивача відповідачем не заперечувався.
Ст. 6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни» №2195\1У від 18.11.2004 року передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» призупинена дія ст. 6 зазначеного Закону.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007» та абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 1 квітня - 410.06 грн., з 1 жовтня – 415,11 грн.
Тобто, за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року позивач має право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 710,91 грн. (410,06 грн. х 30% : 31 х23 дні + 410,06 грн. х 2 х 30% +415,11 грн. х 3 х 30 %).
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін деяких законодавчій актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Таким чином, задоволенню підлягають позовні вимоги в частині проведення перерахунку підвищення до пенсії з 22.05.2008 р., з дня набрання чинності зазначеним рішенням Конституційного Суду України.
Відповідно до ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Вказана норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідними критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно, її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із законом «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм закону «Про соціальний захист дітей війни».
Таким чином, вимоги позивача щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську здійснити перерахунок підвищення пенсії «дитині війни» за 2009 рік підлягають задоволенню.
Ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік» від 27.04.2010 р. передбачено, що розміри державних соціальних гарантій на 2010 р., що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними Законами України, цим законом та нормативно – правовими актами Кабінету Міністрі України.
Таким чином в 2010 р. діє ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», яка передбачає, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком, та Постанова КМУ від 28.05.2008 р. № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка передбачає, зокрема, виплату дітям війни підвищення до пенсії у таких розмірах: з 22.05.2008 року – 48,10 грн., з 01.07.2008 року – 48,20 грн.; з 01.10.2008 року - 49,80 грн; з 01.01.2009 р. – 49,80 грн. Виходячи з загального правила про пріоритет Законів над підзаконними нормативними актами суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за період з 01 січня 2009 р. по 01 липня 2010 р.
Позивачу, починаючи з 01 січня 2008 року, сплачувалось підвищення до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, тому зазначене підвищення до пенсії за період з 09 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р. повинно бути йому нараховано, а за період з 22 травня 2008 року відповідач повинен донарахувати позивачу підвищення до пенсії виходячи з 30% мінімальної пенсії за віком.
Оскільки позивач позовні вимоги не обмежив кінцевим терміном, суд вважає за можливе покласти на відповідача обов’язок після 01 липня 2010 року виплачувати позивачу до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни на період дій ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195 – ІУ від 18.11.2004 року у редакції, яка передбачає, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Оскільки позивач, як дитина війни, з 01 січня 2008 р. отримує від відповідача регулярно щомісячно зазначену соціальну виплату, і спір стосується тільки її розміру, суд вважає за можливе прийняти рішення про розрахунковий розмір такої виплати, конкретні розрахунки підвищення повинен визначити відповідач відповідно до своїх функцій та компетенції. В рамках заявлених позовних вимог суд вважає за можливе прийняти рішення про покладення на відповідача обов’язку здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії позивачу в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р, 22 травня 2008 р по 31 грудня 2008 р., з 01 січня 2009 р. по 31 грудня 2009 р., з 01 січня 2010 р. по 01 липня 2010 р., з 01 липня 2010 р. в подальшому з урахуванням раніше здійснених виплат, без присудження до стягнення конкретної суми, оскільки наданий позивачем розрахунок містить помилки, зокрема в частині розрахунку виплат за 2007 р., а відповідач у своїх запереченнях з приводу суми позову не навів жодних міркувань.
Оскільки, на підставі ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 р. Пенсійний Фонд України його підприємства, установи та організації звільнені від сплати державного мита, не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат.
Передбачений ст. 257 ЦК України загальний строк позовної давності тривалістю у 3-и роки позивачем не пропущений.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 212-215 ЦПК України, -
В и р і ш и в:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного Фонду України в м. Первомайську Луганської області щодо відмови в нарахуванні та виплаті підвищення до пенсії ОСОБА_1 з 09 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р. , з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2008 р., з 01 січня 2009 р. по 31 грудня 2009 р. з 01 січня 2010 р. по 01 липня 2010 р. неправомірними.
Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Первомайську Луганської області здійснити перерахунок та виплатити підвищення до пенсії ОСОБА_1 в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р. , з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2008 р., з 01 січня 2009 р. по 31 грудня 2009 р. з 01 січня 2010 р. по 01 липня 2010 р , та з 01 липня 2010 р. в подальшому з урахуванням раніше здійснених виплат на період дій ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195 – ІУ від 18.11.2004 року у редакції, яка передбачає, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному суді Луганської області через Первомайський міський суд Луганської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії судового рішення.
Суддя