Україна  

Справа № 2- 2363/2010р.            

Р І Ш Е Н Н Я  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

  06 жовтня 2010 року суддя Первомайського міського суду Луганської області Мазка Н.Б.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайську справу за позовом позивача ОСОБА_1 до відповідача Управління Пенсійного Фонду України в м. Первомайську про визнання протиправними дій відповідача з відмови в виплаті підвищення до пенсії та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату доплати у вигляді підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  суд  

В с т а н о в и в:  

Позивач звернувся до суду з позовом посилаючись на те, що належить до соціальної групи діти війни, оскільки народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року і на 02 вересня 1945 року йому було менше 18 років, тобто згідно ст.. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» до дітей війни відносяться особи, яким на час закінчення Другої Світової війни ( 02 вересня 1945 року) не виповнилося 18 років.  

Згiдно зi ст. 6 Закону, з 01.01.2006 року йому повинна виплачуватись щомiсячна соцiальна державна допомога у розмiрi 30 вiдсоткiв мiнiмальної пенсiї за вiком.  

У червні 2010 р. звернувся  з письмовою заявою до відповідача  про підвищення пенсії, як дитині війни у відповідності з ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, однак у своєму  листі № 1968/Б-11 від 01 липня 2010 р. останній  відмовив  у виплаті цієї доплати.  

Позивач просить визнати протиправними дії відповідача з відмови в виплаті підвищення до пенсії протиправними дій відповідача з відмови в виплаті підвищення до пенсії     зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату доплати у вигляді підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01 січня 2007 р. по 01 липня 2010 р, та в подальшому  згідно діючого законодавства, сплачені ним судові витрати.  

Позивач підтримав позовні вимоги, просить їх задовольнити.  

Представник відповідача позов не визнала, просить відмовити в задоволенні позову, розглянути справу в її відсутність, а в письмових запереченнях послалась на те, що відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» № 2195 – ІУ від 18.11.2004 року дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.  

  Визначення мінімального розміру пенсії за віком надано лише ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Так, частиною 1 цієї статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому ч.3 цієї ст. встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за цим законом.  

  Згідно ч.2 ст. 5 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» виключно цим Законом визначається мінімальний розмір пенсії за віком , а ч.1 цієї ст. передбачено, що дія інших нормативно – правових актів може поширюватись на ці відносини лише у випадках передбачених цим законом, або в частині , що не суперечить цьому закону.  

  Відповідно до ч.2 ст. 95 Конституції України виключно Законом України «Про державний бюджет України» визначається будь–які видатки Держави на загально суспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.  

Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (ст. 7 цього Закону).  

  Враховуючи, що згідно ст. 7 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не з бюджету Пенсійного фонду України, який затверджує КМУ, то дії УПФУ в м. Первомайську не можуть бути визнані такими, що не відповідають діючому законодавству, оскільки відповідали вимогам вищезазначених правових актів, тому і не було підстав для обов’язку щомісячно виплачувати доплату до пенсії.  

Ст. 111 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» №489 – У від 19.12.2006 року встановлено, що в 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 З № 2195- ІУ, виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на кого поширюється дія ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. З 01 січня 2007 року зазначена норма реалізована в автоматизованому режимі за матеріалами пенсійних справ. Розмір надбавки інвалідам дітям війни з 01.01.2007р. складав 19 грн., з 01.04.2007р. – 20,30 грн., з 01.10.2007р. – 20,55 грн.  

По тим підставам, що позивач не являється інвалідом, то в 2007 році він не одержував зазначену надбавку до пенсії на підставі Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».  

  Згідно зі ст. 41 ЗУ«Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107 від 28.12.2007 року дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановлених для учасників війни – 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

  Тому, згідно діючого законодавства з 01.01.2008 року позивач отримував підвищення до пенсії у розмірі 47 грн. з 01.01.2008 р.; з 01.04.2008 року – 48,10 грн., з 01.07.2008 року – 48,20 грн.; з 01.10.2008 року - 49,80 грн.  

    Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року у справі № 10 – рп2008 визнано таким, що не відповідають Конституції України, положенням  п.41 розділу ІІ ЗУ «Про Державний бюджет України 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».  

Разом з тим, рішення про відновлення дії вищезазначеного законодавчого акту України у редакції, чинній до внесення змін до нього, Верховною Радою України не приймалося. Внаслідок цього, порядок обчислення підвищення до пенсії залишився неврегульованим. Тому, відповідно до п.8 Постанови КМУ від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» дітям війни  (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» ) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких  розмірах: з 22.05.2008 року – 48,10 грн., з 01.07.2008 року – 48,20 грн.; з 01.10.2008 року - 49,80 грн; з 01.01.2009 р. – 49,80 грн.  

Згідно ст. 75 Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є Верховна Рада України. А це означає, що право приймати закони, вносити зміни у разі, коли воно не здійснюється безпосередньо народом належить виключно Верховній раді України і не може передаватися іншим органам чи посадовим особам, у тому числі Конституційному Суду України. З наведеного випливає, що Верховна Рада України може змінити закон виключно законом, а не іншим чином.  

  Приймаючи рішення Конституційний Суд України не має компетенції  відловлювати дію положень, що діяли раніше. Ухвалою Конституційного суду України від 19.05.2009 року № 27-у/2009 було встановлено, що непоширення мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у абзаці першому частини першої ст. 28 Закону № 1058-ІV, на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього Закону, дає підстави стверджувати про наявність прогалин у законодавчому регулюванні виплат дітям війни, передбаченої у ст. 6 Закону № 2195-ІV. Ця прогалина полягає  у відсутності  механізму  вирахування  мінімальної пенсії за віком, на 30% якої мають підвищуватися  дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії. Заповнення прогалин має здійснюватися законодавцем, а тому вирішення цього питання не належить до повноважень Конституційного суду України.  

  У зв’язку з тим, що Верховною Радою України не приймалося рішення стосовно поновлення дії норм закону України «Про соціальний захист дітей війни», що діяли до внесення змін Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до законодавчих актів України», застосувати положення ст. 6 у редакції Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що діяв до 01.01.2008 року  правових підстав немає.  

  Згідно з положенням, управління ПФУ у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами КМУ.  

  На підставі ст. 6 Конституції України органи виконавчої влади  здійснюють свої положення у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.  

  Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок  в Україні  ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством…  

  До того ж, позивач  вимагає відшкодування судових витрат та державного мита. Але такі видатки бюджетом Пенсійного фонду не передбачено.  

Відповідно до ст. 73 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (№ 1058-IV від 09.03.2003 р.) кошти Пенсійного фонду використовуються на:  

1.   виплати пенсій, передбачених цих Законом;  

2.   надання соціальних послуг, передбачених цим Законом;  

3.   фінансування адміністративних витрат, пов’язаних з  виконанням функцій,  покладених на органи Пенсійного фонду;  

4.   оплату послуг з  виплати та доставки пенсій;  

5.   формування резерву коштів Пенсійного фонду.  

Пунктом 2 ст. 73 Закону передбачено, що забороняється використання коштів Пенсійного фонду для оплати договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат  та на цілі, не передбачені цим Законом.  

До того ж, відповідно до п. 34 ст. 4 Декрету КМУ «Про державне мито» ( від 21.01.1993 № 7 – 93) Пенсійний фонд України, його підприємства, установи й організації від сплати державного мита звільняються.  

Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі та розглянути справу буз участі представника УПФУ в м. Первомайську.  

Дослідивши надані докази, письмові заперечення, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.  

В суді встановлено:  

Позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в с. Калетинці Ізяслівського району Хмельницької області, є пенсіонером, пенсію отримує в Первомайському Управлінні Пенсійного фонду України.  

Позивач надав довідку № 2598 від 02 вересня 2005 р. видану Управлінням праці та соціального захисту населення м. Первомайська, яка підтверджує наявність у нього статусу «діти війни».  

Цей статус позивача відповідачем не заперечувався.  

Ст. 6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни» №2195\1У від 18.11.2004 року передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.  

Ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» призупинена дія ст. 6 зазначеного Закону.  

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими,     що не відповідають Конституції.  

Відповідно до статті 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007» та абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 1 квітня - 410.06 грн., з 1 жовтня – 415,11 грн.  

Тобто, за період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року позивач має право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 710,91 грн. (410,06 грн. х 30% : 31 х23 дні + 410,06 грн. х 2 х 30% +415,11 грн. х 3 х  30 %).  

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про     внесення     змін деяких законодавчій актів України» від 28 грудня 2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.  

Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.  

Таким чином, задоволенню підлягають позовні вимоги в частині проведення перерахунку підвищення до пенсії з 22 травня 2008 р., з дня набрання чинності зазначеним рішенням Конституційного Суду України.  

Відповідно до ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.  

Вказана норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідними критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно, її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із законом «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.  

Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм закону «Про соціальний захист дітей війни».  

  Таким чином, вимоги позивача щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в  м. Первомайську здійснити перерахунок підвищення пенсії «дитині війни» за 2009 рік підлягають задоволенню.  

Ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік» від 27 квітня 2010 р.  передбачено, що розміри державних соціальних гарантій на 2010 р., що визначаються залежно  від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними Законами України, цим законом та нормативно – правовими актами Кабінету Міністрі України.  

Таким чином в 2010 р. діє ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», яка передбачає, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком, та  Постанова КМУ від 28.05.2008 р. № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка передбачає, зокрема, виплату дітям війни підвищення до пенсії у таких розмірах: з 22 травня 2008 року – 48,10 грн., з 01 липня 2008 року – 48,20 грн.; з 01 жовтня 2008 року - 49,80 грн; з 01 січня 2009 р. – 49,80 грн. Виходячи з загального правила про пріоритет Законів над підзаконними нормативними актами суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню  за період з 01 січня 2010 р.  

Оскільки позивач свої позовні  вимоги не обмежив кінцевим терміном, суд вважає за можливе покласти на відповідача обов’язок після 01 січня 2010 року виплачувати позивачу до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни на період дій ст. 6  Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» № 2195 – ІУ від 18.11.2004 року у редакції, яка передбачає, що  дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.  

Позивачу, починаючи з 01 січня 2008 року,  сплачувалось  підвищення до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, тому зазначене підвищення до пенсії за період з 09 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р. повинно бути йому нараховано, а за період з 22 травня 2008 року відповідач повинен донарахувати позивачу підвищення до пенсії виходячи з 30% мінімальної пенсії за віком.  

Оскільки позивач, як дитина війни, з 01 січня 2008 р. отримує від відповідача регулярно щомісячно зазначену соціальну виплату, і спір стосується тільки її розміру, суд вважає за можливе прийняти рішення про розрахунковий розмір такої виплати, конкретні розрахунки підвищення повинен визначити відповідач відповідно до своїх функцій та компетенції. В рамках заявлених позовних вимог суд вважає за можливе прийняти рішення про покладення на відповідача обов’язку здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії позивачу в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09 липня 2007 р. по 01 липня 2010 р, з 01 липня 2010 р. без обмеження кінцевого терміну з урахуванням раніше здійснених виплат.  

Оскільки, на підставі ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 р. Пенсійний Фонд України його підприємства, установи та організації звільнені від сплати  державного мита,  не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині  стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат.  

Передбачений ст.  257  ЦК України загальний строк позовної давності тривалістю у 3-и роки позивачем не пропущений.  

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 212-215 ЦПК України, -  

В и р і ш и в:  

  Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.  

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в м. Первомайську Луганської області щодо відмови в виплаті ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 09 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2008 р., з 01 січня 2009 р. по 31 грудня 2009 р., з 01 січня 2010 року по 01 липня 2010 р.  

  Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Первомайську Луганської області здійснити перерахунок та виплатити  підвищення до пенсії ОСОБА_1 в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2008 р., з 01 січня 2009 р. по 31 грудня 2009 р., з 01 січня 2010 року по 01 липня 2010 р., з 01 липня 2010 р. в подальшому з урахуванням раніше здійснених виплат на період дій ст. 6  Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» № 2195 – ІУ від 18.11.2004 року у редакції, яка передбачає, що  дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.  

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.  
  Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.  

Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Первомайський міський суд Луганської обл. протягом  десяти  днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  

  Суддя