КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.10.2007 № 2/682
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Григоровича О.М.
суддів: Гольцової Л.А.
Рябухи В.І.
при секретарі: Терещенко Я.О.
За участю представників:
- позивача: не з’явилися;
- відповідача: Лазебний А.М. (дов. від 04.10.07 № 225-12р-1198),
- третьої особи: Титаренко Л.Ф. (дов. від 03.01.06 № 155/11-1),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Надежда-95"
на рішення Господарського суду м.Києва від 07.02.2006
у справі № 2/682 (Домнічева І.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Надежда-95"
до Київської міської ради
третя особа Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація"
про спонукання орендодавця продовжити дію договорів оренди,
( у справі оголошувалася перерва з 12.09.07 по 15.10.07),
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Надежда-95” (далі-позивач)звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Київської міської ради (далі-відповідач), третя особа – Комунальне підприємство “Київжитлоспецексплуатація” про спонукання відповідача продовжити дію договорів оренди з ТОВ “Надежда-95” нежитлових приміщень по вул. Прирічній, 25-А площею 154, 7 кв.м. та по вул. Прирічній, 27-Є площею 136, 0 кв.м. на попередніх умовах, які зазначені в договорах оренди від 11.06.02 № 05/0163 та № 05/0164.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 07.02.06 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Позивач, не погоджуючись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати у зв’язку із неповним з’ясуванням та недоведенням обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
У письмових поясненнях на апеляційну скаргу відповідач зазначив, що підстав для звернення із заявою про спонукання укласти договори оренди у позивача немає. Просить суд апеляційної інстанції залишити рішення Господарського суду м. Києва без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
У відзиві на апеляційну скаргу третя особа заперечує проти доводів, викладених позивачем, просить суд також рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а скаргу – без задоволення.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.07.06 апеляційне провадження у справі було зупинено до вирішення Господарським судом м. Києва справи № 36/343-А.
Постановою Господарського суду м. Києва від 04.07.07 у справі № 36/343-А в задоволенні позовних вимог ТОВ “Надежда-95” до Київської міської ради, треті особи КП “Київжитлоспецексплуатація”, Хмельницька філія державного підприємства “Укрконверсбуд” про скасування рішення Київської міської ради від 30.08.05 № 15/3479 в частині додатку 2 пунктів 18, 19 відмовлено повністю, а в частині додатку 2 п.17 провадження у справі закрито.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.08.07 провадження у справі на підставі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) було поновлено.
Заслухавши пояснення присутніх представників сторін, дослідивши наявні докази, обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Рішенням виконкому Київської міської ради народних депутатів від 13.01.92 № 26 “Про формування комунального майна міста та районів” нежилі приміщення за адресою м. Київ, вул. Прирічна, 25 літера “А” та вул. Прирічна, 27 літера “Є” було віднесено до комунальної власності територіальної громади міста Києва.
Згідно з ч. 1 ст. 60 Закону України від 21.05.97 № 280/97-ВР “Про місцеве самоврядування в Україні” (далі – Закон від 21.05.97 № 280/97-ВР) територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно.
Частиною 5 ст. 16 Закону від 21.05.97 № 280/97-ВР передбачено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб’єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Частиною 5 ст. 60 Закону від 21.05.97 № 280/97-ВР визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об’єктами права комунальної власності, в тому числі виконують всі майнові операції, можуть передавати об’єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування, здавати їх в оренду тощо.
Отже, власником спірного комунального майна є територіальна громада міста Києва в особі Київської міської ради.
Рішенням Київради ІХ сесії ХХІІ скликання від 14.03.02 № 360/1794 “Про передачу у користування нежилих приміщень” третій особі було доручено укласти з позивачем договори оренди нежилих приміщень по вул. Прирічній, 25 літера “А” (загальна площа 154,7 кв.м.) та по вул. Прирічній, 27 літера “Є” (загальна площа 129,7 кв.м.) у м. Києві (дод. 2).
На підставі договорів оренди нерухомого майна від 11.06.02 № 05/0163 та від 11.06.02 № 05/0164, укладених між позивачем та третьою особою, позивачеві для розміщення підприємств побутового обслуговування (фотоательє) були передані в оренду нежилі приміщення по вул. Прирічній, 25 літера “А” (загальна площа 154,7 кв.м.) та по вул. Прирічній, 27 літера “Є” (загальна площа 129,7 кв.м.) у м. Києві.
Відповідно до п.п. VI.2 договорів строк їх дії – з 14.03.02 по 14.03.05 без права автоматичної пролонгації терміну оренди.
Згідно з п. 2 ст.26 та п. 1 ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” (далі – Закон України від 10.04.92 № 2269-XII) договір оренди при пиняється в разі закінчення терміну, на який його було укладено, а орендар зобов’язаний повернути орендодавцеві об’єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Пунктами VI.3 договорів, зокрема, передбачено, що після закінчення строку їх дії орендовані приміщення мають бути звільнені і передані третій особі за актами.
На підставі ч. 2 ст. 17 Закону України від 10.04.92 № 2269-XII у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Третя особа в межах строку, наданого їй Законом України від 10.04.92 № 2269-XII, направила позивачеві листи від 23.03.05 № 155/05-428 та № 155/05-429, попередивши його про припинення дії договорів оренди.
Частиною 2 ст. 237 Цивільного кодексу України встановлено, що представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
З огляду на зазначене та зміст п.п. 4–6 наказу по Державному комунальному підприємству “Київжитлоспецексплуатація” від 09.10.2000 від № 331/1 “Про заходи по підвищенню відповідальності за мобілізацію коштів по орендних платежах, належну експлуатацію нежилих будинків та контроль за їх ефективним і цільовим використанням” твердження позивача, що листи від 23.03.05 № 155/05-428 та № 155/05-429 були направлені безпідставно та підписані суб’єктом, який не мав на те повноважень, є необґрунтованим.
У пунктах VІ.4 договорів оренди сторони узгодили, що повторне укладання договорів оренди на спірні приміщення можливе лише в разі надання нових розпорядчих документів, тобто шляхом прийняття Київською міською радою відповідного рішення, що передбачено Положенням про порядок надання майна територіальної громади міста Києва у користування або управління, затвердженим рішенням Київради від 24.06.99 № 309/410.
Не зважаючи на надання відповідачем дозволу на укладання з позивачем договору оренди нежилого приміщення по вул. Прирічна, 27 літера “Є” (загальна площа 136 кв.м.) у м. Києві (п. 19 дод. 2 рішення від 30.08.05 № 15/3479 “Про передачу в користування на умовах оренди нежилих приміщень, продовження термінів дії договорів оренди нежилих приміщень, надання дозволів на встановлення пільгових ставок оплати та про зміни орендних ставок”), позивач не використав свого права на продовження договірних відносин.
Отже, вимоги Позивача щодо укладення договору оренди на приміщення по вул. Прирічній, 27 літера ”Є” у м. Києві є безпідставним, оскільки є позитивне рішення власника майна на укладення такого договору, прийняте з врахуванням чинного законодавства.
Відповідно до абзацу 13 ч. 4 ст. 9 Закону України від 10.04.92 № 2269-XII у передачі об’єкта в оренду може бути відмовлено, якщо орендодавцем було прийнято рішення про укладення договору оренди з бюджетною установою, організацією.
Пункт 18 додатка № 2 до рішення Київради від 30.08.05 № 15/3479 свідчить, що в укладенні договору оренди на об’єкт за адресою м. Київ, вул. Прирічна, 25 літера “А” загальною площею 154,7 кв.м. позивачеві було відмовлено. Підставою відмови була необхідність розміщення бюджетної організації, а саме хмельницької філії державного підприємства “Укрконверсбуд” національного координаційного центру соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, звільнених в запас або відставку, та конверсії колишніх військових об’єктів, про що було прийнято відповідне рішення Київради (п. 17 дод. № 1 до рішення Київради 30.08.05 № 15/3479).
Отже, колегія суддів поділяє висновок місцевого господарського суду, що відповідач, розпоряджаючись майном, діяв відповідно до законодавства.
Твердження позивача, що хмельницька філія державного підприємства “Укрконверсбуд” національного координаційного центру соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, звільнених в запас або відставку та конверсії колишніх військових об’єктів є ліквідованою, не підтверджується відповідними документами і, таким чином, з огляду на зміст ч. 5 статті 111 Цивільного Кодексу України колегією суддів не приймається.
Крім того, рішення Київради від 30.08.05 № 15/3479 є чинним.
Частинами 2 та 3 ст. 17 Закону України від 10.04.92 № 2269-XII передбачено, що після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов’язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін.
Пунктом 12 роз’яснень Вищого арбітражного суду України від 25.05.2000 № 02-5/237 “Про деякі питання практики застосування Закону України “Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що якщо після закінчення строку дії договору оренди орендодавець передав спірне майно в оренду іншій особі, орендар за попереднім договором має право звернутися до господарського суду із заявою про спонукання орендодавця продовжити дію цього договору на новий термін та про визнання договору з новим орендарем недійсним.
Таким чином, законом передбачено правовий спосіб захисту інтересів Орендаря у випадку порушення його переважного права на укладення договору оренди на новий термін шляхом звернення з позовом до господарського суду про вирішення питання про продовження дії договору оренди на новий строк. Однак, таке його право виникає у випадку укладення договору оренди спірного приміщення орендодавцем з іншим орендарем.
Відповідач прийняв рішення про надання приміщення по вул. Прирічна, 25 літера “А” бюджетній організації у відповідності до статті 9 Закону України від 10.04.92 № 2269-XII.
За зазначених обставин колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вимог позивача, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Рішення Господарського суду м. Києва від 07.02.06 у справі № 2/682 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Надежда–95” – без задоволення.
Головуючий суддя Григорович О.М.
Судді Гольцова Л.А.
Рябуха В.І.
22.10.07 (відправлено)