КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 10.10.2007                                                                                           № 2/47

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:           Мартюк А.І.

 суддів:             Лосєва  А.М.

           Зубець Л.П.

 при секретарі:             

 За участю представників:

 від позивача - Мажола Д.В. – дов. б/н від 01.08.2007р.;

                                        Ревунов О.В. – дов. №02/04 від 02.04.2007р.;

від відповідача:          Миронюк К.Г. – дов. б/н від 04.04.2007р.;

                                        Синельникова В.І. – голова правління;

від третьої особи:          Євдотьєва І.М. – дов. №45 від 26.06.2007р.;

 

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ "Український науково-дослідний інститут текстильної промисловості"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 17.07.2007

 у справі № 2/47 (Домнічева І.О.)

 за позовом                               ВАТ "Веретено"

 до                                                   ВАТ "Український науково-дослідний інститут текстильної промисловості"

             

 третя особа позивача                     Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву

 про                                                  визнання права власності, про повернення майна та визнання дій по передачі майна протиправними

 

ВСТАНОВИВ:

 Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, а саме: літера “Б” - буд. столової, адміністративного корпусу, та літера “Г” - приміщення гаражу, які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Козацька, 122.

10.05.2007р. від позивача до суду надійшла заява, в якій він уточнив свої позовні вимоги та просив суд:

- визнати протиправними та незаконними дії Відкритого акціонерного товариства “Веретено”, яке є правонаступником Орендного підприємства “Веретено”, а також дії Відкритого акціонерного товариства “УкрНДІТП”, яке є правонаступником Орендного підприємства “УкрНДІТП”, щодо передачі нерухомого майна за актом прийому-передачі з балансу Орендного підприємства “Веретено” на баланс Орендного підприємства “УкрНДІТП”.

- визнати за Відкритим акціонерним товариством “Веретено” право власності на
об'єкт нерухомого майна, а саме: будівлю столової та адміністративного корпусу (літера “Б”), загальною площею 1 818,9 кв. м., яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Козацька, 122.

- визнати за Відкритим акціонерним товариством “Веретено” право власності на об'єкт нерухомого майна, а саме: нежитлові приміщення буд. Опитної бази, гараж (літера “Г”), загальною площею 421,3 кв. м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Козацька, 122.

- зобов'язати Відкрите акціонерне товариство “Український науково-дослідний інститут текстильної промисловості” звільнити та повернути Відкритому акціонерному товариству “Веретено” приміщення об'єкту нерухомого майна, а саме: частину будівлі столової та адміністративного корпусу (літера “Б”) - весь третій поверх площею 496,1 кв. м., другого поверху 129,1 кв. м. та 76,7 кв. м. першого поверху, які розташовані за адресою:               м. Київ, вул. Козацька, 122; нежитлові приміщення буд. Опитної бази, гараж (літера “Г”), загальною площею 421,3 кв. м., яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Козацька, 122.

Позовні вимоги мотивовані наступним. У відповідності до пункту 15 Додатку №1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, що затверджено наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.02.2002р. за №157/6445, правовстановлюючими документами, на підставі яких проводиться реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна є, в тому числі, рішення засновника про створення відкритого акціонерного товариства, створеного в процесі приватизації (корпоратизації) та перелік зазначеного майна, наданий засновником чи державним органом приватизації.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву підтвердило право власності Відкритого акціонерного товариства “Веретено” на нерухоме майно, в тому числі: буд. столова адмінкорпус (літера “Б”), будівлю дослідної бази, гараж (літера “Г”). Перелік про включення майна до статутного капіталу товариства видано на підставі Наказу Фонду державного майна України від 22.07.1998р., на підставі матеріалів інвентаризації щодо нерухомого майна, переданого до статутного капіталу, наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України у м. Києві№612 від 16.04.1996р. “Про перетворення Орендного підприємства у Відкрите акціонерне товариство”.

Нерухоме майно, що безпідставно вибуло із володіння Орендного підприємства “Веретено” підлягає поверненню його правонаступнику – Відкритому акціонерному товариству “Веретено”, а права орендаря підлягають захисту на тих же підставах, що і власника у відповідності до ст. 28 Закону України “Про оренду майна державних підприємств та організацій” у редакції від 29.11.2005р.

Окрім того, позивач зазначав, що Відкрите акціонерне товариство “Веретено”, яке є правонаступником орендного підприємства “Веретено”, передавало певне нерухоме майно, не виділене в натурі Відкритому акціонерному товариству “УкрНДІТП”, що є правонаступником Орендного підприємства “УкрНДІТП”, у тимчасове користування із порушенням діючого на той час законодавства України. Відносно змін, внесених до переліку нерухомого майна, що увійшло до статутного капіталу Відкритого акціонерного товариства “Веретено”, то позивач має правовстановлюючий документ - Перелік нерухомого майна, що увійшло до статутного капіталу акціонерного товариства і саме наявність оригіналу цього документу підтверджує право власності позивача на нерухоме майно. Підтвердження права власності на нерухоме майно при створенні (перетворенні з державних підприємств) відкритих акціонерних товариств відбувається на вимогу відкритого акціонерного товариства, створеного у процесі приватизації (перетвореного з державного підприємства), або осіб, які відповідно до законодавства України є правонаступниками відкритого акціонерного товариства. До набуття чинності Порядку про підтвердження права власності на нерухоме майно затвердженого наказом Фондом державного майна України від 22.07.1998р. №1450, державний орган приватизації видає Перелік нерухомого майна, переданого у власність відкритому акціонерному товариству. Подальші зміни до переліку, видані Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву, не регламентовані діючим законодавством України, тим більше, що вони відбулися в результаті незаконної, безпідставної передачі невизначеного майна з балансу Орендного підприємства “Веретено” на баланс Орендного підприємства “УкрНДІТП”. Крім того, Відкрите акціонерне товариство  “Веретено” повідомило, що ані статутом Відкритого акціонерного товариства “Веретено”, ані штатним розписом Відкритого акціонерного товариства “Веретено” не передбачена посада В.о. директора підприємства. Тим більше, що Смірнов А.Г. ніколи не займав відповідної посади. Відносно плану приватизації Відкритого акціонерного товариства “УкрНДІТП”, на який посилається відповідач та третя особа, позивач зазначив, що цей документ не може бути підтвердженням того, яке саме майно увійшло до статутного капіталу відповідача, оскільки згідно плану приватизації державного майна Орендного підприємства “Веретено” розділ 5 (затверджений 19.03.1996р. начальником Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву, погоджений комісією Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву): промислова база знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Козача, 122, земельна ділянка на якій розташовуються будівлі адміністрації, виробничі споруди, складські приміщення. На території розташовуються: адмінбудинок, виробничі корпуси, бойлерна, насосна станція, електро і столярні дільниці, гараж, навіси для зберігання сировини, модуль, склади ГСМ. В той же час, план приватизації державного майна Орендного підприємства “УкрНДІТП”, затверджений начальником Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву, не погоджений комісією Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву. В плані приватизації державного майна Орендного підприємства “УкрНДІТП” (п.3.3.) вказано, що Орендне підприємство “УкрНДІТП” не має майна, яке підлягає приватизації.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначаючи про їх безпідставність та необґрунтованість, оскільки нерухоме майно, що є предметом спору, передано до статутного капіталу відповідача під час приватизації Регіональним відділенням Фонду Державного майна по м. Києву, що підтверджується переліком виданим третьою особою, що не заявляє самостійних вимог по справі. На думку відповідача, оскільки майно було передано до статутного капіталу товариства, то воно є його власністю, а передача майна відбулася за згодою позивача та третьої особи по справі.

Третя особа заперечувала проти позову, просила суд відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву помилково підтвердило позивачу право власності на нерухоме майно згідно переліку, виданого на підставі Наказу Фонду державного майна України від 22.07.1998р. В подальшому, Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву внесло зміни до переліку нерухомого майна, що увійшло до статутного капіталу Відкритого акціонерного товариства “Веретено” від 19.07.2004р., які були видані на вимогу В.о. Директора товариства Смірнова А.Г.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.07.2007р. по справі №2/47 позов було задоволено частково, визнано за позивачем право власності на об’єкти нерухомого майна, а саме: будівлю столової та адміністративного корпусу (літера “Б”) загальною площею 1 818,9 кв. м., яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Козацька, 122 та нежитлові приміщення буд. опитної бази, гараж (літера “Г”) загальною площею 421,3 кв. м., які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Козацька, 122. Зобов’язано відповідача повернути та звільнити приміщення об’єкту нерухомого майна, а саме: частину будівлі столової та адміністративного корпусу (літера “Б”) – весь третій поверх площею 496,1 кв. м., 129,1 кв. м. другого поверху та 76,7 кв. м. першого поверху, які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Козацька, 122, а також нежитлові приміщення буд. опитної бази, гараж (літера “Г”) загальною площею 421,3 кв. м., які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Козацька, 122. В іншій частині позовних вимог провадження було припинено на підставі п.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись із вказаним Рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати Рішення Господарського суду міста Києва по справі №2/47 від 17.07.2007р. в частині задоволення позовних вимог, прийнявши нове, яким в позові відмовити в повному обсязі.

Третя особа також звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати Рішення Господарського суду міста Києва по справі №2/47 від 17.07.2007р. в частині задоволення позовних вимог, прийнявши нове, яким в позові відмовити в повному обсязі.

Вимоги апеляційних скарг мотивовані, зокрема, тим, що судом першої інстанції було неповно з’ясовано обставини, які мають значення для справи, зокрема, щодо наявності належних доказів на підтвердження права власності позивача на спірні об’єкти нерухомості, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, а саме ст. 387 Цивільного кодексу України, ст. ст. 47, 32-34, 43, 84 Господарського процесуального кодексу України, положення Закону України “Про приватизацію державного майна”, Закону України “Про оренду державного майна”, Закону України “Про підприємства в Україні”, що призвело до неправильного вирішення справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2007р. апеляційні скарги відповідача та третьої особи були прийняті до провадження і призначені до розгляду в судовому засіданні на 26.09.2007р.

У судовому засіданні 26.09.2007р. представником позивача був поданий відзив на апеляційні скарги б/н від 25.09.2007р.

У судовому засіданні 26.09.2007р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 10.10.2007р.

08.10.2007р. до Відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшли додаткові пояснення №78/2 від 02.07.2007р.

08.10.2007р. до Відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшла заява б/н від 03.10.2007р. про скасування заходів забезпечення позову, застосованих Ухвалою Київського апеляційного господарського суду №2/47 від 10.01.2007р.  

У судовому засіданні 10.10.2007р. представники позивача підтримали вказане клопотання та просили суд його задовольнити.

Представники відповідача та третьої особи заперечували проти клопотання позивача, зазначаючи про його необґрунтованість, та просили суд відмовити в його задоволенні.

Відповідно до ст. 68 Господарського процесуального кодексу України, питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

З матеріалів справи вбачається, що вирішивши спір по суті та прийнявши відповідне рішення, суд першої інстанції не розглянув питання про скасування заходів забезпечення позову, вжиті Ухвалою Господарського суду міста Києва по справі №2/47 від 10.01.2007р.

Оскільки сторонами не наведено підстав, які б зумовлювали утруднення чи неможливість виконання рішення господарського суду, колегія суддів вважає за можливе задовольнити клопотання позивача та скасувати заходи забезпечення позову.

У судовому засіданні 10.10.2007р. представником третьої особи були подані додаткові пояснення по справі №30-10/7992 від 09.10.2007р.

У судовому засіданні 10.10.2007р. представником позивача був поданий відзив на апеляційні скарги б/н від 25.09.2007р.

У судових засіданнях представники відповідача та третьої особи підтримали доводи, викладені в апеляційних скаргах, але усно уточнили вимоги резолютивної частини скарг та просили суд скасувати Рішення Господарського суду міста Києва по справі №2/47 від 17.07.2007р. в частині задоволення позовних вимог, прийнявши в цій частині нове рішення, яким в позові відмовити.

У судових засіданнях представники позивача заперечували проти доводів відповідача та третьої особи, викладених в апеляційних скаргах, з підстав, зазначених у письмовому відзиві на апеляційні скарги, просили суд відмовити в їх задоволенні та залишити без змін Рішення Господарського суду міста Києва по справі №2/47 від 17.07.2007р. як таке, що прийнято судом першої інстанції з повним та всебічним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.  

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Відкрите акціонерне товариство “Веретено” засноване у відповідності до Наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву від 16.04.1996р. шляхом перетворення Орендного підприємства “Веретено”. Відкрите акціонерне товариство “Веретено” є правонаступником Орендного підприємства “Веретено”.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання права власності на нерухоме майно за позивачем, суд першої інстанції виходив з наступного.

В ч.2 п.1.1 Договору оренди №46 від 25.11.1991р., укладеного між Орендним підприємством “Веретено” та Державним комітетом України по легкій промисловості передбачено, що вилучення майна, переданого в оренду, Орендодавцем або іншим вищестоящим органом не допускається.

Згодом, Орендним підприємством “Веретено” було переукладено з Фондом державного майна України Договір оренди №212 від 02.09.1994р. (далі за текстом – Договір оренди №212).

Відповідно до п.1.1 вказаного Договору оренди, Фонд державного майна України прийняв на себе зобов'язання за п.1.1 договору оренди №46 від 25.11.1991р.

В ст. 11 Закону України “Про оренду майна державних підприємств та організацій” (який був чинний на момент укладення договору оренди між Орендним підприємством “Веретено” та Фондом державного майна України) визначено, що істотними умовами договору оренди є об'єкт оренди (склад і вартість майна), строк, на який укладається договір оренди, орендна плата, порядок використання амортизаційних відрахувань, відновлення орендованого майна та умови його повернення, виконання зобов'язань.

Передача об'єкта оренди орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди (ст. 13 Закону України “Про оренду майна державних підприємств та організацій”).

На момент укладення договору оренди державного майна між Орендним підприємством “Веретено” та Фондом державного майна України була проведена інвентаризація, матеріалами якої підтверджено наявність у володінні Орендного підприємства “Веретено” нерухомого майна, в т.ч.: буд. столова адмін. корпус (літера “Б”), нежитлові приміщення буд. опитної бази, гараж (літера “Г”).

Умовами Договору оренди №212 передбачено, що вилучення майна із володіння Орендного підприємства “Веретено” не допускається, а підприємство в свою чергу має право, керуючись чинним законодавством, продавати, обмінювати, передавати в тимчасове використання орендне майно, якщо це не призведе до зменшення виробничого потенціалу підприємства, за згодою Фонду державного майна України. Передача в суборенду
приміщень здійснюється за погодженням з Орендодавцем.          

У період червень-липень 1996р. відбулася передача нерухомого майна з балансу Орендного підприємства “Веретено” на баланс Орендного підприємства “УкрНДІТП” і цей факт передачі було затверджено начальником регіонального фонду державного майна України по м. Києву Збуржинським В.Ф.

З Акту прийму-передачі будівель вбачається, що загальна площа 1-го та 2-го поверхів складає 1 068 кв. м., всього передано за актом прийому передачі 241,2 кв. м., а саме: на першому поверсі адміністративного корпусу передається приміщення площею 76,7 кв. м., на другому поверсі 129,1 кв. м., а також гараж 35,4 кв. м.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що в червні-липні 1996р. Орендне підприємство “Веретено” безпідставно та безоплатно передало Орендному підприємству “УкрНДІТП” невизначене нерухоме майно - майно не виділене в натурі, яке в цілому перебувало у Орендного підприємства “Веретено” згідно умов договору оренди №212 від 02.09.1994р.

Рішення про передачу державного майна Радою орендарів Орендного підприємства “Веретено” не приймалося.

Регіональним відділенням Фонду державного майна по м. Києву (третьою особою) було передано до статутного капіталу Відкритого акціонерного товариства “Веретено” нерухоме майно, у т.ч. буд. столова амін. корпус, будівлю гаражу, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Козацька, 122.

На підставі наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву №145 від 15.03.2000р. відбулося завершення приватизації Відкритого акціонерного товариства “Веретено”, продано акції товариства та сплачено вартість державної частки, що підтверджується протоколом підсумків продажу акцій.

Згідно з пп.22 п.2 Наказу Фонду державного майна України від 22.07.1998р. №1450 “Про затвердження Порядку підтвердження права власності на нерухоме майно” (який був чинний станом на 19.05.2000р.), підтвердження права власності на нерухоме майно при створенні (перетворенні з державних підприємств) відкритих акціонерних товариств; на   вимогу відкритого акціонерного товариства, створеного у процесі приватизації (перетвореного з державного підприємства), або осіб, які відповідно до законодавства  України є правонаступниками відкритого акціонерного товариства, до набуття чинності цим Порядком, державний орган приватизації видає Перелік нерухомого майна, переданого у власність відкритому акціонерному товариству.

Суд першої інстанції в своєму рішенні зазначає про те, що на вимогу Відкритого акціонерного товариства “Веретено” Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву підтвердило право власності Відкритого акціонерного товариства “Веретено” на нерухоме майно (в т.ч. буд. столова адмін. корпус (літера “Б”), будівля дослідної бази, гараж (літера “Г”)), надавши наступні правоустановчі документи: наказ №612 від 16.04.1996р. “Про перетворення Орендного підприємства “Веретено” у Відкрите акціонерне товариство “Веретено” та Перелік від 02.06.2000р. №30-03/2777 нерухомого майна, включеного до статутного капіталу Відкритого акціонерного товариства “Веретено”.

Згідно з п.15 Додатку №1 до п.2.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5, правовстановлюючими документами, на підставі яких проводиться реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна є, в тому числі, рішення засновника про створення відкритого акціонерного товариства, створеного в процесі приватизації (корпоратизації) та перелік зазначеного майна, наданий засновником чи державним органом приватизації.

Наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву №612 від 16.04.1996р. є рішенням засновника про створення Відкритого акціонерного товариства  “Веретено”, а Перелік №30-03/2777 від 02.06.2000р., виданий Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву, підтверджує склад та вартість майна, включеного до статутного капіталу Відкритого акціонерного товариства “Веретено”.

При розгляді справи судом першої інстанції було встановлено, що одночасно з приватизацією Відкритого акціонерного товариства “Веретено” відбувалась приватизація Відкритого акціонерного товариства “УкрНДІТП” і Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву видано перелік майна Відкритого акціонерного товариства “УкрНДІТП”, до якого було включено нерухоме майно, в т.ч. буд. столова адмін. корпус (літера “Б”), гараж (літера “Г”).

Включення вищевказаного нерухомого майна до статутного капіталу Відкритого акціонерного товариств “УкрНДІТП” відбулося на підставі: Акту прийму-передачі будівель, згідно з яким було передано 241,2 кв. м., а саме: на першому поверсі адміністративного корпусу передавалось приміщення площею 76,7 кв. м., на другому поверсі 129,1 кв. м., а також гараж 35,4 кв. м.

19.07.2004р. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву було внесено зміни до переліку нерухомого майна, яке увійшло до статутного капіталу Відкритого акціонерного товариства “Веретено”, згідно з якими до статутного капіталу вказаного товариства увійшли: частина будівлі адм. корп., їдальня, за адресою: м. Київ, вул. Козача, 122 та частина будівлі дослідної бази, гараж, за адресою: м. Київ, вул. Козача, 122.

Згідно переліку від 20.11.2000р., до статутного капіталу Відкритого акціонерного товариства “УкрНДІТП” увійшли об'єкти, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Козацька, 122, а саме будівля експериментальної дільниці; гараж; адмінуправління. Зміни до переліку Відкритого акціонерного товариств “УкрНДІТП” не вносилися.

Суд першої інстанції в своєму рішенні вказує на те, що Акт прийому-передачі та план приватизації відповідача не є тими документами, які можуть бути підставою для включення майна до статутного капіталу товариства у процесі приватизації.

В ст. 17 Закону України “Про приватизацію державного майна” визначено порядок приватизації майна зданого в оренду, згідно з яким при перетворенні орендних підприємств у відкриті акціонерні товариства його засновниками виступають з боку держави відповідний державний орган приватизації, а з боку орендаря - господарське товариство, створене орендарями.

До завершення продажу акцій, передбаченого планом розміщення акцій (планом  приватизації), і перших загальних зборів акціонерів приватизованого підприємства керівництво підприємством покладається на адміністрацію орендного підприємства, що приватизується.

З моменту реєстрації товариства договір оренди вважається розірваним, діяльність підприємства, створеного на базі орендованого майна, або будь-якого суб'єкта підприємницької діяльності, який орендує майно, припиняється, товариство стає правонаступником прав і обов'язків орендаря.

До статутного капіталу товариства вноситься державне майно, здане в оренду (за винятком майна, що не підлягає приватизації або щодо якого встановлено особливий порядок приватизації), та майно, що є власністю орендаря.

Суд першої інстанції зазначає про те, що підставою для включення майна до статутного капіталу акціонерного товариства, що створюється у процесі приватизації є наявність договору оренди цього майна між органом приватизації та адміністрацією орендного підприємства, тоді як відповідач не надав суду доказів на підтвердження того, що нерухоме майно, зазначене в акті прийому-передачі будівель загальною площею 241,2 кв. м., перебувало у відповідача на умовах договору оренди. Згідно матеріалів інвентаризації, нерухоме майно, а саме: буд. столова амін. корпус (літера “Б”), будівля дослідної бази, гараж (літера “Г”) перебувало на умовах Договору оренди №212 від 02.09.1994р. у володінні та користуванні Орендного підприємства “Веретено”.

Суд першої інстанції в своєму рішенні також посилається на те, що після передачі майна зміни щодо складу орендованого майна до Договору оренди №212 не вносилися, а у Орендного підприємства “УкрНДІТП”, правонаступником якого є Відкрите акціонерне товариство “УкрНДІТП” відсутній договір оренди майна, прийнятого за актом прийому-передачі.

План приватизації Відкритого акціонерного товариства “УкрНДІТП” судом першої інстанції також не приймався як документ, що визначає майно, яке входить до статутного капіталу юридичної особи, зокрема, Відкритого акціонерного товариства “УкрНДІТП”.

Згідно з п.3.3 Плану приватизації державного майна Орендного підприємства “УкрНДІТП”, вказане підприємство не має майна, яке підлягає приватизації. В плані приватизації, акті прийму-передачі, балансах не вказано, яке саме майно входить до складу статутного капіталу Відкритого акціонерного товариства “УкрНДІТП”.

Зміни, внесені третьою особою 19.07.2004р. до переліку нерухомого майна, яке увійшло до статутного капіталу Відкритого акціонерного товариства “Веретено”, та на які посилались відповідач і третя особа, судом також не були взяті до уваги, з посиланням на те, що органи приватизації не вправі здійснювати перерозподіл майна між підприємствами, тобто, можливість видачі змін до переліку нерухомого майна державним органом приватизації не передбачена діючим законодавством України.

Відкрите акціонерне товариство “Веретено” має оригінал документу, що підтверджує право власності на нерухоме майно (в т.ч. на буд. столова адмін. корпус (літера “Б”), будівлю дослідної бази, гараж (літера “Г”)), оригінал переліку не вилучався у товариства.

Під час оформлення змін до переліку на нерухоме майно Відкритого акціонерного товариства “Веретено” інвентаризація майна не проводилася, до того ж, зміни до переліку були внесені на підставі звернення В.о. директора Відкритого акціонерного товариства “Веретено” Смирнова А.Г.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що зміни до переліку нерухомого майна, яке увійшло до статутного капіталу Відкритого акціонерного товариства “Веретено” є безпідставними, незаконними та по суті є позбавленням права власності на майно, чим порушено ст. 41 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Також в своєму рішенні суд зазначив, що позивачем були надані документи, на підставі яких включено майно до статутного капіталу акціонерного товариства, що створюється в процесі приватизації, зокрема:

- Договір оренди №212 від 02.09.1994р., в якому встановлено, що вилучення майна із володіння Орендного підприємства “Веретено” не допускається;

- матеріали інвентаризації (протокол інвентаризаційної комісії від 18.07.1994р., затверджений третьою особою та інвентаризаційним описом від 30.06.1994р., протокол інвентаризаційної комісії, затверджений Директором Орендного підприємства “Веретено” від 18.07.2004р., інвентаризаційний опис №01 від 01.07.1994р.).

Також позивачем надані документи на підтвердження права власності на спірне нерухоме майно, а саме: наказ №612 від 16.04.1996р. “Про перетворення Орендного підприємства “Веретено” у Відкрите акціонерне товариство “Веретено”; Перелік нерухомого майна, включеного до статутного капіталу Відкритого акціонерного товариства “Веретено”, вих.№30-03/2777 від 02.06.2000р.

При цьому суд першої інстанції констатує, що Акт прийому-передачі будівель загальною площею 241,2 кв. м. та план приватизації, надані відповідачем, не є підставою для включення майна до статутного капіталу Відкритого акціонерного товариства “УкрНДІТП”, а тим більше не є правовстановлюючими документами. Таким чином, Орендне підприємство  “УкрНДІТП”, правонаступником якого є Відкрите акціонерне товариство “УкрНДІТП”, незаконно та безпідставно заволоділо майном Орендного підприємства “Веретено”, правонаступником якого є Відкрите акціонерне товариство “Веретено”.

На думку суду, нерухоме майно, що є предметом спору, було безвідплатно набуте відповідачем в особи, яка не мала права його відчужувати. Ніяких правочинів по відношенню до нерухомого майна, яке було передано від Орендного підприємства   “Веретено” до Орендного підприємства “УкрНДІТП” загальною площею 241,2 кв. м. не укладалося, документів, що підтверджують оплату або обмін за передане майно суду не надано. Актом прийому-передачі майна підтверджено виключно факт передачі майна. Інших прав та обов'язків відносно нерухомого майна сторони не передбачували.

В частині позовних вимог про визнання протиправними та незаконними дій Відкритого акціонерного товариства “Веретено”, яке є правонаступником Орендного підприємства “Веретено”, та дій Відкритого акціонерного товариства “УкрНДІТП”, що є правонаступником Орендного підприємства “УкрНДІТП” відносно прийому-передачі нерухомого майна за актом прийому-передачі, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність припинення провадження у справі, оскільки, відповідно до ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, спір в цій частині не підвідомчий господарському суду.

Колегія апеляційного суду вважає, що оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог прийнято судом першої інстанції з неповним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи, з огляду на наступне.

При розгляді справи було встановлено, що і позивач, і відповідач були створенні у процесі проведення приватизації державного майна шляхом перетворення орендних підприємств у відкриті акціонерні товариства. В процесі проведення приватизації Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву передало до статутних фондів позивача і відповідача майно, зважаючи на його фактичне використання та облік на балансі підприємств.

З матеріалів справи (т.с. 1, а.с. 154) вбачається, що під час приватизації відповідача Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву було затверджено План приватизації Орендного підприємства “Український науково-дослідний інститут текстильної промисловості”, в якому вказано майно, належне об'єкту приватизації, тобто Орендному підприємству “Український науково-дослідний інститут текстильної промисловості”, та яке передається до статутного фонду відповідача. Зокрема, в п.3.7 вказаного Плану приватизації. зазначено, що земельна ділянка, на якій розташована територія Орендного підприємства “УкрНДІТП”, обмежується Орендним підприємством “Веретено”, вул. Жуковського, вул. Коломіївська та заводом “Комаш”. Адміністративно-лабораторні приміщення розташовані на третьому і частково другому поверсі триповерхового будинку. Експериментальна дільниця розташована в окремому двоповерховому будинку.

Перелік нерухомого майна, переданого у власність Відкритому акціонерному товариству “УкрНДІТП”, визначений в листі Регіонального відділення Фонду державного майна України №30-03/5928 від 20.11.2000р., згідно з яким до статутного фонду відповідача  передано наступне нерухоме майно:

- будівля експериментальної дільниці, розташована за адресою: м. Київ, вул. Козацька, 122, вартістю 692 371 тис. крб.;

- гараж, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Козацька, 122;

- будинок амін.управління, розташований за адресою: м. Київ, вул. Козацька, 122, вартістю 875 175 тис. крб. (т.с. 1, а.с. 67).

В матеріалах справи також наявне Свідоцтво про право власності від 08.02.2005р., видане Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яким посвідчено, що Відкритому акціонерному товариству “УкрНДІТП” на праві колективної власності належить майновий комплекс площею 1 900,40 кв. м., розташований у м. Києві по вул. Козацька, 122 до складу вказаного майнового комплексу входять: будівля експериментальної дільниці (літера И) площею 1 866,90 кв. м., нежиле приміщення №1 (групи приміщень №5) - гараж (Літера Г) площею 33,50 кв. м. (т.с. 1,.а.с. 68). Проте, в оскаржуваному рішенні суду відсутнє будь-яке посилання на дане Свідоцтво, правова оцінка або обґрунтування неприйняття його як належного доказу по справі.

З метою належного забезпечення захисту права власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб до запровадження єдиної системи державної реєстрації прав власності на нерухоме майно та введення в дію Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002р. було затверджено Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно (далі за текстом – Тимчасове положення).

В додатку №1 до пункту 2.1 Тимчасового положення наведено перелік правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна. Зокрема, відповідно до п.15 Додатку №1 до п.2.1 Тимчасового положення, правовстановлюючими документами, на підставі яких проводиться реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна, є рішення засновника про створення державної (національної) акціонерної компанії, державної (національної) холдингової компанії, відкритого акціонерного товариства, створеного в процесі приватизації (корпоратизації), та акт приймання-передавання нерухомого майна або перелік зазначеного майна, наданий засновником чи державним органом приватизації.

Суд першої інстанції в своєму рішенні вказує на те, що Акт прийому-передачі та План приватизації, надані відповідачем, не є документами, на підставі яких до статутного капіталу товариства у процесі приватизації може бути включено майно.

Проте, включення майна до статутного капіталу Відкритого акціонерного товариства “УкрНДІТП” у процесі приватизації відбувалося не на підставі Акту прийому-передачі та/або Плану приватизації, а на підставі Наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву №1725 від 30.08.1996р. та Переліку нерухомого майна, що передається у власність Відкритому акціонерному товариству “УкрНДІТП” №30-03/5928 від 20.11.2000р., що відповідає приписам п.15 Додатку №1 до пункту 2.1 Тимчасового положення.

Таким чином, твердження суду першої інстанції про те, що у відповідача відсутні будь-які правовстановлюючі документи, на підставі яких у встановленому порядку проводилась реєстрація права власності на об’єкти спірного нерухомого майна спростовується наявними у справі доказами.

Щодо посилання Господарського суду міста Києва на те, що на момент укладення між Орендним підприємством “Веретено” та Фондом державного майна України Договору оренди державного майна №212 від 02.09.1994р. була проведена інвентаризація майна, за результатами якої підтверджено наявність у володінні Орендного підприємства “Веретено” нерухомого майна, в т.ч.: буд. столова амін.корпус (літера “Б"), нежитлові приміщення буд. опитної бази, гараж (літера “Г”), колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

З тексту Договору оренди №212 (т.с.2, а.с.13-22) вбачається, що Орендному підприємству “Веретено”, правонаступником якого є позивач, було надано в оренду основні фонди первісною вартістю 749 126 тис. крб., залишковою вартістю 316 117 тис. крб. Тоді як за результатами проведеної інвентаризації майна позивача на момент укладення вказаного договору оренди було виявлено іншу вартість майна, а саме, згідно з Інвентаризаційним описом основних засобів Орендного підприємства “Веретено” №01 (т.с.2, а.с.37-40), станом на 01.07.1994р. виявлено, зокрема, “Зд. стол., инст” вартістю 5 0470 029 крб. (п.3 опису) та “Зд. опитн. бази” вартістю 2 451 520 крб. (п.6 опису).

У відповідності до Інвентаризаційного опису основних засобів №01, загальна вартість основних засобів Орендного підприємства “Веретено” станом на 01.07.1994р. складала                 987 302 070 крб., хоча в Протоколі засідання інвентаризаційної комісії №1 від 18.07.1994р. (т.с.2, а.с.42-47) зазначено, що вартість основних засобів Орендного підприємства “Веретено” становить 1 456 266 955 крб.

З вищенаведеного вбачається, що з Інвентаризаційного опису основних фондів №01та Протоколу засідання інвентаризаційної комісії №1 від 18.07.1994р. неможливо чітко встановити, яке саме майно було фактично передано Орендному підприємству “Веретено”, оскільки вартість переданих в оренду основних фондів значно менша ніж загальна вартість основних фондів самого підприємства.

Окрім того, згідно з п.7.1 Договору оренди №212, строк дії договору за домовленістю сторін визначений на 1 рік, а саме з 02.09.1994р. по 02.09.1995р. Належних та допустимих доказів на підтвердження того, що на момент здійснення приватизації позивача (2000р.) строк Договору оренди №212 було продовжено суду надано не було.

Матеріалами справи підтверджено, що Відкрите акціонерне товариство “Веретено” (позивач) було засновано у відповідності до Наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву від 16.04.1996р. шляхом перетворення Орендного підприємства “Веретено”. Процес приватизації позивача завершено у 2000р., що підтверджується Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву  “Про завершення приватизації Відкритого акціонерного товариства “Веретено” №185 від 15.03.2000р. (т.с.1, а.с. 47).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне для визначення обсягу майна, яке перебуває у власності позивача, застосовувати відомості, зазначені в документах саме за період проведення приватизації, тобто 1996р-2000р., а не попередні періоди.

У відповідності до Наказу №612 від 16.04.2000р. “Про перетворення орендного підприємства у відкрите акціонерне товариство”, Регіональним відділенням Фонду державного майна по м. Києву було складено (видано) Перелік нерухомого майна, яке  передається у власність Відкритому акціонерному товариству “Веретено” (т.с.1, а.с.49) (далі за текстом – Перелік).

Згідно даного Переліку (п.2, п.5), у власність Відкритому акціонерному товариству “Веретено” передавались наступні об'єкти нерухомості, розташовані у м. Києві по вул. Козачій, 122:

- Буд. столова адм. корп. балансовою вартістю 1 792 823 000 крб.; вартість, за якою об'єкт включено до статутного фонду товариства, складає 1 052 882 000 крб.;

- Буд. дослідної бази, гараж балансовою вартістю 100 716 000; вартість, за якою об'єкт включено до статутного фонду товариства, 0 крб.

Відкрите акціонерне товариство “Веретено” звернулось до Регіонального відділення Фонду державного майна України у м. Києві з листом №113-6 від 01.07.2004р., в якому просило внести зміни до переліку нерухомого майна, яке передано у власність Відкритому акціонерному товариству “Веретено”, а саме в п.2, п.5 переліку, у зв’язку з тим, що при оформленні було допущено помилку, оскільки частина приміщень вказаних будівель знаходилась на балансі УКРНДІ текстильної промисловості (т.с.1, а.с.152).

На запит позивача, враховуючи передачу частини приміщень в будівлях адміністративного корпусу та дослідної бази з балансу Орендного підприємства “Веретено” на баланс Орендного підприємства “УкрНДІТР”, Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву було внесені (надані) зміни до Переліку нерухомого майна №30-03/2777 від 02.06.2000р. до п.2, п.5 Переліку, а саме:

п.2. - Частина будівлі адм. корп., ідальня, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Козача, 122, балансовою вартістю 1 792 823 000 крб.; вартість, за якою об'єкт включено до статутного фонду товариства, становить1 052 882 000 крб.;

п.5 - Частина будівлі дослідної бази, гараж, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Козача, 122, балансовою вартістю 100 716 000, вартість, за якою об'єкт включено до статутного фонду товариства, становить 0 крб. (т.с.1, а.с.153).

З вищенаведеного вбачається, що балансова вартість об’єктів нерухомого майна, вказана в Переліку від 02.06.2000р. та у змінах до нього від 19.07.2004р. залишається незмінною, тобто вказані об’єкти є одними і тими ж. За таких обставин, твердження суду першої інстанції про те, що надаючи зміни до Переліку нерухомого майна №30-03/2777 від 02.06.2000р., Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву позбавило позивача його права власності на певне майно та здійснило самовільний перерозподіл майна між підприємствами, спростовуються доказами, наявними у справі.

До того ж, саме позивач в особі в.о. директора Смирнова А.Г. звертався до Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву з листом про внесення відповідних змін до Переліку нерухомого майна.

Позивач у позовній заяві зазначає, що Смирнов А.Г. ніколи не займав посади в.о. директора підприємства, більш того, така посада не передбачена установчими документами підприємства.

Частиною 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншим засобами доказування.

Проте, належних та допустимих доказів на підтвердження звернення до відповідних органів із заявою про притягнення Смирнова А.Г. до відповідальності за неправомірні дії, якими позивачу було спричинено збитки, шкоду та ін., або з відповідним позовом до суду надано не було.

В матеріалах справи наявні баланси позивача та відповідача на момент здійснення приватизації, з яких вбачається, що спірні об’єкти нерухомого майна на момент проведення приватизації на балансі позивача не обліковувались (т.с.1, а.с.133, 135-138).

Окрім того, з Актів оцінки вартості майна Київського орендного підприємства “Веретено”, затверджених начальником Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву 30.08.1995р. та 13.03.1996р. (т.с.1, а.с.129, 133) вбачається, що вартість спірного майна (приміщення площею 76,70 кв. м. на першому поверсі, 129,10 кв. м. на другому поверсі адміністративного корпусу та приміщення гаражу площею 35,4 кв. м.) не була включена до Акту, тобто різниця між залишковою вартістю основних фондів, що вказані у Акті від 30.08.1995р. та залишковою вартістю основних фондів, що вказані у Акті від 13.03.1996р., і є залишковою вартістю майна, яке було передано відповідачу (22 759 806 000 крб. - 22 508 113 000 крб. = 251 693 000 крб.)

Таким чином, оскільки при визначенні вартості цілісного майнового комплексу позивача не було враховано вартість майна, переданого відповідачу, то його вартість не була врахована при визначені розміру статутного фонду Відкритого акціонерного товариства “Веретено” (ряд. 2, 13, 23 Акту оцінки вартості від 13.03.1996р.), а отже, зазначене майно не увійшло до статутного фонду позивача при здійсненні приватизації.

          Твердження суду першої інстанції про безвідплатне набуття відповідачем права власності на спірне нерухоме майно також спростовується доказами, наявними у справі, оскільки на момент приватизації статутний фонд відповідача включав в себе частку Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву у розмірі 47,4 %, а також частку Орендного підприємства “УкрНДІТП” у розмірі 52,6%.

          Частка Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву у розмірі 29,41% за пільговими умовами продажу була викуплена акціонерами Відкритого акціонерного товариства “УкрНДІТП”, а 17,59% - продано на конкурсі з інвестиційними зобов'язаннями.

До того ж, зобов’язавши відповідача звільнити та повернути позивачу об’єкти нерухомості, а саме опитну базу та гараж (літера “Г”) загальною площею 421,3 кв. м., суд не дослідив факт наявності вказаних об’єктів (приміщень) на балансі відповідача.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про те, що відповідач набув право власності на спірне нерухоме майно у процесі здійснення приватизації, а отже спірні об’єкти нерухомого майна були передано відповідачу не позивачем, а Регіональним відділенням Фонду державного майна України як внесок до статутного фонду. Дії Регіонального фонду державного майна України по м. Києву по передачі державного нерухомого майна до Статутного фонду відповідача в суді не оспорювались та не були  визнані судом протиправними.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, викладених ним у позові.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.  

Оскільки при розгляді справи апеляційним судом було встановлено, що судом першої інстанції при прийнятті Рішення по справі №2/47 від 17.07.2007р. було неповно з’ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального права, апеляційні скарги Відкритого акціонерного товариства “Український науково-дослідний інститут текстильної промисловості” та Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву підлягають задоволенню, а Рішення Господарського суду міста Києва по справі №2/47 від 17.07.2007р. – скасуванню в частині задоволення позовних вимог з прийняттям в цій частині нового рішення, яким в задоволенні позову повинно бути відмовлено.

При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність припинення провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання протиправними та незаконними дій Відкритого акціонерного товариства “Веретено”, яке є правонаступником Орендного підприємства “Веретено”, та дій Відкритого акціонерного товариства “УкрНДІТП”, що є правонаступником Орендного підприємства “УкрНДІТП” відносно прийому-передачі нерухомого майна за актом прийому-передачі. Тому в цій частині Рішення Господарського суду міста Києва по справі №2/47 від 17.07.2007р. залишається без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті державного мита за подання позову у розмірі 283,98 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. покладаються на позивача.

Оскільки третя особа звільнена від сплати державного мита, а отже витрат за подання апеляційної скарги не понесла, то судові витрати за розгляд апеляційної скарги не стягуються.  

Таким чином, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати відповідача по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги у сумі 142,00 грн. покладаються позивача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 66-68, 77, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України,  Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційні скарги Відкритого акціонерного товариства “Український науково-дослідний інститут текстильної промисловості” та Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва по справі №2/47 від 17.07.2007р. в частині задоволення позовних вимог скасувати.

3. Прийняти в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства “Веретено” про  визнання за позивачем права власності на об’єкти нерухомого майна, а саме: будівлю столової та адміністративного корпусу (літера “Б”) загальною площею 1 818,9 кв. м., яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Козацька, 122, нежитлові приміщення буд. опитної бази, гараж (літера “Г”) загальною площею 421,3 кв. м., які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Козацька, 122; зобов’язання відповідача повернути та звільнити приміщення об’єкту нерухомого майна, а саме: частину будівлі столової та адміністративного корпусу (літера “Б”) – весь третій поверх площею 496,1 кв. м., 129,1 кв. м. другого поверху та 76,7 кв. м. першого поверху, які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Козацька, 122, а також нежитлові приміщення буд. опитної бази, гараж (літера “Г”) загальною площею 421,3 кв. м., які розташована за адресою: м. Київ, вул. Козацька, 122 відмовити.

4. Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті Ухвалою Господарського суду міста Києва по справі №2/47 від 10.01.2007р.

5. В іншій частині Рішення Господарського суду міста Києва по справі №2/47 від 17.07.2007р. залишити без змін.

6. Стягнути з Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства “Веретено” (03022, м. Київ, вул. Козацька, 122, р/р №2600420014 в ОПЕРУ Укрсоцбанку м. Києва, МФО 300023, код ЄДРПОУ 00309275) на користь Відкритого акціонерного товариства “Український науково-дослідний інститут текстильної промисловості” (03022, м. Київ, вул. Козацька, 122, р/р №2600520015 в ОПЕРУ Укрсоцбанк, МФО 300023, код ЄДРПОУ 00311444) 142,00 грн. (сто сорок дві гривні 00 копійок) витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

7. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

8. Матеріали справи №2/47 повернути до Господарського суду міста Києва.

9. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена  до касаційного суду у встановленому законом порядку.

 Головуючий суддя                                                                      Мартюк А.І.

 Судді                                                                                          Лосєв  А.М.

                                                                                          Зубець Л.П.

 22.10.07 (відправлено)