Справа № 22-1232/2010 рік Головуючий суддя 1 інстанції: Бокій В.Ю.
Категорія : 46.48 Суддя-доповідач : Гордійчук С.О.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 жовтня 2010 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :
Головуючого судді : Гордійчук С.О.
суддів : Шимківа С.С., Хилевича С.В.
при секретарі : Колесовій Л.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Рівненського районного суду від 15 червня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з’явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Рівненського районного суду від 15 червня 2010 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів задоволено.
Розмір аліментів, які стягувались із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, встановлений рішенням Рівненського районного суду від 29 січня 2007 року зменшено з 1/3 до 1/4 частини від всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно до повноліття дитини.
В поданій на рішення апеляційній скарзі відповідач вказує на його незаконність, оскільки суд не врахував, що ОСОБА_3 позов про зменшення розміру аліментів на сина не пред’являв. Аліменти на утримання сина ОСОБА_5 зменшені не були, що ставить в нерівне становище дітей.
Також, суд не врахував, що є відомості про нарахування заробітної плати позивача за лютий і березень 2010 року, з яких вбачається , що йому нарахована заробітна плата в сумі 2882 грн. та 3003 грн., та не врахував матеріальний стан відповідача.
Просить рішення скасувати і ухвалити нове рішення яким в позові відмовити.
В запереченні на апеляційну скаргу позивач вказує, що рішення законне і обґрунтоване, і просить залишити його без зміни.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, а також вимог, заявлених в суді першої інстанції, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Згідно до положень ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось з них.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Рівненського районного суду від 29 січня 2007 року з ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_4, 2005 року народження, в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку, щомісячно до повноліття дочки.
В березні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про зменшення розміру аліментів, оскільки не має можливості сплачувати аліменти в розмірі встановленому рішенням суду, в зв’язку з тим, що рішенням Здолбунівського районного суду від 08 грудня 2009 року з нього стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку, щомісячно до повноліття сина та аліменти на утримання дружини ОСОБА_7 в розмірі 200 грн. щомісячно до досягнення дитиною трьохрічного віку.
За таких обставин, суд першої інстанції правильно виходив з того, що матеріальний стан платника аліментів погіршився, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до роз’яснень п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 ’’Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів’’ вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
При зменшенні розміру аліментів дані обставини були враховані судом першої інстанції .
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Враховуючи, що рішення постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 307, 312-315, ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Рівненського районного суду від 15 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.
Головуючий :
Судді :