Справа № 2-3412-1/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2010 року Святошинський районний суд м. Києва
у складі: головуючого-судді Петренко Н.О.
при секретарі Захарченку В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб, який зареєстрований 06.06.1997 року між ним та відповідачем, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що подружнє життя у них не склалось, внаслідок чого з березня 2009 року вони не підтримують сімейно-шлюбні відносини, не ведуть спільного господарства, проживають окремо.
Від шлюбу з відповідачем у подружжя народилась донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1
Позивач просить стягнути з відповідача на її користь на утримання доньки аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку щомісячно до повноліття дитини. Мотивує свої вимоги тим, що донька проживає разом із позивачем, відповідач добровільно не надає матеріальну допомогу на утримання дитини.
В судовому засіданні позивач позов підтримала, відповідач позов визнав в повному обсязі.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно із ч.3 ст. 105 СК шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст.110 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що шлюб між сторонами був зареєстрований 06.06.1997 року. Від шлюбу з відповідачем народилась донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1
На період розгляду справи шлюб між сторонами носить формальний характер. З березня 2009 року вони не підтримують сімейно-шлюбні відносини, не ведуть спільного господарства, проживають окремо.
Суд вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя.
Відповідно до вимог ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов‘язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
При призначенні розміру аліментів суд враховує, що відповідач по справі має одну дитину (про що свідчить копія свідоцтва про народження) і вважає за необхідне визначити розмір аліментів у розмірі ј частини з всіх видів заробітку, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до повноліття доньки ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 105, 112, 180-183, 191 СК України, ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який зареєстрований 06.06.1997 року у в/РАГСу Жовтневого району м. Києва, актовий запис № 377, розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвище дружини залишити ОСОБА_2.
Стягнути з ОСОБА_2 при реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС державне мито на користь держави в розмірі 17 грн, ОСОБА_1 в ід витрат звільнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, яка проживає: АДРЕСА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ј частини з усіх видів заробітку, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 22.07.2010 року і до її повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає: АДРЕСА_1 на користь держави судові витрати у розмірі 51 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: