КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 16.10.2007                                                                                           № 38/350

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:           Смірнової  Л.Г.

 суддів:              

 при секретарі:             

 За участю представників:

 від позивача : Осадчий О.М. (дов.б/н від 15.10.2007)                    

від відповідача : Журавель О.М. (дов. №21-29/02-6681  від 16.10.2007)

                            Бахарєва О.В. (дов. №21-122/02-6025 від 17.09.2007)                            

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Народна фінансово-страхова компанія "Добробут"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 14.05.2007

 у справі № 38/350  

 за позовом                               Закритого акціонерного товариства "Народна фінансово-страхова компанія "Добробут"

 до                                                   Антимонопольного комітету України

 третя особа відповідача            

 третя особа позивача                      

 про                                                  скасування рішення № 344-р від 18.10.2005

ВСТАНОВИВ:

 На розгляд Господарського суду міста Києва передано позовні вимоги Закритого акціонерного товариства “Народна фінансово-страхова компанія „Добробут” (далі-позивач) до Антимонопольного комітету України  (далі-відповідач) про скасування рішення Антимонопольного комітету України №344-р від 18.10.2005 та відновлення строку оскарження зазначеного рішення.

          Рішенням  Господарського суду міста Києва від 14.05.2007 у   задоволенні позову відмовлено повністю.

          Рішення суду першої інстанції ґрунтується на  відсутності доказів, які підтверджують, що позивачем було виконано рекомендації відповідача в частині вжиття  заходів щодо усунення  порушень законодавства  про захист економічної конкуренції та відсутності доказів, що оспорюване рішення суперечить вимогам чинного законодавства та порушує  права і охоронювані законом інтереси позивача.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, позивач звернувся   з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд рішення  Господарського суду міста Києва  від 14.05.2007 у справі №38/350 скасувати та прийняти нове рішення, яким  скасувати  рішення Антимонопольного комітету України №344-р від 18.10.2005 стосовно  позивача.

В  обґрунтування  апеляційної скарги,  позивач посилається на  порушення судом  норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування  обставин справи, які мають значення для правильного її вирішення та невідповідність висновків  суду, викладених у рішенні, дійсним обставинам справи.  Зокрема  скаржник наполягає на тому, що   судом не прийнято до уваги факт  повідомлення позивачем всіх учасників  Генеральної угоди від 15.12.2003  про припинення її дії та  укладення  додаткової  угоди до договору доручення  №2 від 18.12.2003, відповідно до  якої з 31.12.2004 припинено дію  зазначеного договору та дії, що порушують чинне  законодавство про  захист економічної  конкуренції, про, що було своєчасно  повідомлено відповідача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2007   відновлено  пропущений строк  подання  апеляційної скарги, порушено апеляційне  провадження у справі, розгляд  апеляційної скарги призначено на 16.10.2007.

          У судове засідання 16.10.2007 з’явилися    представники  сторін.   

          Представник  позивача повністю підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі. Представник   відповідача  проти апеляційної скарги   заперечив  посилаючись на  законність прийнятого рішення, зазначивши при цьому, що  позивач звертався до відповідача з заявою про перегляд рішення в частині зменшення розміру штрафу, проте не наводив  жодних обставин, що стосувались суті вчинення  порушення та не ставив питання про здійснення перегляду рішення в частині дій, які визнані  порушенням законодавства про  захист економічної  конкуренції.    Наведені  позивачем  факти не є такими, що дають підстави, визначені статтею 58 Закону для скасування чи зміни  рішення Антимонопольного комітету України №344-р від 18.10.2005.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідачем 18.10.2005  було  прийнято рішення №344-р у справі                 №29-26.13/1-05 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладання штрафу"  (далі- оспорюване рішення), відповідно до якого дії Державного підприємства  МВС України „Ресурси” (далі-ДП „Ресурси”), його дочірнього підприємства „Страховий альянс” (далі-ДП „Страховий альянс”), правонаступником якого є Дочірнє підприємство „Захист” (далі-ДП „Захист”), а також Закритого акціонерного товариства „Українська страхова компанія  „Княжа” (далі-ЗАТ „УСК „Княжа”), Закритого акціонерного товариства  „Народна фінансово-страхова компанія „Добробут” (позивач), Закритого акціонерного товариства „Українська охоронно-страхова компанія”  (далі-ЗАТ „УОСК”), які полягали в укладенні Генеральних угод, а також договорів-доручень з метою проведення страхування в приміщеннях ОВС, які призвели до розподілу окремих ринків страхових послуг за видами страхування та за територією  є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим частини першої статті6 та пункту 1 статті 50 Закону України „Про захист економічної конкуренції”, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які призвели до обмеження конкуренції на окремих ринках страхових послуг.

На зазначені підприємства були накладені штрафи, в тому числі на позивача в розмірі 140000грн., які підлягають сплаті у двомісячний строк з дня одержання рішення.

Зі змісту оспорюваного рішення  (описово-мотивувальної частини),  вбачається, що відповідачем було встановлено  наступні обставини:

Відповідно до протоколу №2 від 21.11.2003 засідання конкурсної комісії, створеної Міністерством внутрішніх справ України,  у зв’язку з проведення конкурсу серед страховиків на право здійснення страхової діяльності, переможцями конкурсу було визнано: Акціонерне товариство „Українська пожежно-страхова компанія, ЗАТ „УСК „Княжа”, ЗАТ „НФСК „Добробут” (позивач), ЗАТ „УОСК”, Закрите акціонерне товариство „Страхова компанія „Кредо-Класік”, Закрите акціонерне товариство „Укрінмедстрах”, Закрите акціонерне товариство „Страхова компанія „Укрпромгарант” та Закрите акціонерне товариство „Українська страхова група”.

Між зазначеними товариствами, а також ДП „Ресурс”, ДП „Страховий альянс” 15.12.2003 було укладено Генеральну угоду. Відповідно до умов цієї угоди між ДП „Страховий альянс” та ЗАТ „НФСК „Добробут” (позивачем) було укладено договір-доручення №2 від 18.12.2003 щодо надання права ДП „Страховий альянс” від імені позивача укладати з фізичними та юридичними особами в приміщеннях органів внутрішніх справ (далі - ОВС) України договори страхування лише за напрямом ВГІРФО. Відповідні договори-доручення на окремі види страхування також були укладені між іншими переможцями конкурсу з ДП „Ресурс” та ДП „Страховий альянс”.

Узгоджені дії цих організацій щодо надання страхових послуг в приміщеннях ОВС на умовах, визначених Генеральними угодами та договорами-дорученнями, за умов сприяння в стимулюванні попиту з боку працівників ОВС, призвели до ситуації, коли попит на зазначені окремі види страхових послуг територіально значною мірою локалізувався приміщеннями ОВС. Крім того, це призвело до усунення з найбільш вигідного місця реалізації окремих видів обов'язкового та добровільного страхування інших страхових компаній, а також страхових агентів, крім ДП „Страховий альянс”. При цьому, виключне право на діяльність у приміщеннях ОВС отримав лише один страховий агент - ДП „Страховий альянс”. Тобто, будь-який інший страховий агент був позбавлений права на діяльність у найбільш вигідному місці реалізації відповідних страхових посередницьких послуг.

Інформація, надана ДП „Страховий альянс” та Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг, свідчить, що за результатами діяльності у 2004 році питома вага страхових платежів, зібраних ДП „Страховий альянс” на користь страховиків-переможців конкурсу від фізичних осіб у загальному обсязі таких платежів, зібраних усіма страховими компаніями, на окремих товарних ринках перевищила 40 відсотків.

В оспорюваному позивачем рішенні відповідача також зазначено, що найбільш суттєві негативні наслідки для конкуренції мали дії ДП „Страховий альянс”, яке, крім іншого, забезпечило реалізацію страхових полісів ЗАТ „НФСК "Добробут” (позивача) в 12 регіонах України, але лише з одного виду страхування: добровільне страхування відповідальності громадян України перед третіми особами, пов'язані з відшкодуванням витрат, яких зазнали під час перебування за кордоном. Частка позивача в загальному обсязі страхових платежів, які за період з січня по листопад 2004 року зібрало ДП „Страховий альянс”, становить майже 4 відсотки. Виручка від реалізації послуг позивача за 2004 рік становить 14852,21 тис. грн. При цьому частка  позивача     в  загальному  обсязі  отриманих  страхових  платежів  всіма учасниками  узгоджених дій є незначною та зменшилась після виконання частиною компаній рекомендацій з 4 до 2,4 відсотка загальної суми.

                    Таким чином, дії ДП „Ресурси”, ДП „Страховий альянс” і ЗАТ „УСК „Княжа”, АТ „УПСК” та позивача, які полягали в укладенні Генеральної угоди від 15.12.2003, а також договорів-доручень на виконання цієї Генеральної угоди призвели до розподілу ринків страхових послуг за територіальним принципом та видами страхування, а отже до суттєвого обмеження конкуренції, що свідчить про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а саме частини першої статті 6 та пункту 1 статті 50 Закону України „Про захист економічної конкуренції”, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що призвели до обмеження конкуренції на окремих ринках страхових послуг.

Після виявлених порушень законодавства, до відповідача надійшов лист АТ „УПСК” про припинення дії Генеральної угоди, через це провадження у справі №29-26.13/1-05 в частині цієї компанії було припинено.

Листи про припинення дії Генеральної угоди також надійшли від інших переможців конкурсу, але в подальшому ця інформація була спростована ДП "Страховий альянс", яке повідомило, що позивач та деякі інші компанії звернулися з пропозицією укласти агентські договори про надання страхових агентських послуг у 2005 році. Крім того, відповідачем були виявлені факти подальшої діяльності з реалізації страхових послуг зазначених підприємств в приміщеннях ОВС, що свідчить про неусунення ними встановлених порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

На момент розгляду справи №29-26.13/1-05 до Комітету від позивача надійшов лист від 29.09.2005 №1144, в якому позивач повідомив про свою незгоду з попередніми висновками Комітету та невизнання факту вчинення порушення. Але, вже під час розгляду справи №29-26.13/1-05 на засіданні відповідача Голова правління позивача повідомив, що компанія визнає факт вчинення порушення, який мав місце у 2004 році.

З урахуванням встановлених обставин та керуючись ст.ст.7, 13 Закону України „Про Антимонопольний комітет України”, ст.ст.48, 52 Закону України „Про захист економічної конкуренції”, п. 33 Правил розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 29.06.1998 №16-р, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22.07.1998 за №471/2911, відповідач постановив: визнати, що дії ДП  „Ресурси”, його ДП „Страховий альянс”, правонаступником якого є ДП „Захист” а також ЗАТ „УСК „Княжа”, ЗАТ „НФСК „Добробут” (позивач), ЗАТ „УОСК”, які полягали в укладенні Генеральних угод, а також договорів-доручень з метою проведення страхування в приміщеннях ОВС, які призвели до розподілу окремих ринків страхових послуг за видами страхування та за територією, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим ч.І ст.6 та п.1 ст.50 Закону України „Про захист економічної конкуренції”, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які призвели до обмеження конкуренції на окремих ринках страхових послуг.

Не погоджуючись з викладеними в рішенні відповідача  обставинами та розміром накладеного на позивача штрафу, останній звертався до відповідача з листами про продовження строку виконання рішення та зменшення розміру штрафу. Крім того, позивач звертався до відповідача з клопотаннями про перегляд спірного рішення з тієї підстави, що позивач не причетний до реалізації страхових полісів через ДП "Страховий альянс", проте рішенням відповідача від 13.04.2006 №114-р таке клопотання позивача було залишено без задоволення, а рішення №344-р без змін.

Зі змісту  рішення відповідача №114-р від 13.04.2006 „Про перегляд рішення” вбачається, що наведені позивачем обставини не можуть бути підставою для перегляду рішення №344-р виходячи з наступного.

Справу №29-26.13/1-05 було розпочато 11.01.2005 саме через невиконання зазначеними вище страховими компаніями, в тому числі позивачем, рекомендацій відповідача від 01.10.2004 №19-рк про припинення дій, які містять ознаки порушень законодавства про захист економічної конкуренції, усунення причин виникненні цих порушень і умов, що їм сприяють, наданих відповідчем на підставі статті 46 Закону України „Про захист економічної конкуренції”. В процесі розгляду справи 07.02.2005 надійшов лист  позивача з повідомленням про припинення дії генеральної угоди з 15.12.2004 та припинення дії договору-доручення з 31.12.2004 в зв'язку із закінченням терміну його дії. Таким чином, позивачем не було своєчасно (у місячний термін з дня отримання рекомендацій Комітету) виконано пункти 6 та 7 рекомендацій, в яких відповідач пропонував вжити заходів з метою розірвання угод (договорів), які були укладені на виконання розпорядження Міністра внутрішніх справ України від 01.12.2003 №764 „Про впорядкування діяльності страхових компаній у приміщеннях органів внутрішніх справ”, та які стосуються реалізації ДП „Ресурси” ДП „Страховий альянс” страхових послуг як агента зазначених страхових компаній у приміщеннях, де розташовані органи внутрішніх справ України.

За таких обставин, відповідач дійшов висновку, що рішення №344-р від 18.10.2005 прийнято у повній відповідності до вимог законодавства та підлягає залишенню без змін.

Проте, позивач з такими висновками відповідача не погоджується, через що звернувся до суду з даним позовом та просив скасувати рішення Антимонопольного комітету України №344-р від 18.10.2005 як таке, що не відповідає фактичним обставинам справи.

Відносини органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю із суб'єктами господарювання; суб'єктів господарювання з іншими суб'єктами господарювання, із споживачами, іншими юридичними та фізичними особами у зв'язку з економічною конкуренцією регулюються Законом України „Про захист економічної конкуренції”.

Відповідно до статті 4 зазначеного Закону державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб'єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України.

Відповідно до статті 7 Закону України „Про Антимонопольний комітет України” Антимонопольний комітет України має наступні повноваження: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; розглядати справи про адміністративні правопорушення, приймати постанови та перевіряти їх законність та обґрунтованість; перевіряти суб'єкти господарювання щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження);

Згідно зі статтею 22 Закону України „Про Антимонопольний комітет України” та статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції” розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

При цьому, відповідно до статті 19 Закону України „Про Антимонопольний комітет України” під час розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі під час проведення розслідування, дослідження, прийняття розпоряджень, рішень за заявами і справами, здійснення інших повноважень у сфері контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, органи та посадові особи Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень керуються лише законодавством про захист економічної конкуренції і є незалежними від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб та суб'єктів господарювання, а також політичних партій та інших об'єднань громадян чи їх органів.

Статтею 22 Закону України „Про Антимонопольний комітет України” передбачено, що суб'єкти господарювання зобов'язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківською таємницею, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

Відповідно до положень статті 46 Закону України „Про захист економічної конкуренції” органи Антимонопольного комітету України мають право надавати рекомендації, зокрема, суб'єктам господарювання стосовно припинення дій, які містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, усунення причин виникнення цих порушень і умов, що їм сприяють, а у разі, якщо порушення припинено, - щодо вжиття заходів для усунення наслідків цих порушень. Рекомендації надаються у формі листа. Рекомендації органів Антимонопольного комітету України підлягають обов'язковому розгляду органами чи особами, яким вони надані. Про результати їх розгляду Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню повідомляється у десятиденний строк з дня отримання рекомендацій, якщо органами Антимонопольного комітету України не продовжено цей строк. За умови виконання положень рекомендацій у разі, якщо порушення не призвело до суттєвого обмеження чи спотворення конкуренції, не завдало значних збитків окремим особам чи суспільству та вжито відповідних заходів для усунення наслідків порушення, провадження у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції не розпочинається, а розпочате провадження закривається.

Як вбачається з матеріалів справи, листом від 07.10.2004 відповідачем на адресу позивача були направлені рекомендації №19-рк від 01.10.2004 „Про припинення дій, які містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, усунення причин виконання цих порушень і умов, що їм сприяють”, якими позивача було зобов'язано вжити заходи щодо розірвання угод(договорів), які були укладені між ним та страховими компаніями на виконання розпорядження Міністра внутрішніх справ України від 01.12.2003 №764 та вказівки т.в.о. Міністра внутрішніх справ України від 27.12.2003 №821 „Про здійснення страхової діяльності в приміщеннях органів внутрішніх справ”; зобов'язано вжити заходів щодо розірвання укладених договорів-доручень, які стосуються реалізації ДП „Ресурси”, ДП „Страховий альянс” страхових послуг як агента позивача в приміщеннях, де розташовані органи внутрішніх справ України; рекомендовано не допускати укладення договорів (угод) між органами МВС України та страховими компаніями, які стосуються організації страхування фізичних та/або юридичних осіб (крім випадків організації страхування службовців МВС України, зокрема, пенсійного страхування), в приміщеннях органів та підрозділів МВС України.

Про результати розгляду цих рекомендацій позивач був зобов'язаний повідомити відповідача протягом 30 днів з дня їх отримання. Рекомендації були отримані позивачем 11.10.2004, тобто позивач був зобов'язаний надати інформацію про вжиття заходів в строк до 11.11.2004.

В листі від 08.11.2004 позивач зазначив, що про результати прийнятих заходів Комітет буде повідомлено додатково.

Оскільки у визначений термін позивач доказів виконання рекомендацій відповідача від 01.10.2004 №19-рк не надав, 11.01.2005 відповідачем було прийнято розпорядження „Про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції” за ознаками вчинення позивачем та іншими страховими компаніями порушення, передбаченого частиною першою статті 6 та пунктом першим статті 50 Закону України „Про захист економічної конкуренції” у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій. Справа була розпочата в зв'язку з тим, що вказані організації, в тому числі позивач, не виконали пункти 6,7 рекомендації Комітету щодо розірвання укладених угод.

За твердженням відповідача, під час розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а саме 19.01.2005 до Вінницького обласного територіального відділення відповідача надійшла заява Вінницької обласної дирекції НАСК „Оранта” з інформацією про те, що страхування в приміщеннях органів внутрішніх справ продовжується. Крім того, 04.03.2005 до відповідача надійшла інформація ДП "Страховий альянс" про те, що в кінці 2004 року до підприємства звернувся ряд страхових компаній із проханням продовжувати у 2005 році діяльність щодо  надання страхових послуг. Зокрема, були укладені договори-доручення із такими страховими компаніями як: АТ „УОСК”,  ЗАТ „УСК „Княжа”, ЗАТ „ПРОСТО-страхування”, ЗАТ „Українська страхова група” та ЗАТ „НФСК "Добробут” (позивач).

Вказані обставини свідчать про те, що надана позивачем інформація про вжиття ним заходів щодо усунення порушень, викладених в обов'язкових рекомендаціях Комітету, не підтвердилась.

Таким чином, відповідач дійшов висновку про невиконання позивачем  обов'язкових до виконання рекомендацій та відкриття справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Про дату, час та місце засідання відповідача, на якому буде розглянуто справу   №29-26.13/1-05 позивача було повідомлено листом від 28.09.2005.

При прийнятті оспорюваного рішення №344-р від 18.10.2005 з боку позивача був присутній Голова правління, який повідомив про визнання факту вчинення порушення, який мав місце в 2004 році. При визначенні розміру штрафу  відповідачем було задоволено клопотання позивача про зменшення його розміру.

Рішення №344-р від 18.10.2005 було надіслано позивачеві 24.10.2005, проте на  момент розгляду  даної справи  штраф позивачем не сплачено.

Позивач стверджує, що відповідачем не були застосовані положення частини 3 статті 46 Закону України „Про захист економічної конкуренції”, яка передбачає закриття розпочатої справи у разі, якщо порушення не призвело до суттєвого обмеження чи спотворення конкуренції, не завдало значних збитків окремим особам чи суспільству, а також в разі вжиття відповідних заходів для усунення наслідків порушення.

Проте, позивачем не надано суду доказів того, що ним були виконані рекомендації відповідача в частині вжиття заходів щодо усунення порушень законодавства про захист і економічної конкуренції, а наявні в матеріалах справи докази спростовують такі твердження позивача.

Відповідно до пункту 27 Правил розгляду справ, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України №169-р від 29.06.1998 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України за №471/2911 від 22.07.1998, про день, час і місце розгляду справи особи, що беруть участь у справі, повідомляються не пізніше ніж за п'ять днів.

Матеріалами справи встановлено, що в зв'язку з несвоєчасним отриманням позивачем повідомлення про призначення розгляду справи №29-26.13/1-05 на 07.10.2005, цього ж дня в присутності представників позивача відповідачем  було оголошено про відкладення розгляду справи на 18.10.2005. Таким чином, позивач був завчасно (за 11 днів) повідомлений про розгляд справи, а тому твердження позивача про недотримання відповідачем вимог пункту 27 Правил Розгляду справ є безпідставними.

Як вбачається зі змісту статті 48 Закону України „Про захист економічної конкуренції” за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції,  органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та про накладення штрафу.

Відповідно пункту  першого частини першої статті 50 Закону України „Про захист економічної конкуренції” порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії.

За вказане порушення статтею 52 Закону передбачено накладення штрафу в розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. У разі наявності незаконно одержаного прибутку, який перевищує десять відсотків зазначеного доходу (виручки), штраф накладається у розмірі, що не перевищує потрійного розміру незаконно одержаного прибутку. Розмір незаконно одержаного прибутку може бути обчислено оціночним шляхом.

Оспорюваним рішенням на позивача було накладено штраф у розмірі 140000,00грн. із розрахунку, що за 2004 рік виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) позивача становила 14852,1 тис. грн.

Проаналізувавши зібрані у справі докази, судова колегія  погоджується з висновками  суду першої інстанції, що  вчинення позивачем антиконкурентних узгоджених дій, призвело до обмеження конкуренції на окремих ринках страхових послуг, що свідчить про порушення позивачем законодавства про захист економічної конкуренції.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Обов’язок доказування, відповідно до приписів статті 33 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини як на підставу своїх вимог та заперечень. Це стосується і позивача, який повинен був довести, що оспорюване рішення  прийнято з порушенням вимог чинного законодавства.

Оскільки  позивачем не надано суду  вищезазначених доказів,   судова колегія  погоджується з висновком  суду першої інстанції щодо   необґрунтованості та безпідставності заявлених  позовних вимог та не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції у даній справі.

         Керуючись ст.ст. 99, 101-106, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Народна фінансово-страхова компанія „Добробут” залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2007 у справі №38/350 залишити без змін.

3.   Матеріали справи №38/350  повернути до Господарського суду        міста  Києва.  

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 22.10.07 (відправлено)