Справа № 2- 385/ 10

                            Р І Ш Е Н Н Я  

                           іменем України

 30 вересня  2010 року

Житомирський районний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді     -  Баренко С.Г.

за участю секретаря судового засідання   Поліщук О.В., сторін,

розглянувши у відкритому судовому засідання в м.Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 111 Державної Житомирської нотаріальної контори про скасування свідоцтва про право відповідача на спадщину за законом та скасування реєстрації права власності та позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, державного нотаріуса 111 Державної Житомирської нотаріальної контори про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом  і визнання дій нотаруса  протиправними, третті особи, які не заявляють самостійних вимог  ОСОБА_3 та ОСОБА_4,-

ВСТАНОВИВ:

05 серпня 2009  року  ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до свого брата ОСОБА_2 та інших  про скасування свідоцтва про його право на спадщину за законом та скасування реєстрації  права власності відповідача на 1/2 частину житлового будинку  АДРЕСА_1.  Вимоги  мотивовано тим, що наведене нерухоме майно відноситься до складу спадщини, на яку залишено заповіт, відповідно до якого  спадкоємцями призначені сторони та ОСОБА_5 Посилаючись на те, що лише відповідач  отримав все майно заповідача у власність,  просила позов задовольнити.

         ОСОБА_2 звернувся  з позовом до ОСОБА_1 та інших про визнання свідоцтва про право власності  ОСОБА_1 за законом  від 10.02.2000 недійсним, оскільки воно видано після спливу 6-місячного строку на отримання спадщини без його продовження, без  встановлення обставин чи мало місце  фактичне  прийняття ОСОБА_1 спадщини та на підставі неправдивої заяви останньої про відсутність інших спадкоємців. До того ж відповідач приховала наявний заповіт. Втім разом із грошовим вкладом позивачка не могла отримати  спадщину  на житловий будинок, оскільки на той час  він до складу спадщини не входив.  

Позови об"єднані в одне провадження.

У ході розгляду справи ОСОБА_1 свій позов підтримала. Пояснила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їх матір - ОСОБА_6, яку позивач доглядала до самої смерті, вони разом  проживали з нею в м. Шепетовка. Вона її поховала.  Грошовий вклад отримала на  поховання. Позивач після смерті матері один став користуватися будинком та земельною ділянкою, у подальшому отримав його у спадок, що, на думку позивачки, є незаконним. Стверджувала, що заповіт не приховувала, не заперечувала проти визнання свідоцтво про її право власності за законом  на грошовий вклад  від 10.02.2010  недійсним, але  при умові  задоволення її позову.  

ОСОБА_2 позов  ОСОБА_1 не визнав. Пояснив, що він єдиний із спадкоємців фактично вступив у управління спадковим майном дбав про будинок, робив  поточний ремонт, протоплював взимку, влітку проживав в ньому. ОСОБА_1 приховала заповіт і від нього і від нотаріуса, щоб отримати грошовий вклад матері, брат ОСОБА_5 помер у 1998, проте жодних дій про отримання спадщини за життя не вчиняв. Вважає, що свідоцтво про право власності за законом отримав  на законний підставах, а  позовні вимоги ОСОБА_1. не грунтуться на матеріальному законі. Просив у задоволені позову відмовити.

         Третя особа ОСОБА_3 пояснила, що її батько ОСОБА_5 помер у 1998 році, за життя своє право на отримання спадщини за законом не реалізував, хоча фактично вступив в управління спадковим майном, обробляв земельну ділянку біля будинку. Просила скасувати свідоцтва про права власності на спадщину, які видані  обом сторонам сторонам у справі.

ОСОБА_4 в суді займав аналогічну позицію, у подальшому просив справу розглядати за її відсутністю              

Беручи до уваги пояснення учасників судового процесу, показання свідків, дослідивши матеріали справи, судом встановлені обставини, які відповідають спадковому праву.  

             Як вбачається з матеріалів справи ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6, яка за заповітом визначила спадкоємцями належного неї майна ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 у рівних частках. На час складання заповіту право власності заповідача  на спірний будинок НОМЕР_1 належним чином не було зареєстровано. (а.с.35,119)). Жодний із спадкоємців  не скористався правом на отримання спадщини на підставі  заповіту.(а.с.107,112, 113,133)

Треті сторони не надали доказів про прийняття їх батьком спадщини за життя.  

У відповідності до вимог ст.11 ЦПК України суд  розглядає  справу у межах заявлених  ними вимог.  

            Вимоги ОСОБА_1, які порушені перед судом, на думку суду,  не можуть бути задоволені, оскільки суд не може скасувати право, воно або є, або його немає, окрім цього суд не може скасовувати і  документи. Доводи позивача, що вона  належним чином виконувала  свій обов"язок про  піклування за  хворою та перестарілою матір'ю не може бути у даному випадку підставою для задоволенні її вимог.  

Позов ОСОБА_2 також не підлягає до задоволення, оскільки ОСОБА_1, як спадкоємиця першої черги мала право на отримання спадщини, доказів того, що остання не  прийняла спадщину позивач суду не надав, питання про стягнення частини вкладу перед судом не порушував.

Керуючись:ст.ст.524,526,529,549,564 ЦК УРСР(ред.1963),ст.ст.16, 1233,1235,1280 ЦК України, ст.ст.3,5,11,57,60,61,88,130,131,212,213,214,215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

            У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 111 Державної Житомирської нотаріальної контори про відмовити за безпідставністю.

           У позову ОСОБА_2 до  ОСОБА_1 111 Державної Житомирської нотаріальної контори відмовити за недоведеністю.

            На рішення  суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду області через Житомирський районний суд протягом 10 днів  з дня його проголошення.      

Суддя                                                                                     Баренко С