Справа № 10-82/2006 рік Головуючий у 1 інстанції:Кантур А.М.
Категорія- санкції Доповідач: Григорєва В.Ф.
УХВАЛА ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
16 серпня 2006 року колегія судців судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Чернігівської області в складі:
головуючого - судді: Григор'євої В.Ф.
суддів: Шахової О.Г., Борисенка І.П.
з участю прокурора: Павленка В.В.
ст. слідчого Желіби В.В.
захисника ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 на постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 10 серпня 2006 року про обрання щодо обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу - взяття під варту,
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 10 серпня 2006 року щодо :
ОСОБА_2, уродженця м. Ургут,
Самаркандської області, Республіки Узбекистан,
кримського татарина, громадянина України, з
неповною середньою освітою, не одруженого,
раніше не судимого, працюючого приватним
підприємцем,мешканця ІНФОРМАЦІЯ_1 району, АР Крим,
обрано міру запобіжного заходу у вигляді - взяття під варту.
Ст.слідчим Прилуцької міжрайонної прокуратури була порушена щодо
ОСОБА_2 кримінальна справа за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 127
ч.2, 146 ч.2 КК України, за фактом того, що 19 липня 2006 року, ОСОБА_2 зі своїм рідним братом ОСОБА_3 та іншими двома невстановленими органами досудового слідства особами вивезли на автомобілі "ВАЗ 2108" д.н.з. НОМЕР_1 з села Охіньки Прилуцького району потерпілого ОСОБА_4 на територію Срібнянського району Чернігівської області, а потім на територію сусідньої Полтавської області і в лісосмузі Срябнянського району погрожували вбивством доньки останнього ОСОБА_5, викраденням його онука, намагалися підвісити його, при цьому заподіяли йому тілесні ушкодження.
Суд мотивував своє рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту тим, що ОСОБА_2 обвинувачується у скоєнні злочинів середнього та тяжкого ступеня тяжкості, які передбачають покарання у виді позбавлення волі на тривалий термін, а обвинувачений ОСОБА_2 є мешканцем Автономної Республіки Крим, віддаленої від місця інкримінованої події, може ухилитися від явки до правоохоронних органів та суду, таким чином відхиливши клопотання захисника про обрання запобіжного заходу у виді застави.
В апеляції захисник ОСОБА_1 просить постанову вказаного суду скасувати, посилаючись на те, що суд при винесенні постанови допустив суттєве порушення норм кримінально-процесуального законодавства, а саме:
· в порушення вимог ст. 16 КПК України судовий процес проходив на з'ясуванні походження ОСОБА_2, національних відносинах;
· в порушення вимог ст. 19 ч.1 КПК України ОСОБА_2 при розгляді справи в суді не був забезпечений перекладачем, хоча суд і робив спробу вести процес на російській мові, яка не в повному обсязі зрозуміла ОСОБА_2, а суд не може йому замінити перекладача, хоча ОСОБА_2 в Республіці Узбекистан закінчив російську школу, але не володіє українською мовою;
· в порушення вимог ст. 19 ч.2 КПК України судом винесена і проголошена постанова українською мовою, якою взагалі не володіє ОСОБА_2;
Також суд перед початком розгляду подання ОСОБА_2 не роз'яснив його права, передбачені ст. 43 КПК України та право на участь перекладача при розгляді справи, в порушення вимог ст. 165-1 КПК України вказана постанова не була проголошена судом під розписку ОСОБА_2, одночасно йому не був роз'яснений порядок та строк її оскарження, так як постанова оскаржується безпосередньо до апеляційного суду, а не через Прилуцький міськрайонний суд. В порушення вимог ст. 165-2 КПК України розгляд подання суд провів взагалі без вивчення матеріалів справи, що свідчить про неповноту, однобічність та обвинувальний нахил проведеного судового процесу. Також не були прийняті до уваги медичні документи про незадовільний стан здоров'я ОСОБА_2, його сімейний стан та залишилося поза увагою суду пояснення його сестри ОСОБА_6.
В судовому засіданні захисник підтримав апеляцію і просив її задовольнити з вказаних підстав.
Старший слідчий Прилуцької міжрайонної прокуратури вважав, що апеляцію необхідно залишити без задоволення, оскільки постанова суду є законною і обґрунтованою, а щодо знання обвинуваченим російської мови, то він уже 20 років проживає на території АР Крим , навчався в російськомовній школі і вільно володіє російською мовою та розуміє українську мову.
Вислухавши доповідь судді, пояснення захисника, який просив задовольнити апеляцію, старшого слідчого, думку прокурора, який вважав, що апеляція не підлягає задоволенню, посилаючись на законність і обґрунтованість постанови суду, перевіривши представлені матеріали кримінальної та судової справ і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.
Рішення суду про обрання запобіжного заходу - взяття під варту обвинуваченому ОСОБА_2 є законним і обґрунтованим.
З оглянутих матеріалів вбачається, що ОСОБА_2 на момент розгляду подання обвинувачується у скоєнні злочинів, передбачених ст. ст. 127 ч.2, 146 ч.2 КК України, є мешканцем АР Крим і може ухитися від слідства та суду.
В судовому засіданні, як вказує апелянт, процес вівся на російській мові, якою володіє ОСОБА_2 і був забезпечений захисником. Ніхто з них про необхідність перекладача клопотання перед судом не заявляв. Винесена судом на українській мові постанова про обрання ОСОБА_2 міри запобіжного заходу не можна розглядати як порушення права на захист. За необхідності за його заявою постанова може бути вручена йому з перекладом на російську мову, але такого клопотання до суду від обвинуваченого або захисника не надходило.
Вимоги ст..ст.148, 150, 155 КПК України судом першої інстанції дотримані, дані, що характеризують його особу та стан здоров'я розглянуті і враховані.
Судом при розгляді подання суттєвих порушень кримінально -процесуального законодавства не допущено.
З урахуванням обставин справи, а саме ступеню тяжкості злочинів, за якими обвинувачується ОСОБА_2 , особи обвинуваченого ,а також забезпечення виконання процесуальних рішень, суд обґрунтовано дійшов висновку про необхідність обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
На даний час підстав для скасування постанови суду про обрання запобіжного заходу ОСОБА_2, колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 148, 150, 155, 165-2, 382 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 10 серпня 2006 року про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо ОСОБА_2 - без змін.